Останні новини

Екологи оскаржили заказуху від лісників проти нацпарку

Лісгосп саботує роботу національного парку на Харківщині, а тим часом у замовних статтях критикує дирекцію нацпарку. Екологи називають директора лісгоспу «лісорубом» і відправили його висловлювання на експертизу до Прокуратури.

Нещодавно у місцевій газеті «Зоря» Краснокутського району була опублікована стаття, присвячена нещодавно створеному тут Національному природному парку «Слобожанський». НПП «Слобожанський» є одним з наймолодших національних парків в Україні, але проблеми в нього, судячи з усього – цілком дорослі. Як і у всіх молодих нацпарків, створених на лісових землях, головна проблема – саботування лісгоспами передачі землі нацпаркам.

– Саботування роботи нацпарків – це відомча політика Держлісагенства. – коментує ситуацію заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Звичною справою є спроби вирубати все що можна, після того як нацпарк вже створили але землю від лісників до нацпарку ще не передали. Така ситуація спостерігалась наприклад в нацпарку «Голосіївський», не оминуло це і НПП «Слобожанський».
У статті директор Гутянського лісгоспу В.М.Нагорний заявляє що через відсутність рішення Кабміну про передачу земель парку, держава потерпає від матеріальних збитків, а ліс занепадає без нагляду лісгоспу.
– Таким чином виникає питання чому лісгосп, який досі є фактичним господарем земель, нічого не робить для спасіння лісу, а натомість чекає дій від парку, який не має права господарювати на землях лісгоспу, – розповідає Біатов Антон – начальник відділу науки національного парку. Та найцікавішим є інше: передача земель досі не відбулася через те, що лісгосп відмовляється надати нотаріально завірене погодження на передачу земель національному парку. Це погодження необхідне по процедурі передачі земель, не зважаючи на те, що раніше, директор лісгоспу надавав погодження на створення національного парку саме на цих землях, де його і було створено. При цьому він же, директор лісгоспу, розповідає у газеті прямо протилежні речі.
Подивімось статтю: у «пошуках правди» журналісти газети «Зоря» звернулися до директора Гутянського лісгоспу, який стверджував, що сосна не може самостійно конкурувати із іншими видами рослин. Потім продовжуючи розслідування вислухали головного лісничого Володимирівского лісництва М.Г. Жолновача який стверджував, що хвойні дерева не здатні самостійно розмножуватись. Та наприкінці прийняли до відома думку досвідченого колишнього лісника Краснокутського господарства М. К. В’юнника про те, що в умовах клімату нашої країни ліс не може існувати без допомоги людини.

Дивно, що не зважаючи на абсурдність отриманої інформації, журналісти все ж таки оприлюднити свої «кваліфіковані» висновки про «невдале розташування парка» та «вкрай безвідповідальне відношення» його керівництва до природи Краснокутського району.

– Читаючи статтю чітко видно її замовний характер. Чи знає хтось у Краснокутську про принципи журналістської етики? Навряд. – підсумовує Олексій Василюк. – А дивлячись на коментарі п.Нагорного чітко малюю перед очима звичайного лісоруба, для якого не існує жодних пріоритетів окрім сьогоденного заробітку на рубках. Проте, не це головне. Висловлювання п.Нагорного проти заповідної справи як такої, є критикою державних пріоритетів у галузі охорони довкілля. Саме по цій причині ми звернулись до Прокуратури з проханням розслідувати безпечність висловлювань п.Нагорного для держави, політику якої він, як чиновник, публічно ставить під сумнів; а саму статтю надіслали на експертизу до комісії по журналістській етиці.
Більше про рубки у Гутянському лісгоспі можна дізнатись із фільму Валерія Ловчиновського «Куда уехал лес? Он был ещё вчера»

More in Новини, Довкілля
жалібний день журналістів

...

Close