Останні новини

Битий небитого везе або як слідчий, який сфальсифікував справу, плаче крокодилячими сльозами

Більше двох років у Кобеляках триває міліцейсько-прокурорсько-судовий абсурд навколо молодих парубків – Сашка Орлова та Максима Чуба, які знаходяться в СІЗО. За цей час я неодноразво писала про це брутальне порушення прав людини, знущання над істиною, здоровим глуздом й дискредитацією суддями суду як державної інституції для встановлення істини. Ось красномовні назви лише деяких з них: «Батьки невинно обвинувачених вимагають скликання позачергової сесії райради та притягнення слідчого до кримінальної відповідальності», «Підсудні з 25 лютого оголосили голодування», «…Ця справа є повною та остаточною дискредитацією судової влади й правосуддя в Україні…»

Коротко нагадаю суть справи. Двоє молодих хлопців з села Білики – 20-річний Олександр Орлов і 21-річного Максим Чуб – 25 червня 2010 просто опинилися не в той час не у тому місці. року вночі вони побачили побитого жителя Вінницької області Олександра Бурлаку, підвели й перенесли в освітлене місце, а потім на його ж прохання з його ж мобілки викликали «швидку допомогу». Але така чуйність до ближнього вилізла друзям боком: кобеляцькі міліціонери звинуватили їх у розбійному нападі й пограбуванні Бурлаки. Заодно слідчий Кобеляцького РВВС М.Богун вирішив «позакривати» давні кримінальні справи й призначив затриманих Чуба та Орлова на роль «цапів-відбувайл»: «навісив» на хлопців ще сім епізодів – підпали п’яти сінників і ЗІЛа у Біликах, а також викрадення автомагнітоли.

Суддя Тетяна Тесленко 30 червня 2011 року «відміряла» Олександру Орлову та Максиму Чубу за «розбійний напад за змовою осіб з метою заволодіння мобільним телефоном» відповідно по 4-х та 4,5 років тюрми. Апеляційний суд Полтавської області скасував це неправосудне рішення й направив справу на новий розгляд у новому складі суду.

Рідні хлопців, котрі є їхніми захисниками, звернулися зі скаргою на дії Т.Тесленко до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Там відкрили провадження стосовно цієї судді, але через 11 місяців, дослівно переписавши її пояснення, надіслали скаржникам відповідь про те, що «не встановили упередженості або порушень кримінального процесу під час розгляду справи суддею Тесленко Т.В.». І тим самим плюнули в обличчя членам колегії Апеляційного суду Полтавської області, котрі саме на підставі кричущих порушень з боку судді Тесленко скасували її вирок! Навіщо тоді платники податків України утримують такий  дороговартісний орган, як Вища кваліфікаційна комісія суддів, якщо він працює за принципом: «ворон ворону ока не виклює…»

Надалі кримінальна справа потрапила до судді Кобеляцького райсуду Ірини Омельченко. Помічник прокурора Кобеляцького району Сергій Титаренко у ході судового розгляду зняв з обвинувачених по 7 з 8 (!) епізодів, залишивши тільки абсурдний «розбійний напад» на Олександра Бурлаку, тим самим визнавши, що кримінальну справу по решті епізодів слідчий М.Богун сфальсифікував. Тільки де ж кримінальна справа проти М.Богуна?! Втім, останній епізод – з Бурлакою – прокурор не зняв з Чуба та Орлова, адже тоді одразу треба садити на лаву підсудних слідчого. Суддя І.Омельченко, мабуть, вважає, що знайшла соломонове рішення: 7 травня ц.р засудила Максима та Сашка до 3-х років позбавлення волі, два з яких вже й так вирвані з їхніх молодих життів. Логіка тут проста: вже два роки просиділи, то же рік якось досидять у тюрмі, але ж тоді слідчий Богун виходить сухим із води і збережено честь міліцейських та прокурорських мундирів.

Однак помічнику прокурора С.Титаренку три роки буцегарні видалися м’яким покаранням за злочин, який хлопці не скоювали (це очевидно й адвокатам, і правозахисникам, бо ніяких доказів ні слідство, ні суд так і не знайшли), й він подав апеляцію, в якій просить О.Орлову дати 4 роки за колючим дротом, а М.Чубу – 5 років «у місцях, не надто віддалених».

Далі – більше. Коли засуджені перед поданням своєї апеляційної скарги знайомилися з матеріалами кримінальної справи, вони з подивом виявили у ній один прецікавий документ, про долучення якого в судовому засіданні не пригадують ні вони, ні їхні адвокати, ні їхні батьки-захисники. Це заява-клопотання старшого слідчого Кобеляцького РВВС М.Богуна, датована ще 29 січня ц.р. У ній Богун просить суддю «не викликати мене в судове засідання, так як я не можу бачити гр.Чуба та Орлова та їхніх батьків і захисників у зв’язку з тим, що вони викликають у мене негативне відчуття, відразу та порушення мого емоційного стану (а Чуба та Орлова не питали, що вони відчувають, коли бачать слідчого-фальсифікатора, який зламав їм життя? – авт.), що в подальшому впливає на мій звичайний режим життя та роботи, тому що їхні постійні безпідставні скарги щодо мене у вище стоячі інстанції, а також те, що було викладено в ЗМІ, є не що інше, як психологічний тиск, що в подальшому впливає на мій стан здоров’я (а два роки в СІЗО ні за що ні про що не впливає на емоції й стан здоров’я Максима та Олександра? – авт.), є образою , наклепом в мою адресу, порочить моє ім’я (а обвинувачення невинних у злочинах, санкція по яких від 7 до 10 років, не порочить хлопців та їхніх рідних?  – авт.) та є намаганням втрутитися та порушити моє особисте життя (а запроторення за грати молодих парубків, через що вони не можуть одружитися й в коханні народити дітей, хіба не є вручанням у їхнє особисте життя? – авт.) і призвело до того, що не тільки мої друзі, а й мої рідні  почали відноситися до мене по-іншому (невже сказали, що негідник їх усіх до сьомого коліна ганьбить навішуванням злочинів на невинних? – авт.)  Дії сторони захисту впливають на мене негативно та й самі ці люди є подразником мого емоційно-психологічного стану (а він хотів, щоб адвокати не захищали своїх клієнтів, а допомагали йому відправити хлопців у тюрму? – авт.) , впливають на мій авторитет, підривають мою репутацію (і після всього, що він зробив, начхавши на офіцерську честь, він просторікує про авторитет і репутацію? – авт.), заважають працювати, викликають дискомфорт, емоційно-нестабільний стан. Я навіть декілька разів звертався до психолога та психіатра (до психіатра – це, мабуть, якраз те, що треба, бо хіба психічно здорова людина фабрикуватиме проти невинних ровесників кримінальну справу? – авт.) Тому прохаю увійти в мою ситуацію (а хто ж увійде в божевільно несправедливу ситуацію Чуба та Орлова? – авт.) та розглянути дану заяву…»

Оце так крокодилячі сльози! Більшого цинізму з боку слідчого-фальсифікатора важко й придумати! Це як у тій народній казці: битий небитого везе…

23 серпня Апеляційний суд Полтавської області розглядатиме апеляційні скарги на вирок судді І.Омельченко.  Сподіваюся, що він і поставить остаточну крапку в цьому кобеляцькому міліцейсько-прокурорсько-суддівському безбаші й звільнить Максима та Сашка з-під варти в залі суду.

More in Новини
FAQ: Що таке люстрація?

...

Close