Останні новини

Мажоритарка 2012 на Хмельниччині обіцяє бути цікавою

До виборів 28 жовтня 2012 залишається близько півроку, і потенційні кандидати-мажоритарники Хмельницького регіону вже проявляються.

 Коли в Україні обговорювали необхідність повернення мажоритарних виборів, наводилося кілька аргументів. Основний був у тому, що нардепи-мажоритарники будуть більш відповідально вирішувати проблеми своїх округів, ніж їх колеги, обрані за партійними списками. До виборів 28 жовтня залишається близько півроку, і потенційні кандидати-мажоритарники вже проявляються. Але аналіз показує, що більшість з них може стати просто продовженням партійних списків. Крім цього, вже зараз заявили про себе явно технічні канідати, тож боротьба на всіх семи виборчих округах області очікується неабияка.

Якщо в 2002 р., коли останній раз були мажорітарні вибори, в Хмельницьку був один виборчій округ, то цього разу місто розділили на дві нерівні частини. В округ №187 не ввійшли тільки три мікрорайони, які прикріпили до округа №188. В цілому в окрузі №187 виявилось 146 тіс. виборців.

 Виборювати їх прихільність виявилося досить багато бажаючих. Є інформація про те, що у виборах візьмуть участь колишній головний лікар обласної лікарні та колишній начальник облуправління охорони здоров’я Микола Ямчук, Ігор Клюст, який балотувався раніше в парламент від Хмельницького, та Олександр Буджерак. У політиків буває час підйомів і спадів, і в Яремчука і Клюста якраз час спаду. Колись в 2002 р. Клюст мало не потрапив до Верховної Ради, недобравши близько 800 голосів по Хмельницькому. Але зараз у нього не той ресурс і не той час. Що стосується А.Буджерака, то він зробив свого часу фатальну помилку, вийшовши з БЮТ і перейшовши в “Реформи заради майбутнього”. Таким чином за ним закріпився імідж “стрибунця”, а це – недобре впливає на рейтинг.

 Активно йде в нардепи від Хмельницького (округ №187) “головний по пиву” Олександр Слободян. Його стратегія полягає в тому, що пиво і футбол – близнюки-брати. Крім цього, йому, мабуть, не дають спокою футбольні лаври Ахметова і Ярославського. Тому Слободян вирішив, не відкладаючи в довгий ящик, вивести багатостраждальний містечковий футбольний клуб “Дінамо” як мінімум до першої ліги. Це потрібна і корисна справа, і має спрацювати як відмінний піархід, тільки футболом захоплюються далеко не всі жителі Хмельницька.

 Потрапити в нардепи спробує керівник фракції ВО “Батьківщина” в облраді, колишній губернатор і голова обласної ради Іван Гладуняк. Його підтримує віце-спікер парламенту Микола Томенко, а роботу в “полі” будуть виконувати обласні осередки громадської організації “Ніхто крім нас” і “Комітету моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування”.

Гладуняк відомій як досвідчений польовий командир, який зміг під час “помаранчевої” революції очолити ініціативну групу громадськості області “Так! Ющенко!”, і фактично відібрав у В.Коцеміра керівництво областю до призначення Олуйко. Якщо до цього приєднається ресурс “БЮТ”, який забезпечить Томенко, то у Гладуняка непогані шанси отримати хороший результат. Адже Хмельницьк – не Донецьк.

 Як самовисуванець скоріш за все заявить про себе по Хмельницьку нардеп від БЮТ Олег Лукашук. Він у 2002 р. вже пройшов від Хмельницького до Верховної Ради, але тоді місто не було поділено на частини, а було єдиним округом. О.Лукашук має місцевий бізнес і може профінансувати виборчі заходи. До речі, саме І.Клюс програв тоді, у 2002 р., О.Лукашуку зовсім небагато голосів. Можливо, тепер він вирішив взяти реванш, але шансів у нього ще менше, ніж у О.Лукашука.

 Як кандидат у депутати Лукашук ставить собі в заслугу будівництво водопроводу до Хмельницького, сподіваючись, що виборці не будуть заглиблюватися в деталі цього, безумовно, важливого для міста будівництва. Справа в тому, що кошти на це виділила з держбюджету центральна влада; крім того, будує водопровід фірма, підконтрольна Лукашуку. Тобто подбав про людей і для себе “вибив” небагато.

 Лукашуку, до речі, доцільніше балотуватися від округа № 188, який охоплює кілька мікрорайонів Хмельницького, а також Волочиський та Хмельницький райони. В цих районах розташований його завод з виробництва мінеральної води. До гречки виборці вже звикли, але хто знає, може саме мінеральна вода стане  тією краплею, яка переповнить чашу любові і вдячності населення до нардепа.

 Сергій Лабозюк йде в нардепи від 188-го округа за підтримки Народної партії. У Сергія є і бізнес в аграрній сфері, і гроші. Його виборча кампанія почалася ще в січні і ведеться з розмахом, про що можна судити по тій кількості бордів, які він встановив і в Волочиську, і по всьому району.

 Це один цікавий персонаж – Віктор Коліщак. Він три рази намагався стати мером, але ні разу не пройшов. Зараз працює головою Хмельницької райдержадміністрації. Його, скоріше за все, буде підтримувати губернатор Василь Ядуха. Річ в тім, що у Ядухи є своя кандидатура на посаду голови району, в сферу впливу якого входять всі приміські землі. Але Коліщак міцно тримається за своє місце, так що непогана можливість зробити посаду вакантною, це відправити його в ВР.

 Під питанням округ, в якому будуть балотуватися Василь Кравчук (нардеп від “Батьківщини”) і Віталій Олуйко (Партія регіонів). Можливо, вони спробують поборотися за Хмельницький і Волочиськ, але для них краще йти по Білогір’ю, Ізяславу, Красилову та Теофіполю, де їх гарно знають. В.Олуйко двічі йшов від цього округа по мажоритарці і проходив в нардепи. Він був у Литвина в Народній партії, потім покинув їх, тому що його не підтримали на посаді ректора Університету права в Хмельницькому. Зараз Олуйко – голова місцевого управління Антимонопольного комітету. До закриття “Сильної України” був в цій партії і мав хороший рейтинг. Тепер йому доведеться підтримувати свій рейтинг, доводячи селянам корисність такого органу, як Антимонопольний комітет, в якому він працює.

 В окрузі № 189 (Білогір’я) засвітився Валерій Кольгофер – голова Летичівської райдержадміністрації Хмельницької області. Він досить молодий (1978 г.р.), у нього є гроші і він зять Віктора Коцемира, колишнього голови Вінницької і Хмельницької облдержадміністрацій. Але різні обставини ведення бізнесу цією родиною знижують до нуля потенціал В.Кольгофера як прохідного кандидата. В цьому окрузі планують працювати депутатами-мажоритарниками начальник управління екології Київської області, уроженець Білогір’я Анатолій Артемчук та голова Хмельницької обласної організації ВО “Свобода”, депутат облради Ігор Сабій. Вибір останнього зрозумілий, тому що Білогірья – на знаходится на заході області, а чим ближче на захід, тим краще справжньому свободівцю.

 Безумовний лідер округу №190 – бізнесмен, екс-голова Державної податкової адміністрації України Сергій Буряк. Округ наче на замовлення зберегли незмінним спеціально для нього. В цьому окрузі (центр – місто Шепетівка, міста Славута і Полонський, Славутський і Шепетівській райони) С.Буряк отримав 60% підтримки виборців і потрапив до Верховної Ради. В цей округ мало хто забажає йти, розуміючи, що шансів перемогти “важковаговика” практично немає. Акцент С.Буряк робить на своїй корпорації “Сварог Вест Груп”, на полях якої працює безліч людей. Вони зайняті, робота є, зарплата не затримується, а що ще потрібно простій людині?

 У 191-му окрузі (центр – місто Старокостянтинів, охоплює Старокостянтинів, Віньковецький, Деражнянський, Летичівський, Старокостянтинівський, Старосинявський райони) склалася цікава ситуація. З одного боку – молодий, перспективний безпартійний Віктор Бондар, з іншого – команда із “старої обойми” в прямому і переносному значенні. Наприклад, народний депутат України від фракції Народна партія Василь Шпак, якому вже 61 рік. Він багатий, а його син Микола Шпак – керівник “Украгролізингу”.

 Свого часу за крісло голови правління “Украгролізингу” розгорнулася неабияка боротьба, так як В.Шпак став нардепом і йому пригрозили судом, якщо він не покине місце роботи за сумісництвом (він керував компанією з 1999 по 2006 рр..). Шпак-старший зміг проштовхнути в керівники Шпака-молодшого. Спочатку при правлінні Юлії Тимошенко в якості заступника голови, а з лютого 2009 р. – керівником компанії. Дивно, що з такими здібностями Василь Шпак не хоче посадити сина також і в крісло нардепа.

