Останні новини

Звернення студентів Львівського університету до української студентської спільноти

«Трагічна мово! Вже тобі труну

 не тільки вороги, а й діти власні тешуть»

Ліна Костенко

Ми, студенти Львівського національного університету імені Івана Франка,  закликаємо всіх колег стати на бік Української Держави, бути суверенними  у боротьбі за рідну українську мову, якою ми думаємо, пишемо, розмовляємо.

У час, коли наша країна проходить іспит на міцність соборності, демократичності та зрілості, відбуваються події, на які ми змушені відреагувати!

Законодавчий орган держави посягнув на святиню державної цілісності і національної самобутності – нашу мову. Право на власну мову у власній країні українці виборювали упродовж багатьох століть, за неї віддали життя наші діди і прадіди. А сьогодні жменька депутатів, які не мають права називати себе громадянами України, хочуть майбутнього, нашого права на гідний розвиток у власній країні, кидають нас, студентів, на культурну й освітню периферію. Вони не лише хочуть, щоб ми зрадили рідну мову, а й прагнуть, щоб припинили висловлювати свої думки.

Проте ми − молоді, енергійні й активні. Саме ми − ті, кому завтра жити в цій країні і будувати у ній своє майбутнє. Ми − ті, хто формує еліту держави, але підґрунтя цього маємо закласти вже сьогодні. Кожен із нас своїм мовчанням вписує власне ім’я до списку причетних до знищення нашої найбільшої святині – рідної української мови.

Сьогодні вони забирають нашу мову − завтра відберуть державу.

Не будьте байдужими!

Не мовчіть!

3 Comments on "Звернення студентів Львівського університету до української студентської спільноти"

  1. Союз Українок Австралії долучується із установами Австралії, висловлюючи глибоке обурення з приводу антиконституційного законопроекту №9073 в справі мови, який був “прийнятий” Верховною Радою України.

    Вибір Президента та Верховної Ради, через голосування українським народом, є привілеєм. Голосом, наш нарід подав дозвіл управителям пілкуватися про Державу, її мову та її поселення. Чи зневаження національної мови, яка вже існує понад тисячу років є дбання про нашу ідентичність? Захист і розвиток української держави має бути основним законом наших провідників.

    Отже, закликаємо Президента України заявити свою відмову і негайно подати закон у відставу.

    Не буде мови – загине Україна, загине нарід!

    Українська спільнота не допустить до цього!

    “ Мово Рідна, Слово Рідне

    Хто Вас забуває

    Той у грудях не серденько

    Лише камінь має “

    Текст орігіналу http://ukrpohliad.org/ukrayintsi-v-sviti/vidkry-ty-j-ly-st-soyuzu-ukrayinok-avstraliyi-v-spravi-anty-konsty-tutsijnogo-zakonu-shhodo-movy.html

  2. Маркуі | 11-07-2012 10:41 at 10:41 |

    Чи готові борці за мову хоч українською навчитись матіркуватись? Чи готові не живати таких слів як флеш-моб, кілер, ділер, дистриб’ютор, маркет і т.д (мода МАС МЕДІА). Чи готові виправляти сусіда, який говорить НА УКРАЇНСЬКІЙ, а не українською чи по-українськи, який постійно вживає дієприслівникові звороти. Чи готові створити постійно діюче середовище культури українського мовлення, яке б не гавкало щодо безглуздого з юридиної точки зору закону (зустрівся з критиками, які його нвіть не читали), А ПРАЦЮВАЛО ЩОДНЯ, ЩОГОДИНИ, ЩОСЕКНДИ ПРОТЯГОМ РОКІВ для розвитку рідної мови з любов’ю до неї як личить студентам і людям звищою освітою, а не крикунам, які високопатріотично співають Гімн України чи колядують, коли нап’ються до безтями.

    “Кет, затейкуй чілдренят, що на стріту повиджамбували” – також один з можливих шляхів розвитку української мови, який у законі 9073 не передбачений.

    “А сьогодні жменька депутатів,…”. Так от ця жменька становить БІЛЬШІСТЬ у Верховній РАДІ і вона ВИРІШУЄ (не правда і доцільність вирішують) на шкоду нам і як не дивно СОБІ нашу долю, сердечно дякуючи, що МИ ЇХ ОБРАЛИ. Всі пакості робляться з нашої мовчазної згоди. Може варто стати прведними, хоча б перед собою і не ДУРИТИ СЕБЕ!!!!

    Може вже пора згадати про людську гідність відповідального перед людьми і Богом господаря на своїй землі, з розумінням, що без мови такий господар на нашій землі з’явиться у Китаї, на Марсі, чи ще десь, а ми житимемо за словами Шевченка “… на нашій не своїй землі..”.

  3. Шановні патріоти, мені дуже прикро, що 45-мільйонний (а в недалекому минулому 52-мільйонний) народ не має більш чим себе вирізнити в світі, аніж лише мовою. І це в той час, коли 7-мільйонна Швейцарія, яка взагалі не має державної чи національної мови, зате офіційних аж 4, всесвітньо відома принаймні по 10 позиціях: сир, банки, шоколад, курорти, тощо. А ще більш прикро мені, що такого роду декларативний патріотизм є дуже простий і легкий у реалізації. О, якби всі наші проблеми могли вирішитися тим, що всі одягли б вишиванки та заговорили українською! Але, на жаль, це не так. І головна проблема України не в тому, які закони приймаються, а в тому, що жодні закони не виконуються. В тому, що ми репетуємо про патріотизм, але готові втопити ближнього в ложці води. В тому, що ми йдемо до церкви сповідатися, а потім напиваємося і лупимо жінку та дітей. В тому, що практично всі українські діти з раннього віку починають вживати алкоголь. Врешті в тому, що за 20 років незалежності нас стало на 7 мільйоів менше, а враховуючи тих, що виїхали – на всі 13 мільйонів. Ось що є справді проблемою. А мова – це просто найлегший спосіб декларувати себе патріотом, нічого реально не роблячи для країни та людей. Бо при таких темпах вимирання за якийсь час людей в Україні просто не залишиться – і кого тоді цікавитиме мовне питання?…

Comments are closed.

More in Громадські акції, Національна безпека, Новини, Події, Протест
DSCN2957
“А грек английский не знает. А русский знает. Потому что российский язык он в Европе котируется!”

Так заявив сьогодні протестувальникам чоловік, який виходив з Обласної державної адміністрації Одеської області, і який стверджував, що працює в структурах...

Close