Останні новини

«Facebook» – Нетаньягу: 1-0

Хвиля арабських «Facebook»-революцій прокотилася під політичними гаслами. В Ізраїлі вона починається під соціальними.

Ізраїльтяни служать в армії, багато працюють, сплачують високі податки, а платні не вистачає, щоб дотягнути до кінця місяця, утримувати дітей. Людям набридло виживати. Нарешті спалахнув протест проти соціальної нерівності, несправедливості та корупції влади. Зрештою, кожному ж потрібно десь жити…

Житлова криза в Ізраїлі загострилася в останні два з половиною роки, з моменту приходу до влади уряду Біньяміна Нетаньягу. Багато економістів відзначають ті позитивні заходи, зроблені ним для порятунку національної економіки після світової фінансової кризи 2008 року. Водночас, в рамках цих заходів було радикально знижено відсоток по банківських кредитах, який досяг найнижчої позначки в історії країни – 0,5%. Враховуючи нестабільну ситуацію на фондових ринках, багато інвесторів звернули погляди на житловий ринок. Понад 35% угод з купівлі-продажу житла з 2008 по 2011 року були проведені в якості інвестицій. Почалося різке зростання цін на квартири як в новобудовах, так і на ринку вторинного житла (з 2008 по 2011 роки ізраїльська нерухомість подорожчала в середньому на 45%). Банк Ізраїлю, побоюючись створення спекулятивного буму, спробував втрутитися і суттєво обмежив критерії видачі іпотечної позики для покупки квартири. Проте інвесторів, які мають достатню кількість готівки, ці банківські заходи не злякали. Вони вдарили лише по молодих парах, які хотіли придбати своє перше і єдине житло.

Масова акція протесту, яка всього за 2 тижні охопила країну, почалася зі звичайною сторінки в соціальній мережі Facebook. 27-річна Дафна Ліф, донька відомого професора музики Йонама Ліфа, написала про свої побутові проблеми, поскаржилася на те, що господар квартири, яку вона знімає з друзями в Тель-Авіві, повідомив їй про намір збільшити орендну плату на 500 шекелів (до суми 4500 шекелів, що становить 1300 доларів). Дафна не знала, що робити, куди йти. Але їхати з міста, в якому виросла і навчається, не збиралася. Хтось запропонував розбити наметове містечко прямо в центрі міста. Через кілька годин на бульварі Ротшильд в центрі Тель-Авіва було встановлено перший намет – «намет Дафни». За добу до групи стихійного протесту записалися більше 4 тисяч чоловік. Ще через день почали з’являтися інші намети.

В перший день мерія Тель-Авіва спробувала натякнути демонстрантам на незаконність «захоплення громадських територій», але, побачивши, що акція моментально привернула увагу ізраїльських ЗМІ, вирішила не поспішати. А вже на третій день до організаторів протесту приєднався сам мер міста Рон Хульдаі, який дозволив проведення мітингу вже за участю понад 30 тисяч чоловік. Пролунали вимоги до уряду: державне регулювання цін на ринку житла, будівництво житла для здачі в оренду, субсидовані квартири для молодих пар, студентів та демобілізованих солдатів.

У перші дні протесту влада демонстративно відмахувалася від критики, заявляючи, що організаторів активно підтримує опозиція, і їх мета не зміни на ринку житла, а виключно падіння уряду Нетаньягу. Однак опитування показали, що рейтинг популярності прем’єр-міністра різко пішов вниз якраз під час протесту. Те, що в протесті готові взяти участь не тільки «розбещена тель-авівська молодь», а й вся країна, стало ясно, коли кілька тисяч людей провели ніч біля стін кнесету та столичної резиденції прем’єра. Наметові містечка почали виростати і в інших містах. Враховуючи, що паралельно в Ізраїлі триває масовий страйк лікарів, Нетаньягу зрозумів, що необхідно терміново діяти.

Він скасував запланований візит до Польщі і зажадав від своїх колег з правлячої партії «Лікуд» активно виступати в пресі на захист уряду. На екстреній прес-конференції назвав проблему житла стратегічною для Ізраїлю, яка найближчим часом буде вирішена. Причиною кризи, звичайно ж, назвав провальну політику попередніх урядів, а також існуючий «будівельний картель».

Малося на увазі Земельне управління Ізраїлю з його шаленою бюрократією. Згідно з законодавством, понад 90% землі – державна, і ця установа видає дозволи на будівництво та подальший продаж земельних ділянок у приватні руки. На планування будівництва багатоквартирного будинку чиновники витрачають більше двох років, ще два роки триває продаж землі та отримання відповідних дозволів, 2 роки – будівництво. Отже, ізраїльський будівельний підрядник витрачає більш ніж 6 років на один проект. За цим показником Ізраїль займає 121 місце в світі.

