Останні новини

Відкритий лист до лідерів української демократичної опозиції щодо участі партії “Свобода” у КОД

Ми, громадяни України та громадяни інших країн українського походження, є групою дослідників, журналістів, редакторів, публіцистів, експертів, активістів, викладачів тощо. Ми професійно займаємося моніторингом, аналізом та роз’ясненням української політики. Упродовж останніх років ми стежимо за заявами та діями колишньої Соціал-націоналної партії України, яка зараз називає себе Всеукраїнським об’єднанням “Свобода”. Грунтуючись на власних спостереженнях і дослідженнях, а також на думках інших експертів, ми закликаємо лідерів української демократичної опозиції переглянути питання щодо участі партії “Свобода” у Комітету опору диктатурі і щодо подальшої співпраці з цією партією.

Партія Тягнибока називає себе “Свобода”. Водночас, це принципово антиліберальна партія, яка часто, відкрито і недвозначно заперечувала ключові політичні та економічні свободи.

Представники “Свободи” часто видають себе у медіа за толерантних демократів. Утім, багато ознак вказують, що фундаментальні переконання партії відзначаються нетерпимістю до меншин і прагненням до виняткової форми етнократії.

Тягнибок і команда демонстративно плекають історію спротиву УПА нацистській окупації України. Попри це, деякі члени “Свободи” проявляють інтерес до праць представників фашистського руху Німеччини, що виходить за рамки винятково академічних зацікавлень.

“Свобода” стверджує, що є проєвропейською партією. Але її етноцентричний і гомофобний світогляд прямо cуперечить принципам, на яких відбувалася європейська інтеграція.

“Свобода” заявляє, що є типово європейською партією. Втім, вона належить до ультранаціоналістичного Альянсу європейських національних рухів, що включає деякі найбільш екстремістські праворадикальні партії ЄС, які викликають збентеження, відразу і сором в більшості європейців.

Об’єднання “Свобода” називає себе “всеукраїнським”. Тим не менше, воно залишається регіональною партією, що розділяє, а не об’єднує Україну і про що свідчить невідповідність здобутих нею результатів на виборах у Галичині, з одного боку, та на решті території України, з іншого.

Партія Тягнибока виступає як найбільш рішучий захисник України проти російського іредентизму та колоніалізму. Проте вона непрямим чином допомагає московським неоімперіалістичним схемам, оскільки її громадська діяльність та відкриті заяви, як правило, поглиблюють відчуження і сприяють сепаратистським настроям у Західній та Південно-Східній Україні.

“Свобода” позиціонує себе як найбільш послідовний противник напівавторитарному режимові Януковича. Попри це, її лідерів часто запрошують висловлювати свою точку зору на телеканалах, які пов’язані з Партією Регіонів.

“Свобода” заявляє про свою підтримку українській демократії та інтеграції з Заходом. Проте її амбівалентна позиція стовно української ліберальної традиції, єврейської спадщини, відносин із Польщею, мультикультурного суспільства та низки інших питань свідчить про те, що розуміння “Свободою” демократії і Заходу має, щонайменше, специфічний характер.

З цих причин ми вважаємо, що “Свобода” не може належати до Комітету опору диктатурі і пропонуємо лідерам української демократичної опозиції переглянути питання партнерства з цією партією.

Нам нічого сказати тим виборцям, які голосують за “Свободу” і підримують цю партію через свої расистські, антисемітські чи ксенофобські погляди.

Проте ми хочемо звернутися до тих українських виборців, хто підтримує європейську перспективу України. Ми усвідомлюємо, що ви можете віддати свій голос за “Свободу” на знак протесту антиєвропейській політиці Віктора Януковича. Утім, зростання політичної підтримки “Свободи” не допоможе, а лише перешкоджатиме процесу включення України в Європу, поглибить міжнародну ізоляцію нашої країни і буде наносити шкоду її іміджеві у світі. Це ускладнить внутрішню консолідацію, геополітичну стабілізацію та міжнародну інтеграцію молодої української держави.

Якби “Свободи” не існувало, Кремль змушений був би винайти таку партію: “Свобода” є найкращим інструментом для ворогів України у діях, спрямованих за правилом “divide et impera” (“розділяй та владарюй”).

Підтримка кандидатів від “Свободи” демократичними опозиційними партіями на майбутніх парламентських виборах може бути використана владою та Партією Регіонів з метою дискредитації української демократичної опозиції, а відповідно – для відновлення втраченої підтримки Януковича та його партії у східній та південній частинах України. За таким сценарієм, будь-яка форма співпраці з “Свободою”, швидше за все, призведе не до зміцнення, а до втрат, і навіть поразки демократичної опозиції у жовтні 2012 року.

Ми закликаємо українських політиків утриматися від підтримки кандидатів від “Свободи” у мажоритарних округах і від формування єдиних виборчих списків із представниками цієї партії. Хоча участі у спільних протестних акціях із “Свободою” буде важко уникнути, ми закликаємо всіх відповідальних політичних лідерів України утримуватися від постійного партнерства і тіснішої співпраці з цією політичною силою, яка шкодить фундаментальним національним інтересам України.

Ми закликаємо усіх українців висловити свою незгоду з ідеологією “Свободи” заради демократичного, толерантного, відкритого і рівноправного українського суспільства.

Наталя Амельченко, к. філос. н., доцент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Максим Буткевич, журналіст, співкоординатор Проекту “Без кордонів” ГО “Центр Соціальна Дія”, Україна

Тарас Возняк, головний редактор Незалежного культурологічного журналу “Ї”, Україна

Катарина Вольчук, д-р філос. (пол.), доцент університету Бірмінгема, Сполучене Королівство

Кирило Галушко, к. і. н., голова Всеукраїнського наукового гуманітарного товариства, Україна

Сергій Гірік, аспірант Інституту української археографії і джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України

Олександр Дем’янчук, д. пол. н., професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціоально-економічних досліджень CASE, Україна

Володимир Єрмоленко, д-р філос. (пол.), старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Сергій Жук, д-р філос. (iст.), доцент Державного університету Болла, США

Тетяна Журженко, к. філос. н., стипендіат програми ім. Шкляра Гарвардського університету, США

Олександр Івашина, старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Сергій Кисельов, к. філос. н., доцент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Оксана Кісь, к. і. н., старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України

Карина Коростеліна, д. психолог. н., доцент університету Джорджа Мейсона, США

Олег Коцюба, аспiрант Гарвардського університету, США

Надія Кравець, д-р філос. (пол.), стипендіат програми ім. Шкляра Гарвардського університету, США

Остап Кривдик, політичний аналітик, член Комітету Київської незалежної медіа-профспілки, Україна

Сергій Куделя, д-р філос. (пол.), дослідник університету iм. Джорджа Вашингтона, Вашингтон, США

Тарас Кузьо, д-р філос. (пол.), старший науковий співробітник університету Торонто, Канада

В’ячеслав Ліхачев, директор програми Конгресу національних громад України

Євген Магда, к. пол. н., політичний аналітик, Україна

Юрій Макаров, ведучий каналу TVi, оглядач журналу “Український тиждень”, Україна

Юрій Мацієвський, к. пол. н., стипендіат програми ім. Фулбрайта Інституту ім. Кеннана, Вашингтон, США

Михайло Мінаков, д. філос. н., доцент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису “Критика”, Україна

Світлана Оксамитна, к. соц. н., доцент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Олексій Полтораков, к. пол. н., старший консультант Ради національної і регіональної безпеки України

Олександр Полянічев, аспірант Європейського університету в Санкт-Петербурзі, Росія

Кирило Савін, к. е. н., керівник представництва фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні

Інна Совсун, старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Іван Сойко, к. філол. н., доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Україна

Вікторія Сюмар, журналіст, виконавчий директор Інституту масово інформації, Україна

Ігор Тодоров, д. і. н., професор Донецького національного університету, Україна

Вадим Трюхан, аспірант Національної академії державного управління, Україна

Євген Фінкель, аспірант університету Вісконсин-Медісон, США

Олександр Фісун, д. пол. н., професор Харківського університету ім. В.Н. Каразіна, Україна

Джон-Пол Хімка, д-р філос. (iст.), професор університету Альберти, Канада

Валерій Хмелько, д. філос. н., професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Василь Черепанин, к. філос. н., старший викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна

Оксана Шевель, д-р філос. (пол.), доцент університету Тафтс, Медфорд, США

Антон Шеховцов, к. пол. н., співробітник університету Нортгемптону, Сполучене Королівство

Олена Яцунська, к. пол. н., директор Центру розвитку місцевого самоврядування, Миколаїв, Україна

Джерело

9 Comments on "Відкритий лист до лідерів української демократичної опозиції щодо участі партії “Свобода” у КОД"

  1. Може я і далекий від політики, але хай краще “Свобода” ніж кайдани Януковщини & Ко.

  2. Ганьба Вам за такий лист.
    Це Ви запроданці.

  3. Людмила | 06-04-2012 13:00 at 13:00 |

    Ну для чого цю маячню поширювати!

  4. Ігорчик | 06-04-2012 19:49 at 19:49 |

    Тaрас Возняк і Ко положить все своє життя на боротьбу зі ВО “Свободою” (як Богословська проти Тимошенко) не пропонуючи в замін нічого крім мультикультуризму, який повністю зкрахував в Західній Європі. Ганьба наклепам й жовтій прeсі!

  5. Один Возняк Макінтош вигадав, інший пише наклепи. У кого на що розуму вистача.

  6. Володимир Петренко | 06-04-2012 22:58 at 22:58 |

    Наприкінці 2008 року тижневик «Українське слово» стосовно «Свободи» опублікував моє застереження , якого не помітив ніхто. Тепер читаю щось подібне в Інтернеті. Хотів писати коментаря, але, чи не краще згадати минуле?

    ЩО МЕНЕ НЕПОКОЇТЬ
    У зв’язку з тим, що попередня де¬мократична коаліція у Верховній Ра¬ді розвалилась, а заново створена за участю Блоку Литвина невідомо чи виживе і тому питання дострокових виборів з порядку денного остаточ¬но не зняте, мене непокоїть діяль¬ність ВО «Свобода». На дострокових виборах до ВР у вересні 2007 року «Свобода» набрала 0,76% голосів ви¬борців, що взяли участь у голосуван¬ні. А це, в перерахунку на кількість місць у Раді, становить 3-4 депутат¬ських мандати. Ми ж пам’ятаємо, що демократична коаліція була створена завдяки перевазі лише в кілька депу¬татів, внаслідок чого була нестійкою і, врешті-решт, розпалась. А якби ті хоча б три депутати додалися до неї, усе було б зовсім інакше.
    Якщо вибори відбудуться і «Сво¬бода» знову візьме у них участь, вона, мабуть, набере ще більше голосів — 1-1,5 відсотка, а це означатиме, що від українських сил у новообраній Верховній Раді вона відбере вже не 3-4, а 5-7 мандатів. Отже, в ситуації, що склалась на даний час, «Свобо¬да», на моє тверде переконання, діє на шкоду національним інтересам України.
    Припускаю, що на мене можуть дуже образитися деякі прихильни¬ки «Свободи». Найбільші інтелекту¬али з них скажуть, що «Свобода» не повинна зважати на такі аргументи, а йти цілеспрямовано до своєї ме¬ти — потрапити до ВР, щоб одержа¬ти ширші можливості для втілення своєї програми в життя. І наведуть свої аргументи, з яких багато буде начебто правильних (наприклад, що НУНС і БЮТ зрадили ідеалам Майдану, що вони не про націо¬нальні інтереси України дбають, а свої партійні інтереси пересліду¬ють, і т. п.). Але я їм на це зауважу: «Шановні! Ви говорите правильні слова, але, діючи самостійно (мабуть щоб не ділитися з іншими націоналістичними партіями і ор¬ганізаціями місцями в списку), до Верховної Ради ви ніколи не потра¬пите. Якщо навіть поступово і невпинно нарощуватимете кількість своїх виборців і в якійсь із наступ¬них виборчих кампаній наберете, припустимо, 3,2 відсотка голосів, то вам у виборчих комісіях «нама¬люють» 2,99 відсотка. А якщо будете спроможні набрати аж 4,5 відсотка, то антиукраїнські сили у Верховній Раді зроблять так, що будуть внесені зміни до ви¬борчого законодавства і прохідний бар’єр буде піднято до 5%.
    Насамкінець залишається лише гадати: лідери «Свободи» цього не розуміють чи свідомо так діють, ви¬конуючи за гроші чиєсь політичне замовлення?
    Володимир ПЕТРЕНКО,
    Голова Канівської міськрайонної організації НРУ,
    член ОУН.
    «Українське Слово»№53 від 31.12.2008-6.01.2009

    До сказаного можу додати, що в той саме час я пропонував Олегові Тягнибоку особисто об;єднати зусилля, на що отримав відповідь: «Розпускайте свою партію й вступайте до «Свободи» ». Народного Руху України ми не розпустили, хоча зрадники знайшлися.
    На даний час за станом здоров‘я я вже не є головою партійної організації, але поглядів своїх не змінив, тому солідаризуюся з текстом відкритого листа до лідерів української демократичної опозиції щодо участи партії “Свобода” у КОД.

    З повагою, – Володимир Петренко,
    літературознавець.

  7. Геннадій Логвиненко,юрист,м.Санкт-Петербург | 08-04-2012 22:59 at 22:59 |

    Ганьба такий лист! Як не соромно? “Батьківщині” – “Свободу”!Тільки разом переможемо.
    Не треба брехати що східнякі не люблять “Свободу”. Зараз не тільки східнякі, але і українська діаспора в Росії теж за “Свободу”, це надія всіх українців. Україна і Свобода понад усе!

  8. А де можна б й собі підписатися? Гадаю, що критика з боку свАбодкі тільки додасть голосів опозиції!

  9. Мирослав | 25-04-2012 02:09 at 02:09 |

    Тільки справжні московські підараси змогли підписати такого заказного листочка.

Comments are closed.

More in Новини, Події, Політика, Протест
Міжнародний фонд “Відродження” дослухається до побажань громадськості

Програма “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження” намагається максимально враховувати побажання та пропозиції інститутів громадянського суспільства щодо покращення...

Close