Останні новини

Олександр DADDY Попов: Наш двір за чесні вибори.

Епіграф: «Знаходячись в жопі, ти можеш зробити дві речі. По-перше, спробувати зрозуміти чому ти в ній знаходишся. По-друге – вилізти звідти. Помилка окремих людей і цілих народів полягає в тому, що вони вважають, що ці дві дії якось пов‘язані між собою. Але це не так. І вилізти з жопи значно простіше, ніж зрозуміти, чому ти в ній знаходишся. Чому? Вилізти з жопи потрібно лише один раз, і після цього про неї можна забути. А щоб зрозуміти, чому ти в ній знаходишся, потрібне все життя. Яке ти в ній й проведеш». (с) В.Пелевін.

Наш двір – це щось унікальне, втім, як і весь наш будинок та його мешканці. Будинок не бачив капітального ремонту від самого 1934 року, коли його побудували, а мешканці, в основному є нащадками тих, хто в 44-му почав будувати Київський мотозавод, тобто всі все про всіх знають, адже декілька поколінь народилося, виросло, викурило першу цигарку, вперше похмелилося, одружилося, народило дітей, вийшло на пенсію і одного дня назавжди звільнило жилплощу на очах друг-друга. Наш двір унікальний ще й тим, що на загальному тлі ущільненої забудови він залишився зеленим та недоторканим, як суддя Киреєв, і є можливість надвечір подихати свіжим повітрям під акаціями та пірамідальними тополями у колі сусідів і друзів.

В центрі двору є дитячий майданчик, а біля нього епічний стіл для доміно.
Від 3-го під‘їзду в напрямку нашої лавочки, шкутильгаючи, повільно почав рухатися сусід Толік. Він працює водієм вантажівки у крупній фірмі, що торгує побутовою технікою по всій країні – їздить від Чопа до хутору Михайлівський. Поки Толік долає 15 метрів повз дитячий майданчик, ми робимо ставки: дружина приклалась по ребрах за чергову спідницю, у відділку побили або десь пограбували представники ВМГО «Молоді регіони» в рамках проект «Міцна молодь – країна для людей». Виявляється точно – пограбували в Криму. Тобто у всесоюзній здравниці поправили Толіку здоров‘я відсотків на 80: 4 ребра з лівого боку, 2 з правого, 2 зуби і все синє те що в споднях, а після «покращення» здоров‘я, поки Толян збирав зуби, винесли з вантажівки техніки на 40 тис. «вічно зелених».
А що ви так дивуєтесь – в Криму пограбували, – промовив наш експерт по портвейнах вартістю до 30 грн за літр – Вітьок на прізвисько «Три сімки» (на честь його улюбленої марки шмурядка). Тут ось у Києві повиносили все з шведського кемпінгу – добре хоч шведи встигли виїхати, бо і їх би прихопили. Справа була так: шведські фани, залишаючи Труханів острів, вирішили залишити намети, в яких жили у Києві, у подарунок дитячим організаціям, однак за одну ніч табір уболівальників з наметами й майном розікрали невідомі. Вивозили всі, увесь Київ віз, тяг – підпливали навіть на човнах. А першими, каже наш дворовий Робін Худ, хто почав розбирати шведське добро, були охоронці.

В двір повільно щоб не налякати дітлахів в‘їжджає сусід Боря. Він теж водій, але на відміну від Толіка возить не побутову техніку, а цілого народного депутата. Не знаємо на чому їздить депутат і навіть прізвища його Боря ніколи не називав, але новини наш сусід завжди приносить цікаві і «смажені»: про тушок, про ціни на коньяк в парламентському буфеті, про елітний відпочинок обранців і навіть про інтимне парламентське життя. Правда, останнім часом Борю накрило агітаційною хвилею і він здебільшого тепер критикує «покращення» в усіх його проявах, включно з зростанням ціни секс-послуг, якістю доріг і мародерством ДАІ

Сьогодні у Бориса в машині цілий ящик футболок з портретом Юлі та англійським гаслом «Free Yulia».
– Боря, а чого це напис англійською? Ви самі не здатні з свого лідера боротися – тільки за допомоги агентів ЦРУ та МОСАДу? – питає наш дворовий комуніст, повний тезка свого вождя Володимир Ілліч Ульянов.
– Комуняку на гілляку, – автоматично відповідає Борис. – Тут не про ЦРУ чи твій МОСАД. До нас в таборі протесту підійшов головний англійський вболівальник…- а там що, є головні вболівальники і неголовні? – дивується хтось з дальнього кінця доміношного столу – головний вболівальник, заступник головного вболівальника, секретар фракції вболівальників?
– та ні, ну, не головний,…о! згадав! – голова союзу вболівальників англійської збірної. Він попросив 40 наших футболок з портретом Юлі – вони планують їх одягнути у Донецьку перед матчем з французами. На знак солідарності з нашими ув‘язненими. Ну, а ми вже англійською додали, мовляв, «Юлі волю!».
– А таки точно, одягали, – підскочив друг Жека – я в Інтернеті бачив фотку «Асошійтед прес». Дивлюсь на якійсь спортивній галявині (галявина точно у нас, бо трави пожухла і місцями витоптана) стоїть декілька чоловіків середнього віку, серед них лицар з англійським прапором на грудях, а всі решта у таких футболках.
– Ну, молодці «інгліш фенз», – із задоволенням каже Боря – розбирайте, хлопці, решту – бо англійці ж вже вдома.
Всі присутні почали шукати в коробці футболки із своїм розміром, не підпустили тільки Ульянова з ідеологічних міркувань, хоч він теж тягнув руки до іноземного товару із «хуліганським написом мовою потенційного противника».
Розмова несподівано різко змінює тему. Технологічно просунутий мій друг з дитинства Жека сидить з столом для доміно в тихому Лук‘янівському дворі із переносним комп‘ютером і паралельно із чоловічою розмовою читає новини з Інтернету.
– Ну, нічого собі, – вигукнув друг Жека, – за експертними оцінками на Кіпр тільки за останній рік вивезено з України 52 млрд. доларів, з яких не сплачено мінімум 10 млрд. податків…- 52 млрд. «зелених» – це ж річний бюджет країни вивезли. Коли ж вони вже нажеруться?
– Є така думка, що ніколи, – каже Анатолій Сигізмундович на прізвисько Дзержинський – він дуже розумний, бо працював економістом, а тепер ходить на всі опозиційні мітинги. Ось нам Кужель розповідала: Янукович, каже, уявив себе царем у своєму Межигір’ї. Йому з Дніпропетровська нещодавно підкотили «ладью» – стилізовану сучасну яхту з червоного дерева з золотими унітазами. Люди, які її будували, стверджують, що цю яхту накрили сіткою і гнали ночами, щоб люди не бачили. …А люди все бачать і зневірюються, а більшість озлоблюється.
– Ага, озлоблюються, – сусід Олег розгортає складену вчетверо газету: щоб не сильно так люди озлоблювались, регіональний генерал В.Грицак вигадав спосіб всіх нас заспокоїти, зверніть увагу: за наші з вами гроші! Переймає, каже, «європейський» досвід Німеччини, Франції, Британії, Польщі. Замість міліції у нас тепер будуть жандармерія, міська поліція і слідчий комітет. Ось та жандармерія і розбиратиметься з нашим озлобленням.
– Ну, ми якось теж не в інститутах благородних дівиць виховувались, – зауважує Жека.

-Ну, Боря, що твій шеф про це каже: переможуть вони на виборах на виборах чи вже ті, що із вилами, перемагатимуть?
Боря сів як диктор «новин» на Інтері і голосом Левітана почав: Виграти вибори можна тільки зробивши їх прозорими, а підрахунок голосів – чесним. Всі опозиціонери підписали Декларацію про чесні вибори…
– А януковичі підписали? Яка там декларація, яка чесність?
– Ні, дотримуватися Конституції, домагатися звільнення Юлі і Юри, не застосовувати технологій підкупу виборців.
А чого це «не застосовувати підкуп виборців»? – знову влізає «Три сімки» – я, наприклад, готовий, щоб мене підкупили, і чим дорожче тим краще.
– Та, ти вже казав, – відповідаємо ми всією компанією майже в один голос. І тут виникає у нас ідея: перевиховувати «Три сімки» безперспективно – а давайте ми самі «електорат наш портвейний» підкупимо. Поставимо йому літр до його похмільного волевиявлення і 2 літри плюс пакет гречки та бички в томаті після (на ніс вийде гривень по 15) – нехай голосує за ту Україну, а не за Межигір‘я. Це і буде наш перший внесок в чесні вибори.

More in Статті
RomaniwOUN
Двомовнiсть, тримовність і Державна мова в нормальних Державах. Головне – Не Мовчати

Як можна описати внескодавців та підтримувачів законопроекту? Не поінформовані – тобто мало знають про політику двомовності? Ні! Це ті самі,...

Close