Що ми, 12-річні діти, робили на Майдані?

В листопаді 2004 мені було 12 років. Я пам’ятаю події Помаранчевої Революції. Події, які сколихнули всю країні. Мільйони українців готові були на смерть відстояти своє право на чесний вибір.

Я тоді вчилася у восьмому класі і гарно пам’ятаю, як всі вчителі нашої гімназії по черзі їздили від нашого міста на Майдан. Люди з помаранчевою символікою на одязі і з вірою в очах заповнили все наше місто.

Від мене в мої 12 років беззаперечно було мало користі для революції. Так казали дорослі. Я ж в це не вірила зовсім. Ми з моєю подругою Аньою в той час морозними вечорами і обмерзлими руками заклеювали місто наклейками ПОРИ, Ющенко ТАК та Інтер бреше. Ми теж вірили в нашу перемогу.

Ми вірили в те, що від нас щось залежить, від носіння тієї символіки і від того,  що ми переконували наших однокласників, що кандидат Янукович, м’яко кажучи, не принесе ніякої користі для України.

Нами ніхто не керував крім Віри. Батьки забороняли їздити нам, дітям, на Майдан, хоча самі відстоювали його ідею. Вони хотіли нас захистити. Ми ж в свою чергу хотіли допомогти їм. Ми їздили після уроків, а подекуди замість них, на Майдан. Я возила харчі, які брала вдома. Мама просто робила вигляд, що вірить, що я в 12 років могла з’їсти за день, як 4 дорослих чоловіки. Вона мені нічого не казала.

І таких як ми було сотні тисяч. Тепер я знаю, що перемога була і за нами двома – 12-річними дітьми, які обмерзлими руками заклеювали місто помаранчевою символікою.

А сьогодні нам влада, проти якої ми тоді виступали, забороняє святкувати цей день. Подекуди складається враження, що вони просто бояться цього дня, як дня своєї поразки. Вони бояться повторення цього дня.

Сьогодні я йду на Майдан. Сьогодні мені не 12 років, проте я все-одно Вірю. Вірю в нашу перемогу, а не перемогу якоїсь політичної сили. Я вірю в правду.

3 Comments on "Що ми, 12-річні діти, робили на Майдані?"

  1. ОЛЕСЯ | 28-11-2011 02:11 at 02:11 |

    Дорога Катрусю! Безмежно дякую за розповідь і силу Віри, яка незгасла у Вашому Серці. Такими людьми можна не тільки пишатися – їх треба всесторонньо підтримувати. Hе календарний вік визначає людську зрілість. І в 12 років можна бути дорослою, відповідальною, рішучою. Найголовніше, що бачу, що Ви – ПРОВІДНИК,чи як прийнято називати – лідер. До Вас належить майбутнє. Ви розумієте справжні цінності, розумієте інших та можете втілити ідею у дію. Бог Вам дав це бачення з молодих літ, тому не вагайтеся йти у велику політику, де вершаться усі справи. Беріть усю науку і мудрість родини, а головне у кожну дію за свідка Всевишнього і Ви зможете змінити життя України на краще. Ви маєте усе для цього.

  2. Херню Олександрові Мартинюкові ….і ще більшою хернею ти залишився в 22. дарма, що чоловіче ім’я тобі “дали”. Жебрак, та й годі. Все для тебе “херня” і сам ти дрань. Отак і прогниєш хруню своє мізерне херня життя. ГАНЬБА ТОБІ ДОВІЧНА!

Comments are closed.

More in Записки
Присвячується Януковичу В.Ф., без якого не було б листопадових подій 2004 і, можливо, майбутніх подій 20..

"З Днем Свободи, Фьодорич, Яник, з Днем Свободи!"

Close