Нетаньягу заговорив про програму виходу з житлової кризи. Ще кілька місяців тому він розпорядився про прийняття спеціального закону, який передбачає створення шести окружних комісій з планування та будівництва житла. Ці комісії не залежатимуть від місцевої влади, термін їх дій обмежений півтора роками. Міністр будівництва Аріель Атіас переконував, що уряд, вперше в історії Ізраїлю, прийняв рішення про будівництво житла для здачі в довгострокову оренду. Також вирішено звільнити повністю від податків на землю тих будівельних підрядників, які зобов’язуються побудувати дешеве житло для студентів. Також нагадав про масштаби будівництва з моменту приходу до влади Нетаньягу. Так, якщо в 2008 році в Ізраїлі почали будувати 32693 одиниць житла, то в 2011 роках цей показник сягнув приблизно 45 000. А прес-секретар уряду Марк Регев навіть шукав «позитиву» в масових протестах, адже ця хвиля демонстрацій «допоможе» уряду «нарешті» провести через парламент необхідні закони.

Послідовники Дафни Ліф чомусь словам влади не повірили, і складатимуть намети тільки тоді, коли побачать реальне зниження цін на квартири. Опозиція ж заявила, що програма Нетаньягу – дешева демагогія, і саме він, будучи в минулому міністром фінансів, несе відповідальність за кризу на житловому ринку.

6 серпня на вулиці більшості міст Ізраїлю вийшли близько 350 тисяч людей, лише в Тель-Авіві 280 тисяч, і 30 тисяч в Єрусалимі, вимагаючи здешевлення і житла, і продуктів харчування. Представник поліції Мікі Розенфельд скромно оцінив кількість протестувальників «лише» в 250 тисяч. Варто згадати, що населення Ізраїлю – «лише» 7 мільйонів 746 тисяч. Тобто, на вулиці вийшли 4,5% мешканців Ізраїлю (або «лише» 3,2% за поліцейською версією). В масштабах України – це наче понад 2 мільйони…

Відомі співаки і музиканти виступили перед демонстрантами. Дафні Ліф в своїй промові заявила, що вони об’єднані спільною метою, і закликала всіх, хто сидить вдома, приєднатися до протестів. Важливо не піддатися на вимоги чиновників зайти в кабінети і точно пояснити, що саме хочемо – «Крім кондиціонерів там нічого немає!».

Наступного дня Нетаніягу назвав склад урядової групи, яка займеться вирішенням соціальних проблем. Передбачалося, що її очолить міністр фінансів Юваль Штайніц, однак він опинився під шаленим шквалом критики протестувальників, і просто увійшов до групи. На чолі її поставлено компромісну фігуру – голову бюджетної комісії Ради з вищої освіти, професора Мануеля Трахтенберга. Крім 15 міністрів, там опинилися експерти з державних та приватних підприємств. Група отримала місяць на розробку пропозицій щодо зміни пріоритетів уряду, податкових платежів, доступності соціальних послуг, зниження вартості житла, підвищення конкуренції в економіці. Прем’єр заявив на засіданні уряду, що від них чекають реальних рішень, а не косметичних поправок.

Перелякані реальною можливістю втрати влади, партійці з «Лікуд» продовжили критику протестувальників. В чомусь ті праві, наприклад, частково, у своїх вимогах зменшення гігантського оборонного бюджету. Але скорочення оборонного бюджету потрібно використати для зниження податків, а не підйому субсидій. Загалом ж їхні вимоги абсурдні, і їхнє виконання просто неможливе. Отже, вимагаючи неможливого, фактично домагаються зміни уряду. Це все добре організована політичної кампанія, спрямована на повалення Нетаніягу. І причаїлася за натовпами партія «Кадіма». Адже представники їхньої профспілки «Гістадрут» на вулицях. ЗМІ, контрольовані лівими, симпатизують протестам. І поселенців (прихильних до «Лікуду») до демонстрацій не допустили, коли вони хотіли вийти зі своїми вимогами з житлового питання.

Крім цього, протести підтримують ворожі елементи з-за кордону, які прагнуть демілітаризації Ізраїлю, приходу до влади «Кадіми», яка підпише з палестинцями будь-який папірець, надісланий з Вашингтона. Не залишається сумнівів, що США взяли протестний рух під контроль, щоб повалити Нетаніягу.

Все ж виникають сумніви, що на вулиці вийшли тисячі агентів. Або ж, що несвідомих студентів збунтувала через Facebook одна-єдина, юна, але надталановита резидент ЦРУ Дафна. Віриться в те, що кожен народ, який роками залякують зовнішніми ворогами (арабами, американцями, чеченцями, грузинами…), якому наказують затягувати пояси не помічати занурення у все більші злидні, раніше чи пізніше скаже владі на вулицях чи то Тель-Авіву, чи то Москви «Досить!».

Юлій Хвещук

More in Записки, Протест
Чи прокинеться Україна?

Коли в Україні руйнують соціальну справедливість, знущаються над українськю мовою, історією, культурою, народ мов оті воли у ярмі покірно тягне...

Close