Модест Ріпецький – лікар зі зброєю в руках

27-го грудня 2011 року ви­повнилося б 90 років д-рові Модестові Ріпецькому, колишньому лікареві Української Повстанської Армії (УПА) й активному членові Організації Українських Націоналістів, зас­луженому редакторові «Лі­топису УПА».

Д-р Модест Ріпецький (псевдо – УПА «Горислав»), який відійшов у Вічність 28 червня 2004 року, в Чикаго (США), був — активним учасником визвольних змагань в лавах бійців Української Повстанської Армії, був лікар Лемківського куреня УПА, надрайоновим провідником Служби Безпеки ОУН на Українських землях надрайону «Бескид», а пізніше – членом Середовища УГВР, головою Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади, довголітнім головою Видавничо­го комітету «Літопис УПА», членом Редакційної ради відділу джерел історії національно-визвольної бо­ротьби ХХ-го століття при Інституті української археографії джерелознавства ім.М.Грушевського НАН України, Головою Ради ТзОВ «Літопис УПА» у Львові, Головою Правління Благодійного Фонду «Лі­топис УПА» у Львові ім. Володимира Макара, дійс­ним членом Українського Лікарського Товариства Пів­нічної Америки (УЛТПА)….

…Але головне, – св.пам. друг «Горислав» був правдивим українським патріотом, водночас лікарем-гуманістом і хоробрим вояком, який тримав міцно у своїх руках і скальпеля, і фонендоскопа, і визвольного кріса…

Народився Модест Ріпецький 27-го груд­ня 1921 року в м. Львові, Україна, в родині знаного львівського судді Теодозія Ріпецького та Кароліни (з дому Фріц). У родині Ріпецьких було ще три доньки та син, найстар­ша Ольга — доктор філоло­гічних наук і професор на Кафедрі Германістики Дер­жавного Університету ім.Івана Франка у Львові, Ма­рія — лікар-педіатр, Тереса — фармацевт, наймолод­ший Роман — кандидат біологічних наук і старший працівник Інституту Еколо­гії в Національній Академії Наук у Львові.

Навчання Модест Ріпецький розпо­чав у Рідній Школі імені Тара­са Шевченка, а середню освіту здобув у філії Україн­ської Академічної Гімназії у Львові. В 1940 році розпочав свої медичні студії у Медич­ному Інституті у Львові, яке перервав у 1944 році через воєнні дії, вступив, під псевдом «Горислав», у ряди УПА, а згодом за браком дипломованих лікарів, мусив взя­ти на себе функції лікаря у Лемківському Курені УПА.

В 1944-1945 роках св.пам. Модест Ріпецький виконував функцію лікаря в курені УПА під командою В.Мізерного («Рена») (курінь зформувався літом 1944 року на кордоні східної Лемківщини та західної Бойківщини). «Горислав» також входив до штабу куреня, як курінний лікар. Йому вдалося нав’язати зв’язки з військовиками, які пізніше стали командирами УПА, як от – Василь Шишканинець («Бір»), «Лесь», «Євген», «Веселий», пізніше «Горислав» став одним із організаторів вишкільного табору у Буковому Берді, отримав значну кількість медичних інструментів для Головного Військового Штабу УПА від Генсекретаря Закордонних Справ Української Головної Визвольної Ради Миколи Лебедя-«Рубана-Ярополка», коли той перебував у селі Команча поблизу словацького кордону наприкінці 1944 року. Друг «Горислав» був учасником бойових дій відділу УПА коло села Лавочне, містечка Перегінське, під Сторонною на Самбірщині, у Струбовиськах на Лемківщині та ін., короткочасно був у складі сотні В.Щигельського («Бурлаки»). Відтоді до вересня 1947 року Модест Ріпецький допомагав Українському Червоному Хресту («Служба Здоров’я») лікувати поранених та хворих українських вояків на Лемківщині. У жовтні 1947 року він перейшов з рейдуючим відділом УПА через Австрію (м.Ландек) до Західної Німеччини.

У своїй статті до 80-річчя д-ра М.Ріпецького знаний дослідник українського зарубіжжя, вчений-енциклопедист Павло Пундій писав, що свою «…експериментальну до­кторську працю «Вплив ор­ганічних гідролізатів на толеранцію рентгенівських променів у щурів» захистив у 1956 р. в Університеті ім.Людвіка-Максиміліяна у Мюнхені (magna cum laude). Висліди його докторської праці були поміщені в окре­мій статті журналу «Manchener Medizinishe Wochenshrift», 1956 р.,ч. 38. Д-р Модест Ріпецький за­лишився дальше працювати асистентом в університет­ській клініці горла-носа-вуха та рівночасно продовжував свою науково-дослідницьку працю…». Прибувши в 1957 році до Америки, він не мав змоги продовжувати експеримен­тальних досліджень, бо му­сів сконцентруватися над фаховим медичним перешколенням, яке потрібне, щоб стати практикуючим лі­карем у ЗСА. Свій ротаційний «інтерншіп» закінчив у «St.John Hospital» у Йонкерсі, Нью-Йорк, а резидентуру внут­рішньої медицини провів у «Phelps Memorial Hospital», North Tarrytown N.Y., іспи­ти «Foreign Medical Graduates (ECFG)» здав у 1960 році та після іспитів у стейті Іллінойс 1961 року пе­ребрався до м. Чікаґо, де два роки лі­карем в «Emerency Room», а відтак перейшов у приват­ну практику як загальний лі­кар і був у «South Shore Hospital Chicago….». Незабаром, після закін­чення курсів «Illinois Academy of Family Practice», він працював сімейним ліка­рем. У 1979 році, перейшовши спеціяльні іспити, діс­тав сертифікат «Diplomate F.P.». Д-р Модест Ріпецький на­лежав до кількох американ­ських медичних товариств та був активним членом Українського Лікар­ського Товариства (УЛТПА) у Чікаґо, Ілл.

«…У 1998 р. св..пам. Модест відійшов на заслужену емеритуру. Весь час лікарської практи­ки, – згадував пізніше його колега П.Пундій, – він дбайливо опікувався своїми пацієнтами, які лю­били та шанували його, зверталися вони до нього не тільки з медичними пробле­мами, але також з особисти­ми порадами, довірочними та сімейними…».

Родинне життя лікаря та вояка УПА св.пам Модеста Ріпецького започаткувалося 12-го чер­вня 1949 року присягою сво­їй дружині Марійці Боднаренко («Оксані») у таборовій церкві в Міттенвальді в Ні­меччині. Дружина Модеста Марій­ка Боднаренко родом з істо­ричного містечка Печеніжин на Гуцульщині. В час наближення німецько-большевицького фронту опини­лася в підпіллі на Перемищині під псевдом «Оксана», вона виконувала обов’язки медсестри Українського Червоного Хреста (УЧХ) і була зв’язковою УПА. В сер­пні 1948 р., пройшовши те­риторію Польщі та Чехословаччини, дісталася через пробольшевицьку «залізну завісу» до Баварії.

Поряд з лікарською практи­кою, участю в американських і українських професійних орга­нізаціях, д-р М. Ріпецький від­значився також як щедрий фундатор на добродійні цілі. До останніх днів він працював над історією Визвольних змагань, зокрема, над темою про лікарів та ме­дичний персонал на службі в УПА, залучивши до співпраці дружину Марію та синів Анд­рія та Юрія. Його ґрунтовні та об’єктивні спогади з часів пов­станської боротьби були надру­ковані у виданнях «Українсь­кий самостійник» у Німеччині, журналі «Вісті комбатанта» та в «Лікарському Альманасі» (США, Канада). Від 1973 року доктор Ріпецький співпрацював у видавництві «Літопису УПА», редагував 23 та 32 томи п.н. «Медична опіка в УПА», разом з дру­жиною Марією, яка відійшла у Вічність у 2007 році, був фундатором 23 тому літопису УПА.

Аретій Кравець, член Українського Лікарського Товариства (УЛТ) у Львові та НТШ писав у «Віснику НТШ» (ч.32, 2004), що коли «…змінилася політична ситуація і відкрилися кордони, ми змогли познайомитися і спілкуватися з «Людиною з легенди». Нас познайомив у ав­тобусі, який віз львівську деле­гацію до Івано-Франківська травневого ранку 1991 року на Перший Європейський Конгрес Українських Лікарських Това­риств, проф. Олександр Кіцера. Наступного року ми знову зустрілися, цього разу як деле­гати IV Світового Конгресу Українських Лікарських Това­риств у Харкові, тут д-р М. Рі­пецький зробив доповідь «Укра­їнський Червоний Хрест». Подальші зустрічі відбува­лися у Львові в родинному домі, чи осідку УЛТ у Львові, що по вул.Кармелюка,3, та й в дале­кому Чикаго, де проживала сім’я Ріпецьких. Ми перекону­валися, що праця з архівами ведеться на високому науково­му рівні, забезпечує максималь­ну достовірність публікацій. Остання наша зустріч відбу­лася десь два роки тому в ре­дакції «Літопису УПА» у Льво­ві: обговорювалися подальші плани пошукової та видавничої праці….».

Принагідно згадати, що подружжя українських патріотів Ріпецьких – д-р Модест та його подруга життя й боротьби пані Марія, обдарува­ла нашу велику українську родину двома синами-патріотами – Андрієм і Юрком, якими вони можуть пишатися, оскільки навіть самі біографії яких є також досить вимовними.

Старший з синів родини Ріпецьких д-р Андрій є лікарем-психіатром, асистент-професором психіатрії Раш медичного коледжу в Чикаґо (США), народився 16 жовтня 1950 року в Західній Німеччині (Мюнхен). У 1968 року він закінчив середню школу Святого Ігнатія в Чикаґо та Школу українознавства, а передмедичні студії відбув у Нортвестернському університеті, 1972 року одержав ступінь бакалавра психології і мистецт­ва, медичні студії закінчив там же і 1976 року одержав диплом доктора меди­цини. Згодом пан Андрій відбув трирічну спеціалізацію з психіатрії при Юта університеті в Солт Лейк-Ситі, а у 1979-81 рр. відбув резидентуру з геріятричної психіатрії в Іллінойському психіатричному інститу­ті і в Раш медичному коледжі в Чикаґо. Від 1983 року він працював клінічним керівником геріятрично-психіатричного відділення Джонстон Р.Бовман центру та як орди­натор і асистент-професор психіатричного відділен­ня при Раш медич­ному коледжі в Чикаґо. Д-р Андрій Ріпецький належить до УЛТПА, член його Головної уп­рави в Чикаґо, як також кількох американських медичних товариств. Д-р Андрій опублікував кілька наукових праць, виступав з доповідями, одружений (1977) з Ру­тою Панчук, маґістром музики, в родині є дві дочки: Майя (1986 р.н.) і Зоя (1992 р.н.). Подружжя Андрія та Рути Ріпецьких підтримує пожертвами Український на­уковий інститут при Гарварді, Ук­раїнський музей у Нью-Йорку та Пласт.

Молодший син св.пам. д-ра Модеста та пані Марії Ріпецьких – Юрій-Теодозій, лікар-радіолог у штаті Вісконсін (США), – народився 18 квітня 1958 року у США (м.Йонкерс, штат Нью-Йорк), се­редню освіту здо­був у Торнрідж Гайскул в Долтоні (штат Іллінойс), Чотири роки передмедичних студій закінчив зі ступенем бакалавра в Нортвестернському університе­ті, далі були медичні студії — в Southern Illinois University School of Medicine у 1985 році та од­норічний «ротаційний інтерншип» у шпиталі Френсіса, після чого був пан Юрій-Теодозій був прийнятий на чотирирічну резидентуру з рентґенології, яку закінчив у 1990 року. Згодом він розпочав дворічний спеціалізаційний вишкіл з нейрорентґенології в університеті Техас Сан-Антоніо, після закінчення дворічного фелловшипу пра­цював у шпиталі Святого Йосифа в штаті Іллінойс, а від вересня 1993 р.— у приватній рентгенологічній групі нейрорентґенологом при шпиталі Лютера, що співпра­цює з клінікою в Рочестері (штат Міннесота). 1974 року доктор Ю.-Т.Ріпецький закінчив Школу ук­раїнознавства при катедрі Святого Миколая, весь час брав активну участь у Пласті та цер­ковному товаристві молоді, був активним учасником Укра­їнського студентського клюбу в Нортвестернському університеті, належав до шкільного оркестру, тенісної дружини, брав участь у змаганнях Карпатського лещатарського клюбу. Наразі доктор Юрій-Теодозій – член УЛТПА в Чикаго, одружений з Наталією Коленською, виховують сина Андріяна-Романа (1994 р.н.).

….Лікар і вояк УПА Модест Ріпецький, щирий український патріот, продовжує своє життя у своїх нащадках та у світлій пам’яті про свою діяльність у душі й серцях патріотів з материкової України та країн поселення.

Мені видається, що найбільше до Життя і Чину св.пам. д-ра Модеста Ріпецького-«Горислава» підходять слова:

«…Безсмертні йдуть —

Не знаючи загину.

Йдуть Лицарі ідеї —

За Україну!…”

Слава Україні! Слава її Герою!

Олександр Панченко

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут