Еtноцид в Україні

З приходом до влади в Україні коаліції на чолі з Партією Регіонів та її вождем Яну-ковичем, у щойно звільненій від диктартури країні почався етноцид корінної української нації. Першим виявом цього етноциду є записана у передвиборній програмі Партії Регіо- нів вимога надати російській мові статусу державної.

Російську мову поширено в Україні шляхом заборон та утисків, спрямованих проти рідної мови українців та державному сприянню поширенню в усіх відтинках суспільного життя мови російської, що є незаперечним доказом її недемократичного примусового засвоє-ння населенням у приєднаній обманом та силою до імперії країні. Це гріх не російської мови, яка є однією із світових розвинених мов, а злочинної практики імперської влади. Надання цій мові державного статусу в незалежній державі буде відродженням мовних обставин в Україні часів колоніяльного рабства. Тому вимога коаліції є відверто антидержавна, спрямована на етноцид українського народу.

Етноцид – це духовний різновид геноциду: позбавлення нації її окремішности.

Передбачаючи здійснити своєю вимогою етноцид українського народу, урядова коаліція заразом веде наступ на українську освіту. Президент Янукович призначив відвертого українофоба на пост міністра освіти й науки. Цей міністер узяв на озброєння імперський етноцид населення України: скорочує сферу вжитку української мови в освітніх закладах, розпалює національну ворожнечу, відроджує сталінські норми в галузі освіти, відверто висловлює антиукраїнські, проімперські ідеї, наслідує практику імперії, де освітні заклади зомбували населення, перекручуючи правду про злочини Москви в Україні, зокрема заперечуючи штучну природу Голодомору.

Обране шляхом фальшування виборів, місцеве керівництво спрямовує свою “освітню” діяльність на закриття українських шкіл під різними приводами. Так закрито дві українські школи в Луганській області, незважаючи на протести батьків, які бажають навчати дітей рідною мовою.

Ведеться планомірна і систематична кампанія місцевих культуртрегерів з метою ліквідувати українські друковані органи.

Єдина в Одесі газета «Чорноморські новини» перебуває у стані облоги з боку різ-них адміністративних структур з єдиною метою: домогтися її закриття. От витяг з листа, адресованого мені від одного з редакторів газети:

“…– cитуацiя дедалi cтає cкладнiшoю. Наc уже й газетнi кiocки вiдмoвилиcя прo-давати. Єдине, як мoжна oтримати нашу газету, тo це через передплату пoштoвoю ме-режею (але й з цим багатo прoблем, бo дocтавляють людям iз затримкoю, а тo й навмиc-не oбманюють, кажуть, щo ми переcтали вихoдити). Якoїcь правoї управи на вci цi безчи-нcтва нема, бo вci cфери cуcпiльcтва нашoгo oбплутали люди з oднiєї партiї, oднoгo cпo-coбу миcлення Людей, ocoбливo пo cелах, де легше вcе прoкoнтрoлювати, залякують звiль-ненням, якщo вoни будуть передплачувати «Чoрнoмoрcькi нoвини». Вчителi, лiкарi, вci, хтo бoдай якocь залежний вiд влади, бoятьcя будь-якoгo прoяву лoяльнocтi дo нашoї газе-ти. Це видаєтьcя дикунcтвoм, але направду так i є. Тривають cпрoби забрати у наc при-мiщення. Щoправда, не тiльки у наc, а й ще у двoх редакцiй. Прo це мoжна прoчитати тут: http://vo.od.ua/rubrics/problemy-i-konflikty/19170.php i тут прoдoвження: http://vo.od.ua/rubrics/problemy-i-konflikty/19254.php
Oдне cлoвo, нiяких пoзитивних змiн у наc не вiдбулocя, а лише навпаки”.

Місцева адміністрація, обрана завдяки фальсифікацій, а також призначена Януковичем, старається , де тільки можна, упослідити українську мову. Так, одеська міська рада ухвалила, що заяви та клопотання до мера Одеси мають писатися тільки російською мовою. І це тоді, коли українська мова є єдиною державною мовою.

Неважко передбачити, що в разі надання російській мові статусу державної, ці росі-йські супершовіністи вдадуться до ще вишуканіших виявів неповаги до мови українського народу.

Українські школи чи з українською чи з російською мовою викладання потребують контактів із забороненими в СССР і відродженими в незалежній Україні, громадськими просвітянськими організаціями, які дбають зокрема про патріотичне виховання українських дітей. І от що мені пише член Маріюпільської “Просвіти”, Ірина Молчанова –

“Ви знаєте, які у нас часи. Голова управління освіти… навіть заборонила просвітя-нам ходити по школах. Отак. Я одна на все місто ходжу й мене приймають, бо я це роб-лю вже майже 10 років”.

Замість “Просвіти”, нова влада схильна довірити нагляд за вихованням молодого покоління священослужителям Російської Православної Церкви (РПЦ). Ця Церква, змінивши свою назву на УПЦ, створює православно-патріотичні табори для дітей, де їх виховують у ненависті до Української самостійности. Охорону цих таборів, а також виступи патріярха РПЦ Кирила, довірено проросійським козачим об’єднанням, яких так само підтримує влада, залучаючи лише представників цих козачих об’єднань до Координаційної Ради з питань розвитку козацтва, а ще, ясна річ, і представників РПЦ.

Виключне становище цієї російської Церкви в Україні серед українських Церков засвідчив на інавгураціїї президент Янукович, склавши присягу на вірність Україні патріярхові РПЦ. Він же не зустрівся з владиками і не відвідав на релігійні свята жодну з українських Церков, непідпорядкованих РПЦ, що робили усі три попередні президенти України. Таке демонстративне нехтування українських Церков свідчить, що всі антиукраїнські дії РПЦ в Україні Янукович і його влада схвалює.

