Останні новини

“Гомільшанські ліси”: риба гниє з голови

Ми не вперше стикаємося с ситуацією, коли діяльність лісників приводить до знищення самих лісів. Рубки, отрутохімікати, недосконале законодавство лісової галузі, – все це призводить до руйнування природних біотопів – місць мешкання лісових тварин і рослин, в тому числі, і занесених до Червоної книги України. Для багатьох рідкісних істот єдиними притулками лишилися природні резервати. Серед таких заповідних об’єктів одним з кращих вважався національний парк “Гомільшанські ліси”. Нажаль, так було раніше…
67 квартал Задонецького лісництва входить в парк не марно, адже ця ділянка сторічних сосен завжди слугувала притулком низці вразливих видів: тут можна зустріти неядовиту змію мідянку, красивих метеликів – подалірія та махаона, на зимівлі інколи трапляється самий великий орел України – беркут тощо. Влітку 2009 року в цьому куточку сталося лихо – низова пожежа, але вже восени наукові співробітники парку побачили, що пожежа зашкодила кварталу несильно, тварини до нових умов пристосувалися, а деяких навіть побільшало. Звісно, така ситуація привернула увагу вчених – була закладена пробна площа и почались дослідження.
За три роки спостережень були отримані радісні висновки. По-перше, кількість тварин та рослин в 67 кварталі не зменшилася. По-друге, бір, що постраждав від пожежі, навіть не думає гинути (як це декларує лісова псевдонаука), а, навпаки, в місцях, де сосни були знищені пожежею, почалося їх природне поновлення, – що само по собі спростовує твердження лісоводів про те, що в Лісостепу без їх допомоги сосни не ростуть. Вивід науковці зробили однозначний – потрібно подовжувати спостереження, та в жодному разі не втручатися в природні процеси. Ця думка знайшла своє відображення в головному документі національного парку – в проекті організації території.

Але “риба гниє з голови”, – ця приказка краще за все відображає нинішні реалії “Гомільшанських лісів”. Ще навіть місяця не пройшло з того моменту, як новий директор, І. Северін, заступив на цей пост, а 67 квартал, одна з найцінніших ділянок національного парку, вже опинилася під загрозою. На всі аргументи про рідкісних істот, проект організації та перспективні наукові дослідження Северін відповів нелітературно: “Горельник – рассадник мандавошек”, – і додав: “Переделайте отчеты, шоб можно было рубить, иначе их не приму”.
З такою “високоінтелектуальною” аргументацією, як кажуть, не посперечаєшся. Але, ні науковці, ні представники громадських організацій, не згодні с такою постановкою питання. Ми вважаємо неможливим знищення цінних природних ділянок через примхи малограмотного лісоруба, навіть якщо він став директором національного парка.
Всі матеріали та висновки наукових досліджень будуть передані Держлісагентству – якому підпорядкований парк. Може, там знайдуться ті, хто зможе розібратися, що до чого?

Ознайомитися з науковим звітом про цінність 67 кварталу можна тут: http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/GomolshaNPP/67kvart.doc
*
____________________

КОНТАКТ:
Олег Вяткін, ЕкГ “Печеніги”: тел. 0951396278, trolll_eco[at]ukr.net

Підготовлено ЕкГ “Печеніги”, членом Міжнародного Соціально-екологічного Союзу.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.

More in Довкілля
Долина Мжи: “Замість кар’єрів – регіональний ландшафтний парк!”

...

Close