 Ще один кандидат, якому дуже потрібно пройти у ВР – голова облради Микола Дерикот. У минулому, працюючи головним інженером будівельної компанії, Дерикот заробив собі ім’я, побудувавши не одну будівлю. Використовуючи адмінресурс, витягав з облбюджету кошти на різні проекти в Старокостянтинові. Так навіщо людям втрачати таку корисну людину і відпускати її до парламенту? Але справа в тому, що в Хмельницькій області у М.Дерикота поки немає шансів для кар’єри. Йому вдалося пропрацювати першим заступником голови Хмельницької облдержадміністрації і при “помаранчевих”, і при “регіонах”, але хмельницькому губернатору Василю Ядусі вдалося перевести “небезпечного” першого зама в голови облради. Ця посада зовсім не влаштовує Дерикота, от і вирішив він перед пенсією стати нардепом.

 Зовсім інші цілі переслідує Віктор Бондар. Його завдання – залишитися в регіоні і працювати як депутат-мажоритарник, щоб не зв’язуватися з програмами політичних партій. Як досвідчений держуправленець вищої ланки, який працював  губернатором Дніпропетрощіни і Міністром транспорту. В.Бондар зможе залучити в регіон значні ресурси. Адже він добре розуміє, як працюють державні структури, і може розробляти і проводити в життя амбітні проекти.

 В.Бондар створив фонд “Розвиток Поділля”, який розвиває співпрацю громад за формулою партнерства. Це коли сторони, по-перше, мають спільну мету, по-друге – разом її досягають. Тобто не хтось за рахунок іншого, а обидва, підтримуючи один одного. Фонд пропонує партнерську схему взаємодії з місцевими громадами з соціально- економічної перебудови подільських сіл, селищ і міст. Принцип простий і зрозумілий: перший крок – місцеві ради, голова, товариство узгоджують між собою той чи інший проект, який, скажімо, дає нові робочі місця, додаткові бюджетні надходження або вирішує поточні нагальні соціальні питання . Коли місцева громада чітко розуміє, чого хоче і що саме готова докласти для цього, фонд робить крок назустріч: надає необхідну організаційно-фінансову підтримку.

“Об’єднати зусилля може будь-яка місцева ініціатива – від обладнання дитячого майданчика до створення нового підприємства. Саме для такого співробітництва мені вже вдалося згуртувати багато соціально відповідальних підприємців – і місцевих, і київських. Розпочинаючи співпрацю, ми чітко розуміли головну мету: економічно розвинене Поділля має стати краєм, де живуть заможні люди! І в цьому я зацікавлений так би мовити “кровно”, оскільки на Поділлі живе більше чотирьох сотень моїх родичів – і це найкраща гарантія моєї наполегливої праці на результат “, – каже В.Бондар.

 В окрузі В.Бондар працює вже давно. Наприклад, його добре знають в Дашківецькому ліцеї, де вже років 7-8 тому майбутній народний депутат почав дарувати першокласникам на 1-е вересня щкільні ранці, комплектуючи їх всим необхідним для занять, вдосконалив навчальну базу, а з 2005 р. ліцей має безлімітний вихід в світову мережу Интернет. Зусилля Віктора Бондаря підтримали інші соціально відповідальні підприємці Поділля – і зараз ліцей у Дашківці має вже два комп’ютерних класи.

 Що стосується округа № 192 (центр – місто Дунаївці, округ включає Городоцький, Дунаєвецький, Чемеровецький, Ярмолинецький райони), то на нещастя інших кандидатів, у депутати вирішив йти український бізнесмен, співвласник мережі будівельних гіпермаркетів “Епіцентр” Олександр Герега (Партія регіонів). Він масово роздає подарунки, проводить концерти, розвішує рекламні щити. Уродженець Городоцького району створив бізнес-імперію, на якій працює близько 14 тисяч чоловік. Можна тільки здогадуватися, навіщо цьому олігархові ще й депутатський значок. Але, мабуть, не так вже й добре йдуть справи з продажу фарби і цвяхів дрібним оптом.

 Йому конкурентами можуть бути той же Бондар, який з лютого розповсюджує в районах округа газету “Розвиток Поділля”, зустрічається з людьми, ремонтує пам’ятники, відновлюе місця відпочинку, тощо.

На цьому ж окрузі були помічені люди Йосипа Вінського, колишнього “Сірого кардинала” Соцпартії, екс-міністра транспорту, уродженця с. Лошківці Дунаєвецького району. Плюс Вінського в тому, що він, як кажуть, хрестився, вчився і працював в регіоні, очолював обласну огранізації Соцпартії. Напевно залишилося безліч колег по комсомольській і партійній роботі, на думку яких можна спертися в роботі з людьми. Та незабутні дні комсомольської юності вже давно пройшли 30 років тому, ціла вічність для політики, де ситуація змінюється мало не щороку. Але, як кажуть, майстерність не пропивається. Закінчивший Вищу партійну школу при ЦК КПУ за фахом “політолог”, Й.Вінський може “забалакати” будь-яку публіку. А для нишешніх політичних лідерів, це велика рідкість, до речі. Наприклад, Й.Вінський виступає проти приватизації “Укрзаліниці”, що імпонує простим людям.

