Останні новини

Amnesty International закликає Парламент посилити гарантії проти тортур у проекті Кримінального процесуального кодексу

Публічна заява 

AI index: EUR 50/003/2012

6 березня 2012 року

Amnesty International  вітає прогрес, здійснений Україною у процесі прийняття нового Кримінального процесуального кодексу, проте закликає Парламент забезпечити, що новий кодекс міститиме сильніші гарантії щодо запобігання катувань та інших видів жорстокого поводження. Реформа системи кримінального правосуддя повинна була відбутися давно і є необхідною, якщо Україна хоче відповідати міжнародним стандартам прав людини.

6 березня у Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відбудеться засідання з доопрацювання проекту Кримінального процесуального кодексу України, який був зареєстрований у Парламенті 13 січня. Комітет отримав близько 3000 пропозицій та буде готувати законопроект в остаточній редакції для презентації у Парламенті.

Новий законопроект включає багато статей, які сприятимуть усуненню довготривалих проблем у кримінальному процесі, що створювали надмірне досудове утримання під вартою, уможливлювали катуванням та інші види жорстокого поводження і несправедливі судові розгляди, як це було задокументовано у нещодавно оприлюдненій доповіді Amnesty International «За відсутності складу злочину: ціна безкарності працівників правоохоронних органів України» (AI Index: EUR 50/009/2011).

Зокрема,  законопроект містить низку заходів, які зміцнять захист права на свободу, а також він  орієнтований на зменшення кількості людей, які будуть перебувати під вартою під час досудового слідства. Крім того усунена стадія необхідності прийняття формального рішення про порушення кримінальної справи чи відмови у цьому після (досить часто поверхневого) розгляду скарги чи заяви про злочин, що спричиняє велику кількість  відмов у розслідуванні у випадках катувань та жорстокого поводження. Законопроект намагається зміцнити роль захисту у кримінальному процесі та збільшити гарантії для затриманих забезпечуючи вчасний доступ до захисника та лікаря, та уточнюючи, що суддя, який приймає рішення про утримання під вартою, повинен реагувати на звинувачення у катуваннях та інших видах жорстокого поводження.

Проте деякі пропозиції, подані народними депутатами – членами комітету, можуть ще більше покращити законопроект. Ці пропозиції включають багато рекомендацій експертів Ради Європи та Amnesty Іnternational.

СТВОРЕННЯ ПОВНІСТЮ НЕЗАЛЕЖНОГО ОРГАНУ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ СКАРГ НА ДІЇ МІЛІЦІЇ

Стаття 216 законопроекту пропонує систему розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та служби безпеки, відповідно до якої органи міліції розслідують злочини скоєні працівниками служби безпеки, а служба безпеки – злочини, скоєні міліціонерами.  Така  система створює ризик наявності поблажливості однієї установи в обмін на поблажливість іншої. Amnesty International неодноразово висловлювала занепокоєння тим, що розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів в України, не є достатньо неупередженим, а це створює атмосферу безкарності через нездатність притягнути до відповідальності працівників міліції за катування та інші види жорстокого поводження.

Декілька пропозицій пропонують заходи щодо збільшення незалежності розслідування випадків правопорушень зі сторони працівників правоохоронних органів: зокрема, є пропозиції щодо Національного бюро розслідувань, Державного антикорупційного бюро розслідувань України  та незалежного органу, цілком відокремленого від обох служб (служби безпеки та правоохоронних органів), які би розслідували усі заяви про порушення прав людини співробітниками правоохоронних органів.

Amnesty International наголошує, що для того, щоб відповідати вимогам вчасного та неупередженого розслідування випадків застосування катувань, Україна повинна створити повністю незалежний орган для розслідування всіх заяв про порушення прав людини співробітниками правоохоронних органів, включаючи міліцію.

Такий орган:

  • повинен додержуватися п’яти принципів — незалежності, ретельності, оперативності, громадського контролю та залучення потерпілих;
  • не повинен мати жодних ієрархічних або організаційних зв’язків в міліцією та функціонувати цілком незалежно від уряду та правоохоронних органів;
  • повинен мати адекватне фінансове та кадрове забезпечення, включаючи склад власних незалежних експертів-слідчих, а також керівництво, яке є компетентним, досвідченим, незалежним, об’єктивним та чесним;
  • повинен мати завдання розслідувати усі заяви про серйозні порушення прав людини з боку працівників правоохоронних органів, включаючи смерть під час утримання під вартою, катування та інші види жорстокого поводження і прояви расової дискримінації, а також порушувати розслідування за власною ініціативою за відсутності конкретних скарг;
  • повинен мати усі необхідні повноваження, включаючи право заходити в приміщення відділень міліції або інші відповідні місця, а також право викликати свідків та вимагати пред’явлення доказів та документів;
  • має направляти справи до прокуратури та (або) внутрішніх дисциплінарних комісій, в залежності від ситуації, а також має повноваження давати розпорядження стосовно порушення дисциплінарного розслідування та вимагати від дисциплінарної комісії звіти про результати таких розслідувань;
  • має рекомендувати вжиття відповідних заходів у відношенні до системи роботи міліції взагалі.

ДОСТУП ДО ЗАХИСНИКА

За теперішньої системи не усі затримані у міліції мають доступ до захисника. Законопроект не вирішує цю проблему. Захисник повинен завжди бути присутнім під час будь-яких слідчих дій, якщо тільки затриманий не відмовився від захисника, а безкоштовна юридична допомога має бути доступною для усіх, хто її потребує. Усі слідчі дії мають бути належним чином задокументовані, бажано з використанням відео та аудіо обладнання. Експерти Ради Європи критикують законопроект, оскільки участь захисника є лише обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, які тягнуть за собою покарання у вигляді позбавлення волі на понад 10 років. Під час звинувачення у скоєнні менш серйозних злочинів підозрюваний може відмовитися від захисника.

Більше того,  безкоштовна юридична допомога доступна тільки в випадках, коли участь захисника є обов’язковою. Amnesty International вітає подану пропозицію переглянути статтю 52, щоб забезпечити обов’язкову участь захисника в усіх справах, а не лише у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. Окрім того, Amnesty International рекомендує реформувати систему надання юридичної допомоги з тим, щоб усі, хто насправді цього потребує, мали доступ до безкоштовної юридичної допомоги.

ПРАВО НА СВОБОДУ ТА БЕЗПЕКУ

Стаття 12 законопроекту, яка встановлює умови досудового утримання під вартою, не зовсім чітко роз’яснює, що досудове утримання під вартою повинно застосуватися лише як винятковий запобіжний захід. Amnesty International вітає подану пропозицію до цієї статті з тим, щоб вона була змінена відповідно до пропозицій Ради Європи, та встановлювала, що відповідно до права на свободу і до презумпції невинності,  особи, які очікують суду у кримінальних звинуваченнях, не повинні, як правило, утримуватися під вартою.

Amnesty International наполегливо закликає Парламент України прийняти Кримінальний процесуальний кодекс України з положеннями щодо незалежного органу, який би розслідував скарги на порушення прав людини працівниками правоохоронних органів, що відповідав би критеріям переліченим вище, та вищезгаданими змінами до статей 12 та 52

More in Новини, Події, Політика, Політичні репресії
Районо харчується з дитячих конкурсів

...

Close