Останні новини

Потяг до Яремче – яскраве закінчення фестивального літа

Фото сайту 20minut.ua

Потяг до Яремче – саме під такою назвою вже вчетверте стартував фестиваль сучасного українського мистецтва 26-27 серпня в цьому невеликому, але знаному не лише в Україні, місті. На диво гармонійно поєднався шалений фестивальний ритм з спокійними карпатськими краєвидами і стрімким плином Прута.

Місцем проведення фестивалю стала не тільки площа перед сценою, яка розташувалася біля мальовничого водоспаду, але й будинок культури, колиба, гори. Девізом фестивалю стало гасло 4 Dії 4 you, а особливістю – зйомка музичного фільму Потяг до Яремче. Це свого роду рімейк легендарної Червоної рути, яка була поставлена і відзнята саме в Яремче сорок років тому (взагалі, творчість і постать Володимира Івасюка була віссю, навколо якої розкручувалися фестивальні події).

Організатор фестивалю Ірина Малиновська, стверджує, що це не спроба відтворення геніального фільму, а розповідь про зміни, які відбулися в Яремче, про зміни в українській музиці і про те, як звучать пісні Івасюка сьогодні. Ірина Малиновська в останній день фестивалю дуже заклопотана: „Позавчора ми знімали сцени в музеї, вчора були зйомки в колибі, де ми зібрали всіх учасників фестивалю, літераторів і музикантів. Там ми влаштували джем-сейшн, виступали Гайдамаки, Тарас Чубай, молоді виконавці. По сюжету дівчина з Києва зайшла пообідатÐ! ¸ в колибу, а там зібралися всі учасники, що приїхали на фестиваль Потяг до Яремче. А сьогодні ми будемо знімати фестивальні події. Режисер картини Олексій Гуз, головний оператор Богдан Глузд, художник Ярослав Зень, в головних ролях співачка Росава та музикант гурту Гайдамаки Іван Леньо.

Першопочатковий варіант сценарію був написаний мною”, – додає організатор: ”Але потім він був адаптований до зйомок і тепер це колективний продукт. Сьогодні ми завершимо зйомку. Назнімали ми насправді дуже багато матеріалу, тепер буде розпочато монтаж, бо тривалість стрічки має бути сорок хвилин. Прем’єру ми плануємо зробити в Києві, зібрати там друзів, учасників фестивалю, щоб перший показ проходив в дійсно дружній обстановці. А потім покажемо в Івано-Франківську і далі будемо просувати його на українські телеканали.”

”В планах також випуск DVD диску з фільмом. – підсумувала Ірина: – ”В фільмі буде звучати дуже багато музики тих гуртів, які брали участь в зйомках і кавер-версій пісень Івасюка. На головну жіночу роль обрали Росаву, бо вона дуже талановита і в неї є справжня цікавість творчістю Івасюка. А на роль головного героя вибрали фактурного акордеоніста Гайдамаків Івана Леньо і вони утворили гарну романтичну пару”.

Тим часом в будинку культури проходила перша частина літературної дискусії на тему На Dенці серця. Любов це – … Молоді літератори і артисти викладали свій погляд на любов. Звісно, для молоді любов це насамперед бурхлива пристрасть, п’янкий еротизм і фізичні стосунки. Відкриття самого себе через стосунки з коханими. Тут же працює знімальна група. Щойно закінчилися зйомки першої дискусії, вдається перехопити в коридорі будинку культури Росаву.

– Як ви потрапили на зйомки Потягу до Яремче?

– Мене запросили. Сказали: „Ми бачимо тебе в головній ролі!”. Ми каталися зимою на лижах разом з організаторами фестивалю і там виникла ідея зняти фільм про музику. Оскільки нормального музичного кіно в останній час не було, все воно якесь „попсово-примітивно здебілізоване” і нав’язує поганий смак. Я ставлюсь до цього, як до експерименту. Мені в першу чергу подобається знімальна група, від якої я в захваті. Це такі „непопсові” хлопці з досить гарним світосприйняттям. Мені подобається те, що вони роблять, над чим жартують, що провокую! ть. Ну, й гарна була нагода вирватися з міста, поїхати в гори, подивитися на людей, як вони змінилися за цей час, як змінилася їх свідомість, побути тут на фестивалі і заграти. Сьогодні я буду грати добірку з своїх альбомів в імпровізаційній концепції.

Поки не розпочалася друга частина літературної дискусії, на сцені експериментували зі звуками і співом хлопці з гурту Драмтеатр. Їх пісні, виконані під акомпанемент грамофону, чи то пак ноутбуку, то скоріше роздуми під музику, іноді філософські, часом провокаційні. Слухачі в залі ставилися до творчості музикантів з розумінням. Особливо потішила їх композиція присвячена Оксані Забужко, хоча з творчості і постаті знаменитої і, чомусь, скандальної письменниці там було лише два слова Оксана і Забужко.

