Крок вперед, два назад – гомофобні настрої в українському суспільстві

У громадській думці в Україні домінує негативне ставлення до гомосексуалів. Такі результати соціологічного дослідження в рамках звіту “Крок вперед, два назад. Становище геїв і лесбійок в Україні у 2010 – 2011 роках”.

У грудні цьогоріч виповнюється 20 років після скасування кримінального переслідування гомосексуалів в Україні. Україна зробила це першою на пострадянському просторі. “Тоді здавалось, що ще треба українським гомосексуалам, щоб жити без страху, відчувати себе вільними у вільній країні? Однак ситуація істотно не змінилась, мабуть, навіть стала ще гіршою” – цими словами експерта правозахисного центру для геїв та лесбійок “Наш світ” Олександра Зінченкова починається огляд становища сексуальних меншин за останні два роки, який презентували у п’ятницю, 9 грудня. За його оцінкою, українське суспільство стало більш гомофобним, і хоча держава вдає, що проблеми не існує, гомофобію підтримують на державному рівні.

Звіт свідчить: поняття “дискримiнацiя за ознакою сексуальної орієнтації” вже стає предметом обговорення влади і полiтики. Утім, Україна проводить полiтику подвiйних стандартiв у внутрiшньо- i зовнiшньополiтичних сферах. Пiдтримуючи захiднi iнiцiативи з боротьби з гомофобiєю та дискримiнацiєю на мiжнародному рiвні, влада майже повнiстю iгнорує такі проблеми всередині країни. Автори звіту зокрема відзначають різке посилення антигомосексуальних виступiв законодавцiв, чиновників, релiгiйних лiдерiв. Так, окремі політики й чиновники, вказано у звіті, озвучують свої особисті переконання щодо сексменшин, які пов’язані не стільки з декларованими ними полiтичними поглядами, як з релiгiйними уподобаннями.

Рівень гомофобії в Україні

Аби оцінити ставлення населення України до своїх гомосексуальних співгромадян, на замовлення центру “Наш світ” соціологічна компанія “TNS Україна” у березні цього року втретє провела репрезентативне опитування (попередні опитування проводилися 2002-го та 2007 року). На запитання, чи повинні жителі України, які мають гомосексуальну орієнтацію, мати такі ж права, як і інші громадяни країни, ствердно відповіли 36 відсотків респондентів (у 2002 році − 43%, 2007-му – 34%). Варіант “Ні, повинні бути деякі обмеження” цього року обрали 49 відсотків опитаних (2002 – 34%, 2007 – 47%). Усього в опитуванні щоразу взяли участь 1200 респондентів.

Тож, у порівнянні з попередніми роками, гомофобні настрої в українському суспільстві істотно посилилися. Щоправда, дослідники зауважують, що абстрактне сприйняття прав людини може давати спотворену картину. Так, відповіді на два інших запитання на ще гостріші теми – одностатеві шлюби і виховання дітей гомосексуалами – показали справжній рівень толерантності. Частка респондентів, які визнають право гомосексуальних пар на офіційну реєстрацію своїх стосунків, не змінилася за 10 років – таких приблизно п’ята частина. Спостерігається й стабільне зниження частки тих, кому важко відповісти, і категоричних противників цього аспекту громадянської рівноправності. Аналогічні тенденції спостерігаються і у відповідях на питання про право гомосексуалів на виховання дітей.

Неприязнь через брак знань

В цілому, за результатами опитування, кількість українців, які ставляться до геїв і лесбійок так само, як до всіх інших жителів країни, і не відчувають по відношенню до них неприязні, становить 17-19 %. На думку соціолога Віктора Пушкаря, головною причиною, яка заважає українцям толерантно ставитись до геїв, є брак знань про те, чим є гомосексуальність та звідки вона походить. Адже люди схильні боятись незрозумілого. В інтерв’ю Deutsche Welle Пушкар зауважив, що деякі базові речі щодо сексуальної орієнтації слід пояснювати в межах шкільної програми, навіть у курсі біології. “Наприклад, що близько 5 % людей народжуються з генетичними варіаціями, які визначають схильність до гомосексуальності. Ці люди теж мають право бути щасливими. А пропаганда навряд може впливати на генетику”, – переконаний Пушкар.

