ДЮЦ без бою не здається!

ДЮЦ БЕЗ БОЮ НЕ ЗДАЄТЬСЯ!

Діти тягали стільці, щоб заблокувати депутатам вихід із залу. Їхні наставники тримали транспаранти, як багнети. У коридорах влади п’янко пахло революцією. Надворі було 26 жовтня. Саме о цій порі солдати й матроси захопили в 1917-му Зимовий палац. Комуніст №2 нашого шахтарського міста задоволено усміхався у вуса. Та бойовики «Свободи» перехопили в нього мегафон…

«РУКИ ГЕТЬ ВІД ДІТЕЙ!» – скандувала розпашіла юрба. Міліцейський чин шугонув за двері – попитати дозволу на застосування кийків…

МАЛА ЖОВТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ

Це не фільм жахів! І не дурдом на виїзді. Це керівники гуртків разом із вихованцями та їхніми батьками прийшли до Нововолинської міськради протестувати проти ліквідації дитячо-юнацького центру (ДЮЦ). А їх на сесію банально не пустили.

Затісно, мовляв. Хоча депутатам слід було засідати не в задушливому кабінеті на третьому поверсі, а у просторому залі, що внизу. Адже про масове збурення освітян вони знали заздалегідь!

До народного пришестя влада підготувалася традиційно. Біля VIP-кабінету виставили посилений міліцейський наряд. Слуг народу грудьми відгородили від народу найкремезніші представники МВ УМВС на чолі з новим начальником – Миколою Дубієм.

Півтори години освітяни стояли тихо й мирно. Покірливо стояли, чого там. Делегували до залу двох викладачів і попросили депутатів розглянути «гаряче» питання якнайшвидше. Треба ж бо заняття за розкладом проводити, діти в гуртках чекають…

Проте порядок денний міськрада не змінила. І це була її перша тактична помилка.

СЕКРЕТНА ЗБРОЯ ПЕДАГОГІВ

Виборцям урешті-решт набридло тинятися коридором і почуватися безправними прохачами. Згадавши невмируще «МИ – НЕ БИДЛО, МИ – НЕ КОЗЛИ», люди розправили плечі й зібралися докупи. Котрийсь із партійних активістів (а на захист ДЮЦу дружно стали комуністи і свободівці) увімкнув мегафон…

І почалося!
– МЕРА ДО ЛЮДЕЙ! – горлали праві.
– РУКИ ГЕТЬ ВІД ДІТЕЙ! – волали ліві.
– ГАНЬБА! ГАНЬБА! – репетували всі разом.

Від такого політичного резонансу міліція отетеріла. Вуха їй боліли, але на розлючений народ вона позирала співчутливо й підбадьорливо.

Тим часом народ заходився перекривати виходи. Хлоп’ята жваво підносили стільці, як патрони. Чоловіки замислено придивлялись до транспарантів на довгих, як ото «калаші», дерев’яних ніжках. Ваша миролюбна кореспондентка, яку теж не пропустили на сесію, дістала від начальника міліції попередження про кримінальну відповідальність за все хороше…

НЕДОРОБЛЕНИЙ ЗАКОН

Представниці ДЮЦу вийшли з залу пригнічені:
– Ми їм усе сказали, але вони навіть слухати не хочуть!

Хто б сумнівався. Це тільки на передвиборних біг-мордах вони присягаються почути кожного…
Під тиском громади на сесію врешті-решт допустили двох представників від батьків. Однак слова їм не надали. Голосування було прогнозованим і невідворотним. 32 депутати – за ліквідацію дитячо-юнацького центру, 2 – проти («Свобода»), 2 утримались.

Поквапливе рішення про ліквідацію й реорганізацію підтримали БЮТ, «Фронт змін» і Партія регіонів, виявивши просто-таки зворушливу одностайність. Щоправда, сором’язливо додали (на вимогу ДЮЦу): просити обласну раду й облдержадміністрацію про дофінансування міських позашкільних установ.

На утримання дитячо-юнацького центру, станцій юних техніків, натуралістів і туристів потрібно близько 2,5 млн. грн. на рік. ДЮЦ давно вже і платні послуги надає, і благодійні внески збирає – але ж на дітях багато не заробиш. Ходять туди здебільшого школярі з незаможних родин. Та й на сценічні костюми, інструменти, різноманітне приладдя батьки витрачаються.