Пішовши зі скандалом з СПУ Й.Вінський з легкістю організував власну партію “Народна влада”, що дало йому можливість залишитися в політиці і прийняти участь в фпартії “Об’єднані ліві і селяни”. У цьому “союзі п’яти” Й.Вінському не вдалося стати лідером (він заступник голови). От і повернувся колишній комсомолець, комуніст і соціаліст до витоків на малу батьківщину. Спробуй Й.Вінський балотуватися десь у Франції, у нього було б більше шансів. У Франції хоча б люблять соціалістів. У нашій країні трагедія соціалістів (і їхніх численних клонів) в тому, що вони нікому не цікаві, не епатажні, та до того ж їх не пускають “в телевізор”.

 У самому південному виборчому окрузі № 193 (центр – Кам’янець-Подільськ, включає Кам’янець-Подільський і Новоушицький райони) склалася нестандартна для Хмельницької області ситуація. Якщо за іншими округами є інформація про декількох потенційних кандидатах у депутати, то по цьому округу заявлена поки тільки одна. Це місцевий “наглядачь” від нардепа Інни Германівни Богословської, депутат-мажоритарник обласної ради від Партії регіонів Володимир Мельниченко. Кам’янець-Подільський – незвичайне місто. У ньому три вузи, публіка освічена і думаюча, тому, можливо, опозиція ще не вирішила, кого виставити проти В.Мельниченко. А подумати потрібно дуже добре, тому що обласний депутат, маючи підтримку Партії регіонів, є сильним гравцем. Йому на руку всі соціальні програми, які йдуть в країні з різним успіхом. З виборцями Мельченко може поспілкуватися на тему питної води (є така загальнодержавна програма “Питна вода”), і на тему пільгових перевезень, а може пообіцяти людям автобуси. До реч і, вони можуть згодитися, коли на виборах будуть організовувати підвіз пенсіонерів на дільниці.

 Если кто-то подумал, что в подвозе пенсионеров есть какой-то подвох, то это явная ошибка. Выборы пройдут демократично и прозрачно, о чем уже успел заявить губернатор Хмельницкой области Василий Ядуха. “Я гарантую, що в області буде забезпечена повна прозорість ідемократичність виборів в парламент”, – заявив В.Ядуха.

 Партійні списки – окрема тема, але попередньо можна відзначити, що у Хмельницькій області в парламент майже гарантовано пройдуть Партія регіонів, БЮТ, “Фронт Змін”, на подив добре йде “УДАР Кличка”. Партія Литвина не позиціонується у виборців як парламентська, а у КПУ немає ніяких шансів (максимум, що вони зможуть взяти – 1,5%).

Сергій Федоров

http://blogs.korrespondent.net/users/blog/spfedorov/a65659

1 Comment on "Мажоритарка 2012 на Хмельниччині обіцяє бути цікавою"

  1. Сергій | 29-05-2012 16:53 at 16:53 |

    Схоже, колишній «Юлин податківець», а нині просто безсоромна «тушка» і за сумісництвом старий-новий потенційний кандидат у депутати по 190-му виборчому округу Сергій Буряк може полегшено зітхнути. Немов на замовлення Сергія Васильовича, ЦВК не лише перенесла адміністративний центр округу з міста Славути до міста Шепетівки, де при владі перебуває потрібний мер – ставленик губернатора Ядухи, але й відрізала від округу місто Нетішин, яке ніколи не давало останньому потрібного результату. Така операція була провернута виключно задля однієї мети – унеможливити проходження до парламенту кандидата від опозиції, міського голови Славути, Василя Сидора. Але, незважаючи на вагомий козир у руках Буряка, як то ріпаково – соняшникову корпорацію “Сварог Вест Груп”, яка монопольно обробляє на Хмельниччині с/г землі, в кінцевому рахунку, все буде залежати від виборців.

Comments are closed.

More in Новини, Події, Політика, Право, Суспільство
Прес-конференція. Плани ініціативної групи «Першого грудня» із формування нового порядку денного країни

22 травня, вівторок, 15:30, УНІАН (вул. Хрещатик, 4, конференц-зал)

Close