Поцілунок дівчат на тлі веселкового прапора

Поцілунок дівчат на тлі веселкового прапора

За спостереженнями правозахисника Сергія Бурова, який опікується освітніми курсами у сфері прав людини, у своїй більшості сучасна, надто студентська молодь є толерантною до сексменшин. Він припускає, що молода людина, яка отримує велику кількість різнобічної інформації просто змушена “вмикати” критичне мислення і робити самостійну оцінку. А це, вважає Буров, перший крок до особистої свободи від упереджень, які нав’язують у суспільстві.

Молодь толерантніша до гомосексуалів

Цікаво, що дані соцопитування свідчать про прямий зв’язок між рівнем освіти респондента і його або її сприйняттям гомосексуалів як рівноправних співгромадян. Чим освіченіша людина, тим вона більш схильна погоджуватися з твердженням, що “всі повинні мати однакові права”. Андрій Маймулахін, співавтор звіту “Крок вперед, два назад. Становище геїв і лесбійок в Україні у 2010 – 2011 роках” зауважує, що більш демократичними у своєму ставленні були міські жителі, більш консервативними – селяни. Утім, за оцінкою дослідника, рівень гомофобії в Україні не відрізняється від ставлення до гомосексуалів у Росії, Білорусі, Молдові.

Як розповів Deutsche Welle Маймулахін, публікацію щодо соціального, правового й політичного становища геїв і лесбійок нададуть моніторинговому комітету Ради Європи, депутатам Європарламенту та посольствам країн ЄС.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

4 Comments on "Крок вперед, два назад – гомофобні настрої в українському суспільстві"

  1. Vas, zboczenciv, til’ky 5%. A kryku – na vsiu planetu. I chto vam zaboroniae buty takymy, yakymy vy e? Anu, konkretno! Nema takych. Do vas stavliat’sia tak, yak vy toho zasluhovuete. A pochvalytysia vam niczym. Hej-parady – ce demonstraciya vashych najhirshych rys: nechtuvanniu moralliu, tradyciyamy, nepovaha do chrystyyanstva. Ne zadumuvalysia? Nevzhe ne zrozumilo, szo demonstracii proty czy za seks pevnoho shtybu navit’ oplaczuvani prostytutky ne provodiat’? Czoho vy dobyvaetesia vashym bujstvom?!

  2. Шановна коментаторка, але ж це стаття не про гей-парад, Ви чого? Ви читали взагалі, про що йдеться? Про звіт щодо порушень прав людини щодо сексменшин і наводяться дані соціологічного дослідження.

  3. Stattiu czytala. Holovnyj jiji punkt: homofobs’ki nastroi ukrajinciv. Dovodzhu do vidoma, szo tak zvana “homofobiya” porodzhena samymy homosexualistamy, a same jichniou bezpardonnou povedinkou. Vony ne z inshych planet pryletily, i pro normy morali i kul’turu povynni buly prynajmi czuty. Hej-parady – ce te edyne, na szo real’no spromohlysia holubi ta rozhevi, szob zasvidczyty svoe isnuvannia. Pohanyj sposib, bo vyklykae ohydu. Czym? NORMOFOBIEU. Homosexualisty perestupyly mezhi terpymosti vlasnou netolerantnistiu i ahresyvnistiu.

  4. Передусім необхідно пам’ятати, що якщо будь-де раптово піднімають тему геїв, то швидше за все це не просто так, а щоб відволікти увагу пересічних громадян від справді актуальних політичних питань. Яка мені різниця, хто там з ким трахається? Особиста справа кожного. Якщо хтось переживає за народжуваність, то нехай сам її і збільшує. А всі ці заклики «ахтунг! геї зохавають планету» фабрикують справжні-таки не геї, а під*раси з портфелями.

Comments are closed.