Останні новини

Юрій Шевчук: “Мовний законопроект – остання передвиборча агонія Партії регіонів”

Викладач української мови у Колумбійському університеті в Нью-Йорку та Літній школі Гарвардського університету, засновник Українського кіноклубу Колумбійського університету, автор підручника української мови для початківців Юрій ШЕВЧУК переконаний, що законопроект №9073 “Про засади державної мовної політики” – це результат нерозуміння влади, як функуціонує держава і демократія і що даний документ варто розглядати в контексті виборів в Україні.

Юрій ШЕВЧУК: До цього законопроекту потрібно підходити в контексті виборів. Партія регіонів відчуває дуже добре, як її ненавидять скрізь по Україні. Вона втратила свій рейтинг. І, очевидно, вони хочуть за допомогою цього законопроекту гальванізувати і мобілізувати ту частину свого електорату, яка відгукувалася на питання про мови. Тобто з одного боку мобілізувати свій традиційний електорат, а з другого боку і це основне, на мій погляд, – це поділити українське суспільство і не допустити консолідації виборців і громадян по всій країні навколо питання неприйняття цієї партії і її політики послаблення країни, політики, якої не було при жодній адміністрації і жодній партії. Така консолідація суспільства проти них є страшним кошмаром. Цей сценарій цілком реальний у цій ситуації, тому цей проект – це відчайдушна спроба розділити знову за мовною ознакою людей. Питання зараз стоїть не про мову, а про пограбування усього без вийнятку населення регіоналами. Це відбувається в абсолютно брутальних, нахабних формах. При тому використовується репресивний апарат держави – СБУ. Міліція, яка виступає не на захист Конституції, як це має бути в Констиції, а яка охороняє цих грабіжників. Тому говорити про якісь високі мотивації, які стоять перед ними, якими керуються ініціатори цього закону, ну це просто те саме, що насміхатися над здоровим глуздом. Тому що коли вони говорять про захист людської гідності російськомовних громадян, захист їхніх конституційних прав, то вони тим самим ще раз виявляють не тільки духовне, а й інтелектуальне банкрутство. Оскільки ці люди скоріше не розуміють, як працює демократія. Справа в тому, що в кожній країні, яка сформована – а наша ще й не сформована – мова завжди використовується, як консолідаційний чинник, чинник консолідації держави й ідентичності народу. За вийнятком федерації – Україна не є федерацією, вона є унітарною державою. Державна мова обов’язково для всіх. І знання усім населенням державної мови об’єктивно є консолідуючим чинником для цього народу і держави. Знання державної мови не виключає права володіти у приватних ситуаціях іншими мовами. Тому казати, що російськомовні якимось чином позбавлені людської гідності чи дискримінують їхні права як меншини, тому що російська не є державною, – це так само, як говорити, що у США  людської гідності позбавлені мільйони іспаномовних американських громадян, тому що іспанська не є державною. Чи скажімо в Іспанії так само позбавлені гідності так само каталонці, баски, галіційці й інші народи, для яких іспанська мова не є рідною. Але ніхто там не підважує те, що іспанська мова має бути загальнонаціональною, об’єднуючою. Тому тут відбуваються спекуляції на незнанні елементарних речей із міжнародної мовної практики і просто примітивна цинічна брехня і прикривання гаслами про людську гідність.

Якби справді регіоналам, як ці пан Колесніченко, Ківалов, пані Бондаренко була цікава людська гідність, то вони напевно б мали говорити про те, що величезна кількість українців позбавлена гідних умов життя, позбавлена можливості заробляти заробітну платню, на яку можна прожити, позбавлена можливості безкоштовного навчання, що, на скільки мені відомо, гарантовано в Конституції, позбавлена цівілізованого рівня медичного обслуговування. Ось про що треба говорити! Партія регіонів – це партія, яка послуговується імперською збанкрутілою ідеологією.
До того ж, ніхто не забирає в російськомовних їхню рідну мову. Російська зараз домінує в Україні. І домінує до тієї міри, до якої вона ніколи не домінувала в радянські часи. Українці позбавлені свого власного мовного простору на телебаченні, на радіо і в пресі. І це помітно навіть людині, яка не занурена в контест, і яка перший день перебуває в Україні. Це абсолютно помітно, коли ви приходите до кіоска і дивитесь, скільки газет російською і українською мовою. Коли ви вмикаєте телебачення і не знаходите 5 хвилин безперервного часу, коли ви можете чути тільки українську мову. І це ж саме можна сказтаи про радіо. Тому говорити про дискримінацію російської, імперської мови, яка цілком домінує в українському просторі… ну, ви знаєте, з такими людьми не можна говорити аргументами. Ці люди заражені інстиктивним українофобством. І переконувати їх – це марна справа. Інша справа, що за ними йдуть сотні тисяч обдурених українців і власне до них потрібно апелювати у цьому сенсі.

Регіонали послуговуються імперською збанкрутілою ідеологією. У них те саме поняття справедливості. От вони вибірково застосовують поняття справедливості з тими, з ким потрібно розправитись… Вони пояснюють, що справедливість сліпа, вона до всіх ставиться однаково. А в той час, наприклад, син Януковича у 18 разів збільшує за один рік свої статки. І очевидно Ви не переконаєте нікого, що він цього досяг, тому що він супер спритний і геніальний бізнесмен. Він син батька, а батько, як відомо Президент, а він у свою чергу нахабно і цинічно використовує свою посаду. Так само вибірково регіонали підходять до питання гідності людини. Вони проголошують, що питання російської мови – це питання гідності…

Микола МИРНИЙ: Один із авторів цього законопроекту Вадим Колесніченко говорить, що для нього важливі права людини, що кожна людина має право на рідну мову.

Юрій ШЕВЧУК: Це не правда! Це повна брехня! Кожна людина не має права на рідну мову. У кожній державі права балансуються. Одні права балансуються з іншими правами. Якщо ви хочете мати дрежаву, то в цій державі, так само як уряд, так само, як армія, так само як національні кольори, герб й інші атрибути держави, важливим атрибутом держави, який має її об’єднувати – є єдина державна мова, що виключає існування інших мов в державі як державних. Це не виключає водночас існування їх на якомусь приватному чи груповому рівні із певними обмеженнями. І це практика світова. Тому говорити, що кожна етнічна група має право вживати свою мову необмежено, це те само, що відкрито і цинічно брехати і видавати своє невіглавство… Дивно, що партія, яка топче ці права щодня і щохвилини, говорить, що відстоює людські права.

Вони хочуть підірвати українську державу, розколовши її за мовним принципом. Це однозначно! Атака на українську мову кожного разу є атакою, нападом на сам проект – українську державу як таку. І це має бути цілком чітко для кожної людини. Інша справа, є люди, яким не подобається українська держава, тому вони симпатизують таким пропозиціям, які всіляко підривають засади чи підмурки української держави. А українська мова – є основним таким підмурком. Це все дуже просто, складного нічого немає. З одного боку цілковита брехня і ігнорування світого досвіду, нерозуміння, що таке демократія, як працює держава, особливо в період державотворення. А з другого боку є таке відчайдушне агонізуюче намагання зібрати рештки людей, які ще досі перебувають в омані. Не знаю, чому. Можливо, вони ще не так зубожілі, як інші, а можливо у них лишається дезінформація про Україну, український народ, українську культуру і це підживлює неприйняття самої ідеї української держави як такої.

More in Влада, Новини, Суспільство, Верховна Рада, Наша історія, Президент
205327_3135307192887_1017960682_n
Як Верховна рада ухвалювала законопроект “Про засади державної мовної політики”

5 червня Верховна влада планує розглянути законопроект №9073 "Про засади державної мовної політики". Проект закону намагались прийняти 24, 25 травня,...

Close