Останні новини

Адміністрація Президента заперечує положення Конституції і сприяє впровадженню цензури в Україні

З року в рік більшість з нас вирішує взяти участь у розвитку процвітаючої цивілізованої демократичної держави і йде на голосування. Ми розглядаємо всіх претендентів і робимо свідомий вибір – наймаємо на роботу людей, які будуть представляти наші інтереси, піклуватися про добробут наших сімей і не тільки будуть поважати нашу думку, а візьмуть її за основу, приймаючи будь-яке рішення. Але на практиці наші наймані працівники поводяться як батьки-самодури, які вважають, що їхні чада занадто дурні, щоб розпоряджатися власним життям. Вони опікують свій народ від поганого впливу, керуючись принципом «незнання – щастя». На благо суспільства прагнуть контролювати, що ми дивимося, що ми читаємо, як проводимо свій особистий час. Але при цьому зовсім не намагаються почути нашу думку, особливо коли вона аргументована і не позбавлена здорового глузду.

Тривожні симптоми яскраво проявляються у випадку із Законом «Про захист суспільної моралі». Акції протесту, культурні ініціативи, рекомендації українських і європейських експертів, колективні звернення з вимогою внести до тексту Закону розумні поправки – все це ігнорується «турботливими батьками». Верховна Рада готується до парламентських слухань на тему: «Сучасне становище суспільної моралі в Україні, проблеми і перспективи та стан дотримання законодавства в цій сфері». Депутати не шкодують свого часу для обговорення такого важливого питання, як небезпека вільного доступу до Інтернету для суспільної моралі. Але жоден з голів парламентських фракцій не визнав потрібним відповісти на вимогу громадських активістів направити Закон «Про захист суспільної моралі» до Конституційного суду України, щоб довести неконституційність його положень. Такий самий лист з вимогою в липні цього року отримали й інші суб’єкти конституційного подання – Президент і Омбудсмен. Однак і вони приділили позиції правозахисників ненабагато більше уваги, ніж представники Парламенту.

Досить дивну позицію зайняв представник Уповноваженого з прав людини В. Яценко: «Ваше звернення щодо направлення до КСУ Закону України «Про захист суспільної моралі» уважно розглянено. Ніяких відомостей про порушення Ваших прав органами державної влади Ви не наводите. За таких обставин підстав для конституційного звернення за Вашим зверненням не вбачається».

Враховуючи той факт, що як у листі громадських активістів, так і у проекті конституційного звернення вказується не лише яким чином Закон про мораль порушує права людини, але і яким статтям Конституції він суперечить, то Омбудсмен у своїй відповіді по суті апелює вагомим аргументом – «сам дурень». Отже, Уповноважений з прав людини або безсилий у даному питанні, або надто зайнятий, щоб уважно читати звернення громадськості. Зрозуміло, що людині, яка «несе відповідальність за здійснення повороту суспільних відносин до світу без війн, насильства та експлуатації, в якому кожна людина буде мати доступ до умов, які забезпечують гідне життя і розвиток, де людська гідність стане не абстрактним, а реальним фундаментом прав людини», немає діла до якоїсь там свободи вираження поглядів.

«На мій погляд, це відповідь не по суті, або, просто кажучи, відписка. У зверненні Уповноваженого з прав людини ВРУ явно вказувалося, що багато статей Закону «Про захист суспільної моралі» представляють собою необгрунтоване втручання у свободу вираження поглядів. Пропонувалося направити до КСУ конституційне подання, у зв’язку з цим і прикладався проект подання.

У відповіді ж представника Уповноваженого Володимира Яценко розуміння того, що свобода вираження поглядів порушується, не проглядається.

Уповноважений з прав людини тому і є суб’єктом конституційного подання, оскільки жителі України цього права позбавлені. Ідея авторів Закону «Про Конституційний суд» якраз і передбачала, що Уповноважений готуватиме конституційні подання, виходячи із звернень громадян про порушення конституційних прав або неконституційність тих чи інших нормативних актів, які порушують права людини. Але, на жаль, Уповноважений не виконує цю функцію належним чином, тому що нею направлено вкрай мало звернень до КСУ, хоча причин для цього було більш, ніж достатньо», – коментує відповідь Омбудсмена голова Українського відділення Гельсінської спілки, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

А от апарат Президента України, вочевидь, занепокоївся подібною вимогою громадськості, тому для підстраховки переслав звернення до Міністерства юстиції. На що заступник міністра А. Сєдов обмежився відповіддю про те, що «рішення порушеного у Вашому зверненні питання виходить за межі компетенції Мін’юсту».

З тією ж метою Адміністрація Президента відправила копію листа для ознайомлення керівнику апарату Національної експертної комісії І. Коморному, який не відреагував на претензії ініціативної групи до якості закону, а лише акцентував на тому, що НЕК повноцінно функціонує відповідно до чинного законодавства України.
Сама ж радник Президента України, представник Президента в Конституційному Суді О. Лукаш підготувала грунтовну відповідь, у якій зіставила українські та міжнародні законодавчі акти та прийшла до висновку, що моральне здоров’я нації, нарівні з національною безпекою, територіальною цілісністю і громадським порядком, є основоположною цінністю в Україну і потребує опіки з боку держави, а цензура просто необхідна для духовного розвитку суспільства. Дана заява не просто суперечить Конституції, а заперечує Основний закон України. Тобто Адміністрація Президента пропагує ідею впровадження цензури в Україні, для чого і хоче використовувати Закон «Про захист суспільної моралі» та Національну експертну комісію як виконавчий орган.

«Сформульоване у зверненні твердження про те, що «заборона цензури без жодного винятку є певною базовою цінністю конституційного порядку», не кореспондується з положеннями Конституції України та міжнародних договорів України, якими визначаються гарантії прав і свобод людини.

Одним з основних завдань Кримінального кодексу України є охорона особистих благ людини, зокрема від злочинів проти моральності, суспільна небезпека яких полягає насамперед у деформації духовно-моральних якостей суспільства», – наголошується в листі з Адміністрації Президента.

Оскільки представники усіх гілок влади не готові відмовитися від політичного популізму та експлуатування теми цінностей захисту суспільної моралі замість того, щоб реально діяти в інтересах нації, реформуючи, наприклад, нинішню систему виховання та соціально-педагогічної допомоги дітям і сім’ї, активісти кампанії будуть і надалі послідовно діяти для досягнення поставленої мети – остаточної ліквідації НЕК і приведення системи держрегулювання суспільної моралі у відповідність зі стандартами прав людини.

Відповіді з владних структур можна знайти за цим посиланням:

http://hr-activists.net/news/adm-n-strats-ya-prezidenta-zaperechu-polozhennya-konstituts-spriya-vprovadzhennyu-tsenzuri-v-uk
Для довідки:

Ознайомитися з думкою європейських та українських експертів з приводу якості українського Закону «Про захист суспільної моралі» можна у збірнику експертних аналізів і коментарів «Закон України «Про захист суспільної моралі»: Аргументи
проти», яка являє собою спробу повернути дискусію про регулювання
державою суспільної моралі в правову площину і включає в себе
коментарі до закону «Про захист суспільної моралі», підготовлені
українськими та європейськими експертами, а також інтерв’ю з відомими
українськими письменниками, в яких висвітлюються питання регулювання
суспільної моралі в Україні. Брошура «Аргументи проти» у форматі ПДФ
доступна за цим посиланням
http://hr-activists.net/sites/default/files/library_doc/argumenty_proty.pdf
Прес-служба Правозахисного центру «Поступ»

More in Громадські акції, Новини, Право, Суспільство, Президент
ПР-комсомолець загубив депутатські документи

і... помітив це лише через місяць?

Close