Останні новини

Українська книга на Одещині

24 травня, о 16:00,  в Книгарні-Кав’ярні (вул. Катерининська, 77)  в рамках XIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбудеться презентація літературно-художнього проекту «Соты» та книжки Дмитра Бураго «Киевский сбор» (м.Київ).

============

19 травня в українській «Книгарні-кав’ярні» на Катерининській відбувся творчий вечір молодих і просто нових українських поетів і прозаїків
Одеси. Захід не було широко афішовано, зокрема не запросили працівників телебачення. Мабуть, тому що багато учасників адресували деякі
моменти своєї творчості виключно на суд колег. Це нова течія у творчості одеських українських поетів і письменників: представляти зразки своєї
творчості спочатку вузькому колу колег.

Тим часом тут прозвучало багато цікавих як віршів, здебільшого ліричних, а також на наболілі життєві теми, так і нової, вельми неоднозначною прози, яка відображає гострі кути щодо недавньої
української історії. І не тільки української, а й такого близького сусіда, як Грузії, а також досить відомого українського національного руху, як УНА-УНСО. Але канва заходу все ж пролягала досить далеко від сьогоднішньої політики.

Зі своїми творами виступили такі одеські українські поети, як Олекса Губський, Анатолій Хромов, Сергій Брігар, Ігор Нечитайло, Оксана
Хілковская, Олександра Григор’єва, Сергій Богословський, Євген Мислівці, Наталя Караско-Ксьяненко, Сергій Хоменко, Володимир Ущаповський а інші.
Вечір поезії і прози організувало творче об’єднання «НЛО» – «Нова Література Одеси», яке не без успіху пробує сказати свіже слово у
всеукраїнській літературі, побувавши на літературній арені фестивалю «Країна мрій». В якості одного з координаторів виступила Наталя Михайленко з українського клубу на Польської.

Не секрет, що багато поетів, а українські й поготів, пишуть в основному в стіл. Але тим не менш, на цьому «корпоративному« вечорі можна було почути багато зрілих творів. Ну, а проза також складається окремим жанром, а українська – взагалі окремим ешелоном. Але на відміну від поезії, проза все ж пробила собі шлях нагору. Цього разу, наприклад, Володимир Ущаповський представив уривок зі своїх спогадів про війну в Грузії у другій половині 1993 року. І тоді далеко не все суспільство цікавилося подіями, які відбувалися поблизу (як втім і в дали)

Після Радянського Союзу з його «нав’язливими» політінформаціями настала свобода і демократія, і народ, в переважній більшості своїй, з радістю і полегшенням поринув тоді в агресивне невігластво («Знати нічого не знаю і знати не бажаю»), в якому знаходиться, в принципі , і до цього дня. Цим дуже зручно користуватися всім тим, хто в курсі … («Баба з воза – коні в курсі …»). Так, що проза пана Ущаповського не стільки художнє, скільки пізнавальне твір з розряду «Військові мемуари».

Що до поетів, то вони представили нові зразки сучасної лірики, як любовної, так і ліричних взагалі, а також деякі вірші філософського та світоглядного спрямування.

Деякі запрошені «сторонні особи» і читачі були приємно здивовані і визнали рівень літературного салону досить високим, у всякому
разі для того, щоб відповідати цьому визначенню. Очевидно, цей літературний салон хоч і перший, то далеко не останній. Хоча збираються на нього за усним «телеграфу», але тим не менш, ефективність такого способу перевірена часом. Чекаємо!

Володимир Доменський, літературний критик, спеціально для «Погляд з Одеси».

More in Події, Культура
«Социально активная позиция» для студентов

...

Close