Скільки коштує ядерна безпека в Україні?

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 18 жовтня 2011 року розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік» (щодо забезпечення фінансування перегляду норм і правил з ядерної безпеки для врахування уроків аварії на АЕС Фукусіма-Дайічі) поданий народним депутатом України А. О. Александровською. 20.10.2011 року даний законопроект був прийнятий Верховною Радою України та підписаний Президентом України.

Закон передбачає збільшення на 600 тис. гривень видатків розвитку Державної інспекції ядерного регулювання за бюджетною програмою «Прикладні дослідження у сфері ядерного регулювання» шляхом внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

У пояснювальній записці обґрунтовується необхідність прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (щодо забезпечення фінансування перегляду норм і правил з ядерної безпеки для врахування уроків аварії на АЕС Фукусіма-Дайічі).

В обґрунтування цього посилання робиться на події на АЕС “Фукусіма-1”, які поставили перед ядерним співтовариством нові виклики: детальний аналіз причин аварії та вивчення її уроків, розробка та реалізація заходів щодо запобігання виникненню важких аварій чи, в разі виникнення, виключення їхнього негативного впливу на населення та навколишнє середовище.

24 березня Радою Європейського Союзу була зроблена заява щодо нагальної необхідності переоцінки безпеки європейських АЕС на основі всебічної та відкритої оцінки ризику (“стрес-тести”). Західноєвропейська асоціація органів регулювання ядерної безпеки (WENRA) організувала розробку технічних умов до проведення “стрес-тестів”, участь в якій брали і українські експерти. Згідно підходів WENRA “стрес-тести” – це цільова переоцінка запасів безпеки атомних станцій в світлі подій на АЕС “Фукусіма-1”. Мають бути детально проаналізовані екстремальні природні події та їхні комбінації, які впливають на можливість виконання функцій безпеки та можуть призвести до важкої аварії.

На п’ятій нараді з розгляду виконання зобов’язань за Конвенцією про ядерну безпеку (4 – 14 квітня 2011 р.), країни-члени Конвенції в спільній заяві з приводу аварії на АЕС “Фукусіма-1” відзначили необхідність переоцінки безпеки АЕС та негайного вжиття додаткових заходів.
Державній інспекції ядерного регулювання України на проект “Прикладні дослідження у сфері ядерного регулювання” було передбачено 812,0 тис. грн. Але вказану суму було визнано недостатньою для забезпечення вчасного та кваліфікованого виконання вказаних доручень Ради Національної безпеки і оборони України, Президента й уряду. Враховуючи вищесказане, було запропоновано збільшити обсяг видатків на “прикладні дослідження у сфері ядерного регулювання” на 600,0 тис. грн.

У пояснювальній записці також вказано першочергові завдання, серед яких є виконання перелічених нижче науково-дослідних робіт, які не забезпечені фінансуванням а саме:
– комплексний аналіз норм, правил та стандартів з ядерної безпеки з урахуванням уроків аварії на АЕС “Фукусіма – 1” та підготовка пропозицій щодо внесення змін. Строк виконання 2012 рік, орієнтовна вартість 75,0 тис. грн.;
– розробка вимог до систем аварійного охолодження та відведення тепла від ядерного реактора до кінцевого поглинача. Строк виконання 2011 – 2012 роки, орієнтовна вартість 240,0 тис. грн., в тому числі на 2011 рік – 120,0 тис. грн.;
– перегляд вимог до локалізуючих систем безпеки. Строк виконання 2011 – 2012 роки, орієнтовна вартість 320,0 тис. грн., в тому числі на 2011 рік – 160,0 тис. грн.;
– розробка вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків АЕС. Строк виконання 2011 – 2012 роки, орієнтовна вартість 250,0 тис. грн., в тому числі на 2011 рік – 125,0 тис. грн.;
– розробка вимог до поводження зі свіжим та відпрацьованим ядерним паливом на АЕС. Строк виконання 2011 – 2012 роки, орієнтовна вартість 240,0 тис. грн., в тому числі на 2011 рік – 120,0 тис. грн.

На даний час у Верховній Раді України знаходиться проект Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом» від 15.07.2011, що очікує на своє прийняття у другому читанні. Щодо вимог до поводження зі свіжим ядерним паливом на АЕС – не передбачено жодних заходів щодо їхньої розробки.

Щодо решти вимог, то єдине, що було зроблено на ці кошти – це в мережі Інтернет на різних сайтах оголошено тендери. Предметом такого тендеру є проведення досліджень та розробок у галузі енергетики, зокрема перегляд та розробка перелічених вище вимог. Участь у тендері може взяти будь-яка організація, що здійснює дослідження у галузі енергетики. Інших заходів щодо створення цих вимог у 2011 році не проводилось.

Підсумовуючи, загальна кількість коштів, виділених в у 2011 році на “Прикладні дослідження у сфері ядерного регулювання”, становить 600 тис .грн. На що було витрачено ці кошти – залишається загадкою. Як бачимо, незважаючи на виділення додаткових коштів на забезпечення фінансування перегляду норм і правил з ядерної безпеки, реальних заходів щодо їхнього перегляду здійснено не було. Загалом, суттєві кошти виділені на такі заходи вважаємо неадекватними, так як існує низка нагальних проблем, що насправді створюють загрозу ядерній безпеці України та її громадян. Серед них є і збільшення життєвого циклу існуючих енергоблоків, що, вважаємо однією з основних проблем сьогодення, адже починаючи з 2010 року, щороку в Україні буде закінчуватись термін експлуатації одного або декількох ядерних енергоблоків. Процес виводу з експлуатації існуючих енергоблоків потребує фінансових ресурсів, на що наш уряд коштів не має, виходячи із ситуації банальним продовженням дії таких енергоблоків, без дотримання будь-яких процедур. Діючою Енергетичною стратегією на період до 2030 року передбачається введення до 2016 року в експлуатацію енергоблоків № 3,4 Хмельницької АЕС. Державною цільовою економічною програмою «Ядерне паливо» передбачено будівництво та введення в експлуатацію у 2014 році заводу із фабрикації ядерного палива. Проблемою є також поводження із радіоактивними відходами, оскільки чітко невизначений механізм фінансування будівництва майданчика для високорадіоактивних відходів. Тому на фоні таких кроків нашої держави збільшення фінансування на перегляд норм і правил з ядерної безпеки видається вкрай недоречним та неефективним.

Матеріал підготували:
Аліна Самура, a.samura@epl.org.ua
Андрій Чорній, office@epl.org.ua
Тел.: (032) 225 – 76 – 82

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут