Останні новини

Ми ж не отара? Чи…?

«А потому обычай мой:
С волками иначе не делать мировой,
Как снявши шкуру с них долой…»
(Іван Крилов «Волк на псарне»)

Підприємці, колишні воїни «афганці» , ліквідатори аварії на ЧАЕС,тепер фермери.

Хто наступний? Поки ще мовчать дійсні та потенційні пенсіонери. Декого(маються на увазі пенсіонери, які мають «астрономічні» пенсії) влаштовує ТАКА пенсійна реформа, дехто,за браком правдивої інформації, просто ще не зрозумів усіх загроз, які принесла їм ця, так звана реформа. Прозріння прийде після практичного втілення в життя цієї «реформи».Але зараз не про це.

Протистояння підприємці-влада закінчилося «домовленостями» між владою та, так званими, представниками малого та середнього бізнесу. Скільки тон «локшини» було навішано на вуха представників, скільки всіляких поступок було обіцяно, відомо лише їм та Богові. Декого з протестувальників намагалися залякати карними справами за пошкодження майна громади міста Київ. Так, за допомоги «батога та пряника» було нейтралізовано небезпеку для нової влади. Бо, як відомо, підприємці збиралися стояти до повної перемоги-розпуску Верховної Ради й зміни влади. Про це вже мало хто пам’ятає, але саме такі вимоги були у протестуючих після відмови влади підприємцям у перегляді Податкового Кодексу. Тоді влада заявила, що це все «проіскі» опозиції.

Колишні воїни «афганці» та ліквідатори аварії на ЧАЕС. Їх допекла ця влада, мабуть найбільше за усіх. А може вони виявилися трохи мужнішими за інших.

Але так, чи інакше в них вистачило сміливості навіть піти на штурм Верховної Ради. І ось тут вже влада злякалася не на жарт. За одну (!!!) ніч Верховну Раду огородили отакенним парканом. «Батіг» у цьому випадку дорівнювався самогубству, тому був увімкнений «пряник» у вигляді якоїсь там «координаційної ради». А ще «виявилося», що ніхто й не збирався ніякі законні пільги відбирати в «афганців» та «чорнобильців».В усьому знову винна ота «клята опозиція». Це вона невірно трактувала «благіє намєрєнія» Кабміну та провладної більшості Верховної Ради. Знову тони «локшини». Знову порятунок.

Тепер-фермери. Знову будуть обіцянки, якісь «коордради» чи ще щось, тобто улюблене владою дійство під справжньою назвою-БРЕХНЯ. Головне знайти з ким домовлятися, хто допоможе нейтралізувати небезпеку,обіцяти, що завгодно,аби зараз утриматися при владі. А те,що ніхто не збирається виконувати своїх обіцянок, то це вже стало нормою діяльності цієї влади. Головне те, що про це знають й усякого роду «підписанти»,але все одно йдуть,домовляються, підписують. Воістину анекдот – «Ви мені зробите? Зроблю. Нічого я вам не зроблю. А мені нічого і не треба.»

Кажуть,що народ має таку владу на яку він заслуговує. Український Народ заслуговує на кращу владу, на гідне життя, треба лише позбутися комплексу меншовартості, позбутися впливу на свою свідомість всіляких «месій», «підписантів», «противсіхів», нарешті дослухатися до голосу власного сумління, ідентифікувати себе УКРАЇНЦЕМ.

А що робити з цією, начебто владою-читайте класиків. Історія має властивості повторюватися. Все колись вже було.

Олександр Денисов,

голова Харківської обласної (крайової)
організації Народного Руху України

1 Comment on "Ми ж не отара? Чи…?"

  1. Євген | 07-10-2011 11:27 at 11:27 |

    Наслідки самими створеної кризи перевалюють на “рабів”. Собі життєвий рівень “індексують”.Силові структури розширюють, забезпечують, вдосконалюють для свого захисту. На скільки ще вистачить кредитів МВФ?

Comments are closed.

More in Суспільство, Записки
Чистий парламент
Олександр Северин: Вектори і палі

Тепер українця не візьмеш гасломовками, мантрами і страшилками – з ним треба працювати, і то відповідально та ввічливо. Нині секрет...

Close