Останні новини

Святослав Караванський: Чи зробить Європа помилку?

Наближається форум на вищому рівні Україна-ЕС, де буде розглянута питання про приєднання України  до Угоди про Зону Вільної Торгівлі з Европою. Згода ЕС на таке приєднання  без низки попередніх умов з боку ЕС до України буде величезною помилкою Европи як з економічно-го так і з політичного боку.

Частина перша

Економічні ідеї, які може запозичити Європа від донецької мафії

Дещо з економічної практики Донецької мафії

Донецька мафія та її недонецькі партнери, які сьогодні керують Україною, мають дуже цікаву історію свого економічного буму. Головний козир їхнього успіху у фізичному усуненні конкурентів з гри та захоплення чесних успішних підприємств і компаній шляхом цілого ряду злочинних дій. Пртиклад: захоплення підприємства донбасівця Пенчука, шлахом залякування, погроз та уживання підпорядкованої мафії судової системи. Усі успішні донецькі компанії досягли свого економічного успіху саме цим шляхом. Сьогодні керівники цих успішних компаній стали керівниками держави.

І що ж ми бачимо?

Яку економічну політику веде мафія?

Чому Президент Янукович так упадає за іноземними інвестиціями та позиками від МВФ?

Призначені мафіозною владою керівники державних служб, які мають поповнювати бюджет, діставши високі урядові повноваження, передусім дбають не про бюджет, а про власне збагачення. Ментальність цього чиновництва стовідсотково злочинна. Дехто з них дістав високі урядові пости від мафії за свою участь у виконанні злочинних наказів своїх керівників. Суд над убивцем журналіста Ґонґадзе генералом Пукачем відкриває механіку відносин між високими державними особами та підлеглими, які виконували злочинні накази. Цей суд став можливий завдяки відважним діям охоронця президента Кучми, Миколи Мельниченка, який записав на плівку змову злочинців. На Донеччині не було свого Мельниченка і темні діла Донецької мафії лишилися нерозкриті. Донецькі “Пукачі” опинилися сьогодні на високих посадах. Їхні замовники забагатіли аж он як, а виконавці темних діл і далі “пересічні громадяни”. Отож, діставши свої посади ці особи знають одно: гребти обома до себе. Приклад? Будь ласка.

На Львівській митниці 2009 р. перевезено з Европи товарів на 400 млн. дол., а 2010 р. лише на 3 млн. доларів. Товарів на суму коло 400 млн. дол. перевезено без мита, контрабандою, з якої багатіли митники-регіонали. Півсотні митників звільнено, але нікого не заарештовано. Бо свої ж!

Подібні окрадання держави діються на всіх ділянках економіки. Нові хазяї України, почавши з президента, примножують свої власні статки.

З такою командою важко наповнювати бюджет. І президент знаходить вихід: залучати іноземні інвестиції. Хай іноземні “жирні коти” латають діри в бюджеті, вкладають гроші в українську економіку.

А що мають робити мафіозні мільярдери, які заробили мільярди в Україні?

Найлогічніше залучати до економічної розбудови держави мільярди своїх мільярдерів. Чому їх не закликає президент розбудовувати Україну? Дивно, правда? Очевидно, що тут є якесь подвійне дно. Свої мільярди, свої мільярдери воліють вкладати закордоном.

То чи не виглядає це дивно?

Я не економіст, але мені здається, що така економічна політика неефективна, щоб не сказати інакше. А може, я помиляюсь, і така практика стане у пригоді Европі.

Економічна політика з репресіями проти політичних опонентів.

Від перших днів урядування мафіозна влада узялася переслідувати підприюмців, які не бувши регіоналами, підтримували опозиційні політині сили. Перший податковий закон, ветований президентом завдяки протестам бізнесменів, відверто спрямовано на створення перешкод для розвитку малого бізнесу, який переважно перебував у руках прихильників Помаранчової Революції.

Недоброзижливе ставлення держави до бізнесової практики політичних опонентів аж ніяк не може бути стимулом процвітання економіки, бо наявність у державі бізнесових фаворитів та бізнесо-вих ізгоїв не може сприяти економічним успіхам держави.

Злочинно наставлені бізнесові фаворити відносно своїх конкурентів вдаються до низки протиправних дій, які здебільшого не дістають належної оцінки з боку державних органів. Прецеден-тів – тисячі. Наведу один.

Син надрдепа від Партії Регіонів Володимира Демішкана – Сергій Демішкан познайомився з

власником авіокомпанії “Крунк” Василем Кривозубом. Вони почали спільну комерційну діяльність.

С. Демішкан брав у Кривозуба літаки в оренду для перевезення вантажів. Але С. Демішкан оренди не платив і став боржником Кривозуба. 19 листопада 2007 С. Демішкан і два його партнери викрали 62-річного Кривозуба з дому і завезли до приватного будинку, де прикули кайданами до ліжка, приму-сивши зателефонувати до дочки, що він не приїде додому ночувати. А з Кривозуба вимагали, щоб він подарував позичений літак С. Демішкану. Однак Кривозуб зумів сказати дочці про своє викрадення. Тоді злочинці прив’язади до ніг своєї жертви тягар і скинули з мосту в озеро. Заходом дочки усіх трьох заарештовано. Усі троє зізналися. Суд, який відбувся уже за нової влади, відпустив С. Деміш-кана на волю під підписку про невиїзд.

Досвід вартий якнайширшого запровадження у Европі,

Перспективи економічної співпраці Европи з мафією.

Керівники Европейського Союзу не мають повного уявлення про злочинну природу адмініс-трації президента Януковича і в разі надання керованій цією адміністрацією Україні асоціятивного членства не готові до можливих сценаріїв з боку мафіозних структур Партії Регіонів. Яких саме злочинних сценаріїв може чекати Европа від цих структур сказати важко, але, взявши до уваги той факт, що мільярдні прибутки мафіозних скоробагатьків здобуто не працею і не хистом, а злочинним захопленням підприюмств чесних бізнесменів та фізичним усуненням їх з гри, можна передбачити, що звиклі до таких “правил гри” особи будуть діяти за засвоєними сценаріями.

В Україні, зараз наприклад, усунення конкурентів досягається шляхом дутих судових справ та ув’язненням небажаних конкурентів, а також шляхом терору щодо чесних журналістів, які викри-вають злочинні дії і чиновництва і мафіозних бізнесменів. Убивство журналіста Климентієва, яке взяв під свій нагляд президент Янукович, так і не розкрито. Не зроблено жодного арешту, як, наприклад, роблено після знищення бюста Сталіна. Нема жодного сумніву, що до вбивства журналіста мають причетність представники нової адміністрації. І це значить, що цей злочин за сучасної влади не буде розкрито.

Затим, що Европа не має прецеденту співпраці з мафіозним режимом такого типу, як режим Януковича, Европі треба поставити цілий ряд попередніх умов до уряду України заки надавати їй прав асоціятивного члена. Ці умови буде докладно перелічено у другій частині цієї статті.

More in Політика, Статті
wilfried_martens_1
Президент ЄНП Вільфред Мартенс відкритий до діалогу з українськими Церквами

...

Close