Дітлахи з Нововолинська й довколишніх сіл стали заручниками не лише недалекоглядності міських депутатів, а й недолугого закону. Існує тупий парадокс: позашкілля в РАЙОНАХ держава фінансує, а в МІСТАХ – ні на гріш! Дотепер нововолинська влада відщипувала на ДЮЦ потроху від шкіл і дитсадків. Та наступний рік буде для міського бюджету вкрай складним. Податкове навантаження виглядає непідйомним. Начальник міськуправління освіти Моренко заявив про очікуваний дефіцит аж у 13 мільйонів гривень: освіті потрібно 62 млн., надійде ж у кращому р! азі лише 49 млн.

Утім, і ці 49 потребують пильного контролю з боку громади!
– Яку частку коштів витрачаєте на платню? Скільки йде на енергоносії, а скільки – на податки? – допитувався в Олександра .Моренка депутат Олексій Гольчук.
– Я не готовий сказати, – зізнався очільник освітян.

Про нецільове використання бюджетних коштів, зафіксоване в актах КРУ, розводитись тут не буду. Це тема окремої публікації. Зазначу лиш: такої суми вистачило б на безбідне існування ДЮЦу впродовж багатьох місяців!

ДІТЛАХІВ ВИКИДАЮТЬ НА ВУЛИЦЮ

Наслідки запланованої ліквідації-реорганізації позашкілля будуть катастрофічними. Із 75 працівників залишать 46. Досвідчені фахівці-ентузіасти подадуться хто на біржу, хто на заробітки, а хто й на пенсію. Не хочеться навіть думати, що припинить діяльність зразковий дитячий театр невтомної Галини Іванівни Жуковської, куди вчащав хлопчаком і дехто з теперішніх депутатів.

Невже Волині не потрібен цей унікальний театр? Невже не потрібні фольклорні і танцювальні колективи, музичні й вокальні ансамблі, юні композитори та дизайнери? Якщо діти не підуть у безплатні гуртки – вони ж підуть… правильно, на вулицю, у під’їзди чи на дебільну дискотеку з «екстазі» (наркотик такий).

А Нововолинськ уже нині посідає друге місце в області за рівнем злочинності. Завтра опиниться, крий Боже, на першому? Відомо ж бо: хто економить на освіті й культурі – витрачається на тюрми й лікарні.

До речі, в нововолинській лікарні (вона сусідить із ДЮЦ) теж планують велике скорочення. Хтозна вже яке за рахунком. Ще трохи – й до іваничівської районної нашу міську лікарню приєднають!.. І я, шановні, майже не жартую.

Нині ДЮЦ і станції техніків, туристів, натуралістів відвідують 2300 дітей. Цю ошатну споруду в центрі Нововолинська можна перевести з міської комунальної власності в обласну. Тоді утримання гуртків перебере на себе облрада. Для обласного бюджету це кошти незначні. Є й обласна програма розвитку позашкілля. Вона може врятувати Нововолинський ДЮЦ і вдихнути нове життя в його стіни.

ГАПЛИК І НАВІСНИЙ ЗАМОК

Усі сподівання нововолинської громади – на облраду й облдержадміністрацію. Там напередодні вікопомної сесії міськради побувала за дорученням колег керівник зразкового фольклорного гурту «Живиця» Галина Ус. Уже після сесії там-таки, на Київському майдані в Луцьку, висадився цілий десант нововолинців: депутати облради Євген Недищук і Богдан Дівнич, депутат міськради й власкор «Волині» Алла Лісова, власкор Волинського ТБ Любов Арсеник і та ж таки енергійна пані Ус.. Усі вони дружно доводили обласним чиновникам, що дитячо-юнацький це! нтр – гордість і окраса Нововолинська. Що затівати ліквідацію-реорганізацію (та ще й посеред навчального року!) не лише неправомірно, а й безбожно. Все одно що різати по живому.

І нехай ніхто не бреше дітям і педагогам, що держава, бач, не має коштів. Вона їх має! На золоті унітази і круті вертольоти для «гаранта», на шалені гонорари для заїжджих «зірок», що співають на відкритті наших найдорожчих у світі стадіонів.

Державні мужі, що казяться з жиру на золотих унітазах, навіть не уявляють, скільки справжніх зірочок спалахнуло в українських містечках і селах. І скільки їх згасло – «з метою економії бюджетних коштів»…

У нововолинському ДЮЦі завжди було весело й затишно. І при вході в акваріумах завжди плавали золоті рибки, а у вольєрах гомоніли птахи. Якщо не зупинити страхітливу оптимізацію, від тих рибок незабаром не лишиться й мокрого місця! А на дверях висітиме амбарний замок – і портрет Януковича на додачу.

Отак і відзначимо 60-річчя цієї прекрасної дитячої установи, де талановиті педагоги завжди вміли запалювати зірки…

Наталя Камишникова, Волинська область.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут