Приклад екологічної відповідальності: УКУ передав для Ватикану 43 ЖИВИХ ялинки

43 ялинки Український католицький університет передав до Ватикану. Ці живі новорічні красуні з Львівської області містяться у дерев’яних контейнерах і  прикрашатимуть Площу святого Петра у Ватикані та Апостольський палац на Різдво, а згодом, з приходом весни, їх пересадять у відкритий грунт і вони залишаться жити в Італії.

30 листопада УКУ передав ялинки на прохання Міністерства закордонних справ України.

«Так Університет долучається до організації «Українського Різдва у Ватикані», – розповідає проректор з адміністрації та розвитку УКУ Мирослав Сеник. – Часточка України буде у Ватикані і після Різдва, адже саджанці ялинок там посадять, і вони будуть рости на території Італії». УКУ передав до Ватикану 43 саджанці ялиці білої довжиною 5-10 метрів із лісництв Львівської області (Старосамбірський, Сколівський та Дрогобицький райони). До Ватикану виїхали три вантажні автомобілі, обладнані спеціальними ящиками для транспортування дерев. У понеділок, 5 грудня, поїде ще одна вантажівка із ялинковими прикрасами. По Європі українські ялинки проїдуть майже 2 тис. кілометрів. Ці дерева обирали львівські лісники.

Також Український католицький університет передасть до Ватикану ялинкові прикраси – 257 дерев’яних іграшок (роботи народних майстрів) та близько двох тисяч скляних куль. Усі прикраси виконані у народній манері.

На думку першого проректора УКУ Тараса Добка, надання ялинок та різдвяних прикрас для Ватикану є не лише великим престижем для нашої держави: «Це також приклад державно-церковної співпраці, адже в урочистостях візьмуть участь представники українських Католицьких Церков візантійського та латинського обрядів».

Нагадаємо, що 16 грудня у Ватикані відкриють головну різдвяну ялинку. Участь у відкритті візьмуть не тільки єпископи Католицьких Церков України латинського та візантійського обрядів, а й представники Української Православної Церкви.

Прес-служба УКУ

 

Коментар:

Ця подія є дуже гарним прикладом відповідального ставлення до природного довкілля, зокрема ж, в контексті різдвяно-новорічних свят. Відповідно, не тільки кожен душпастир, але й кожен християнин мав би пригадати собі, що Різдво нашого Спасителя – це, безперечно, свято життя, тому лише живе дерево може бути відповідним символом для вираження його сутності. Але хіба жива ялинка не втрачає своєї символіки, коли є зрубаною і по суті мертвою? Хіба є прийнятливо, щоб біля різдвяного Вертепу – символу життя – стояв символ смерті – зрубане дерево? Хіба “святим символам” місце на смітнику, де, як правило, наприкінці опиняються зрубані “різдвяні” ялинки?

Д-р Володимир Шеремета,

керівник Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства з питань екології