Олександр DADDY Попов: Альцгеймер?

Підкорений випадково переглянутим в Інтернеті уривком з ВВС-шного серіалу «Шерлок», я зробив те, чого ніколи не робив і чого від себе ніколи не очікував – поїхав на Петрівку і купив два диски з першим та другим сезоном цього серіалу.

Остання серія другого сезону була такою самою захоплюючою, як і всі попередні до моменту, коли почалася кампанія дискредитації Шерлока в ЗМІ.

На екрані була до болю знайома картина – те, що ми спостерігали останні 7 років в наших ЗМІ, а тепер «покращено» відчуваємо на власних спинах.

Силою бабла та таланту «акул пера та віртуозів ротаційних машин» сторінки видань заполонили «викриття режисованих успіхів» Шерлока Холмса – так само як у нас викриття міністрів-дебоширів, депутатів-тендерних мафіозі, опозиційних маніяків і etc.

Якщо судити лише по публікаціях, то головний опонент «двох Вікторів», які домовились «вдвох мати одну Україну», взагалі була і є втіленням всіх можливих злочинів та гріхів: від купівлі шуби і аж до НАЙСТРАШНІШОГО: «хіхікання» (!!!) на переговорах з вовою Пу.

Як і у випадку з Холмсом, мізки громадян, які ще не отримали «Юліну тисячу» і тому почувалися нервово, були чудово підготовлені до падіння авторитетів.

Я далекий від того аби звинувачувати лише «віртуозів пера» у заплямуванні світлого образу лідера «Ідеальної країни», але вона ж вже давно сидить, а сморід від деяких публікацій продовжується.
Нова команда «стабілізаторів реформ» і «реформаторів стабільності», відчуваючи хиткість свого становища і нестабільність «акул ротаційних машин», які можуть почати і про Самого «якусь гидоту» писати, перейшла від публіцистики до фізичних вправ, активно переправляючи опонентів не у віртуальне, а у реальне засудження та ув‘язнення.

Ну, про це всі чудово знають, або хоч щось чули і тому «не заздрять».

Щодня на кожного з нас так само невідворотно, як парламентські вибори, насуває «покращення», автором якого є той, хто до цього нас всіх почув. Може він недочув, може мелодію йому награв гармоніст Табачник, а слова наспівала Г.Хернам – що з убогого питати?

Водночас частина суспільства і творчої, так би мовити, інтелігенції сумлінно зберігаючи у недоторканості свої білі шати, продовжує займатися якбитологією і пояснює, що «якби була Вона, то було б так само, а може й ще гірше», не вдаючись до деталей «погіршення», як і мародери, які не деталізують «покращення».

Хочу нагадати «людям у білому» (Men-in-White) цитату з геніальної книги бр.Стругацьких «Трудно бьіть Богом»:
«…Горан Ируканский в “Истории Пришествия” писал: “Когда бог,
спустившись с неба, вышел к народу из Питанских болот, ноги его были в грязи”.
– За что Горана и сожгли….»

Я переконаний, що до світлого майбутнього дійти у сніжно-білому, незаплямованому вбранні не вийде ні у кого. За прикладами далеко ходити немає потреби: т.зв. «противсіхи», які відстоювали і продовжують відстоювати своє право «не обирати між гімном різного ґатунку», практично відразу після виборів-2010 були звинувачені у сприянні перемозі янукОВОЧа і виправдовуються перед суспільством, а більше перед самими собою, й досі (зважаючи на чергову статтю бр.Капранових на сьогоднішній УП).
Мені особисто більше до вподоби позиція Юрія Андруховича, яку він висловив під час зустрічі/лекції нещодавно у Києві: «…треба провітрювати владні кабінети. Поширена думка, що немає, за кого виступати та голосувати. Так, добре жити тим, хто ще може чекати на прихід молоді в політику. Але важливий сам факт зміни влади. Навіть якщо до влади знову прийдуть мерзотники. Але їх треба міняти – система тоді працюватиме на очищення. Якщо ми поставлені перед вибором – то його треба робити. Навіть якщо це вибір “меншого зла”…..»

І на останок. Мій тато померли від хвороби Альцгеймера, прохворівши 3 роки. Дивлячись на ситуацію та події в краю, я бачу дуже знайомі хворобливі ознаки: повна втрата логіки дій, відновлення поваги до старих авторитетів і звичок, розмови з примарними опонентами і хвороблива тяга до регламентації всього і вся у поєднанні із бажанням перевірити наявність паспорту та офіційної реєстрації. Україна на своєрідну хворобу Альцгеймера хворіє вже 2 роки з дня інавгурації «двічі не судимого завгара». Невже залишився рік до летального кінця цілої країни? А може це не Альцгеймер? Може це злочинна в усіх сенсах пухлина і вона ще операбельна?

Тоді є надія 

Як то кажуть: Дустом його! Дустом!!!!

Дай, Боже, Україні одужання.
Пресвята Богородице, всесильним заступництвом Твоїм допоможи нам ублагати Сина Твого, Бога нашого, за зцілення нашого краю.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

1 Comment on "Олександр DADDY Попов: Альцгеймер?"

  1. Пан Попов вслід за Андруховичем плутає Верховну Раду з борделем. Це в останньому радять просто “сменить девочек”, а свіжак в парламенті повинен ще й головою працювати і розуміти, що суспільство накладає на нього інші функції. Які записані в Конституції. А для борделів свої правила хай пишуть любителі.

Comments are closed.