Мало того, що схвалює, влада підтримує боротьбу РПЦ з українськими Церквами. Це випливає з розмови доцента Східньоукраїнського Університету Ірини Магрицької з одним охоронцем патріярха Кирила:

“Стоячи на зупинці… я почала розмову з урочисто вдягненим і при орденах коза-ком… Він розповів, що його… керівництво області запросило нести варту біля Кирила. Його нарукавна емблема містила напис: «Союз казачьих войск России и зарубежья. Слобожанское казачество» (як бачимо, очолюваний Водолацьким Союз узяв під свою опіку вже й українську Слобожанщину!).
На питання, які основні обов’язки Слобожанського козацтва, мій співбесідник відповів: відбивати православні церкви від “філаретівців”. Іще він розповів, які погані “бандерівці”зі своїми УПА, НАТО…, і що наш шлях – тільки з Росією…, бо у нас спільна історія. Наостанок додав: «Мабуть, без крові тут не обійдеться».

Відсування українських патріотичних організацій та українських Церков від участи у вихованні молодого покоління, це знову таки дія, спрямована на етноцид уйраїнців, а са-ме на русифікацію української молоді. У партійній програмі Януковича жодного слова не-ма про етноцид України. Але практичні заходи, які він здійснює, переконливо доводять, що мета Януковича і Партії Регіонів, русифікувати України, і то з допомогою “крови” – кривавих захоплень українських церков підгодовуваним владою російським козацтвом та запровадження в Україні “єдино правильної віри” патріярха Кирила і повернення в Україну відносин, які існували тут протягом століть під царсько-сталінською окупацією.

У цьому печерному плані, виробленому за межами України, не останню роль грає паплюження героїв українського Визвольного Руху, головних винуватців розвалу СССР.

Досі світові правозахисні організації мало приділяли уваги різновидові геноциду – етноциду.

Дії Партії Регіонів та їхнього вождя в Україні свідчать, що настав час світовим правозахисникам цей недогляд усунути і впритул зайнятися етноцидом, зокрема етноцидом української нації в Україні.

Чи може цивілізований світ толерувати прояви печерного дикунства, які Партія Регіонів та президент Янукович практикують в Україні?

Святослав Караванський

6 Comments

  1. В Україні відбувається боротьба двох ворожих націй – московської та української. Покищо, мовна статистика показує що через останних 20 років був безнастанний наступ московської мови на українську а не, як декому мріялося, українізація сходу. Додатковий вислід цеї мовної ситуації в Україні це неможливість впровадити справжню демократію чи пак представницьку форму державного уряду. Причини цього точнісенько описав 150 років тому анґліойський філософ Джон Стюарт Милл (John Stuart Mill) у свої полеміці “Представницкий Уряд” (Representative Government) де написав що “Серед людей без почуття спільности, особливо коли читають і розмовляють різними мовами, обєднана громадська думка, яка є конечною для дії представницького уряду, не може існувати.” (Among a people without fellow-feeling, especially if they read and speak different languages, the united public opinion, necessary to the working of representative government, cannot exist.) Одним словом – спільна українська мова в межах української держави це передумова демократії та усіх благ пов’язаних із нею. Отже уся сьогоднішня боротьба за ці демократичні блага це розтрата енергії громади. Будуємо дах коли фундаменту іще нема.
    https://maidan.org.ua/2011/08/viz-popered-konya-i-slon-posered-kimnaty/
    http://world.maidan.org.ua/?s=cart+before+the+horse
    Памятаймо що ані Европі ані Америці не потрібна ані українська нація ані українська мова. Для них це лиш додаткове ускладнення ринків. Вигідніше їм морочити голову одним московським перекладом а не ще додатковим, українським. Отже із закордону не буде для нас підтримки в цій боротьбі. Якщо ми самі не зосередимо увагу на мовній “проблемі” то жодного демократичного чи правового поступу не побачимо.

  2. Dlia poczatku treba vvesty hrafu “nacional’nist'” v pasport. Po-pershe, ne baczu pryczyny soromytysia cioho punktu. Po-druhe, baczu mozhlyvist’ dokumentuvaty fakty dyskryminacii proty osoby bud’-yakoi nacional’nosti. Po-trete, z’yavyt’sia shans proporcijno predstavliaty rizni nacional’nosti v orhanach vlady. Chto u nas teper v bil’shosti u Verchovnij Radi? Ukrajinci? NI! A povynni buty ukrajinci, yakszo my zhyvemo v derzhavi Ukrajina, a ne Izrail’ czy Rosiya. A chto u nas znedoleni pensionery? Otut yakraz bude bil’shist’ ukrajinciv. Statystyka – velyka syla. Neu vmilo operuut’ vorohy, a ukrajinci ne maut’ dokumentiv, szob pidtverdyty, szo jich peretvoreno na najmytiv u vlasnij krajini.

  3. Шановні! Тільки активна практична участь в політичному русі всіх свідомих громадян може виправити ситуацію що склалася, бо пусті поради та геніальні висловлювання про те, як повинно все бути – це дурня!

  4. Ежедневно украинцев в Украине становится меньше на 1115 человек и весь мир этого не замечает. Кто ведёт скрытый геноцид украинцев?

  5. Мы от Вас устали ! Восток добровольно на украинском (искусственном) языке говорить НЕ будет!!!

    • Дуже добре, що окупанти вже усталі! А ми будемо боротися за звільнення України і Українців за звільнення від усіх окупантів, ким би вони не були, безустанно!

Comments are closed.