А на площі перед сценою можна було прийняти участь в різноманітних майстер-класах. В різних куточках гуртувалася молодь і вибирала собі заняття по вподобанням. Численна група розмальовувала гонт (це така дощечка, якою вкриті карпатські хати). На них писали свої прізвиська, назви рідних міст, вкривали візерунками. Називалося все це художньо-соціальною забавою „Розмалюй свій ДАХ” (потім, на сцені, в розпал концерту ці складені до купи в вигляді даху гонтові дошки були показані гостям фестивалю).

Тут же всім бажаючим робила боді-арт художня група Стецика. Це була не якась там примітивна мазня по пиках, а дійсно складний розпис частин тіла. Загалом, там було ще багато творчих розваг: хтось мотав ляльки під наглядом Надії Щерби, інших вчив художньому розпису одягу Михайло Тимчук. На малій музичній сцені любителів музики приваблював молодіжний джем-сейшн. Всі бажаючі могли піднятися на сцену і заграти. Частенько відчувалася незіграність наспіх зібраних гуртів, але траплялися і дійсно цікаві колективи. Ця сцена дала дорогу в житт! я багатьом відомим на Західній Україні гуртам.

Чимало людей прийшло на майстер-клас ленд-арту, який проводив художник Юрій Писар. Хоча останній вразив відвідувачів фестивалю іншим, але про це пізніше.

Головний майданчик фестивалю розташований, як було вказано на вище, біля мальовничого водоспаду. Там же розташований невеликий базар з сувенірною продукцією. Вишиванки, вироби з дерева, хутряні речі і чимало інших цікавинок можна було знайти на полицях яток, а, втомившись, можна було милуватися стрімкою течією Прута. Великим плюсом організаторів фестивалю стало те, що гості фестивалю могли скуштувати страв гуцульської кухні по таким цінам, які мимоволі зривали з губ рекламний вислів мережі магазинів з продажу мобільних телефонів -€! -Шара, б…., шара!!!”

Обстановка на фестивалі була напрочуд доброзичлива і демократична. Поміж гостями можна було побачити музикантів з гурту „Гайдамаки”, Тараса Чубая. Вони залюбки фотографувалися з молоддю і вели себе абсолютно без зіркового пафосу. В особливо доброму гуморі був головний „гайдамака” Олександр Ярмола.

– Олександре, ви активно берете участь в фестивалях, який запам’ятався найбільше?

– Я нещодавно сюди приїхав, тому рано про щось казати. Можливо, цей і буде найкращий. А запам’яталися Арт-Поле, Форт-місія. На цих фестивалях є чим зайнятися вдень. Наприклад, на „Арт-Полі” проводять майстер класи, показують фільми, а не так, що люди вдень п’ють, а потім ідуть на концерт. А Форт-місія – то екстрім, там болото, джипом під’їжджають туди на гору, така концепція цього фестивалю, мілітарі трохи. Я люблю фестивалі де є поєднання різних видів мистецтв.

А потім розпочався концерт. Розігрівали публіку івано-франківські виконавці The StenS, Роман Калин та Цвіт кульбаби. Потім рвали дах у присутніх гурти Фліт та Оратанія. Під час останньої пісні в виконанні Оратанії на сцені відбувався перформенс художника Юрія Писаря. На чорному квадраті полотна, яке крутилося на спеціальній при способі навколо своєї осі, під майстерними мазками митця на очах тисяч глядачів вимальовувався портрет Володимира Івасюка. Всі присутні були просто в захваті від цієї задумки.

Згодом трохи лірики і жіночності, після жорстких гітарних акордів, додала Росава, що напрочуд ніжно і тремтливо виконала свої композиції. Тарас Чубай на початку свого виступу трохи висварив якогось бідолаху з натовпу, але взявши гітару до рук, відпрацював свою програму напрочуд гарно, виконуючи улюблені всіма пісні.

А наостанок все, що могло рухатись, танцювало і підспівувало хедлайнерам фестивалю Гайдамакам. Можна з впевненістю сказати, що Потяг до Яремче став яскравим закінченням фестивального літа.

More in Записки, Культура
frankensstein: Но вот в гости к Медведеву приехал Янукович, и Дмитрий Анатольевич подрос сразу сантиметров на 25.

Фотки президента Медведева принято фотошопить таким образом, чтобы он никогда никому не уступал в росте. А если и уступал, то...

Close