Холодні смердючі кімнати, суп без картоплі й цибулі, брак уваги і догляду – ось в таких умовах перебувають підопічні Харківського геріатричного пансіонату

Пансіонат огороджений високим металевим парканом. Відвідувачі мають пройти дві прохідні і зареєструватися у трьох журналах. Побачення з підопічними дозволяється лише з 10-ї ранку до 14-ї дня.

Такий режим не є прийнятним для родичів, які намагаються хоч чимось допомогти тим, хто потрапив до цього закладу. Пройти в приміщення пансіонату раніше 10-ї ранку, або пізніше 14 дня не дозволяють, навіть, за певну матеріальну винагороду. Тож можливість принести харчі підопічним до або після початку робочого дня відсутня.

Рідні підопічних пояснюють такий режим тим, що пристарілим дають занадто дешевий і жалюгідний харч, а лежачі хворі справляють свої потреби в постіль і перевдягають їх, м’яко кажучи, не дуже часто. Тому адміністрація пансіонату намагається обмежити доступ відвідувачів до такого видовища.

До 10-ранку лежачих перевдягають, усі пристарілі снідають, тому побачити на власні очі те, чим їх годують вдається дуже рідко.

Сьогодні, кореспондентка «Справжньої варти» відвідала цей заклад. У кімнатах стояв страшенний сморід і було дуже холодно. Дехто з пристарілих сидів на ліжках у тонесеньких штанях, більшість лежали під старими ковдрами. Звісно, підопічні не дозволяли, аби їх фотографували, пояснюючи це тим, що коли адміністрація дізнається, що вони поскаржилися, їх можуть перевести у пансіонат для психічно хворих.

«Суп дають не мащений і не солений. У ньому плаває якесь пшоно або перловка. Цибулі і морковки в тому супові немає. Картоплю інколи вкидають. Коли я запитала у кухарів, що це за помиї нам дають, вони відповіли, що ми маємо дотримуватися дієти, тому вони готують усе, як наказав лікар. І дійсно, лікар підтвердив, що в нас має бути саме така дієта. Ось так відверто знущаються. Води питної нема. Чаю дають по пів кружки. Пити хочеться…» , – розказала одна з пристарілих пансіонату.

«Декілька разів за всю зиму купали. Вода бува гаряча, а буває ледь тепла. Шкарпетки були такі гарні, з товстих ниток вив’язані. Забрали. Принесли якісь інші. Вони малуваті й холодні. Я зателефонував родичам, привезли інші, – теж забрали… Та, які тут харчі… Хоч би чайну ложечку олії вкидали в той обід. Хотів би подивитися, чи та повариха сама зможе таке з’їсти… Ага, вже один скаржився, так його перевели в спеціальний пансіонат для психічно хворих», – сказав один з підопічних.

Звісно, в пансіонаті є й ті, що можуть самостійно ходити, але в другому корпусі більша частина пристарілих є лежачими, і вже далеко не кожен з них може розповісти про те, що коїться в цьому закладі.

Жанна Титаренко

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут