Останні новини

Роман Чайка: Емократія

У далекому 2004 році нормою виборчої кампанії стали так звані “каруселі” – організований завіз на дільниці “бидло-маси”, яка за день встигала проголосувати декілька разів на різних дільницях. Уже тоді в країні державного шансону активно використовувалися групи “гопників” – такі собі бритоголові загони швидкого реагування в “красівих трєніровочних штанах”. І апогеєм демократії були удари молотками по головах громадян під стінами Центрвиборчкому з подальшою безкарністю для затриманих бойовиків.

Частина прийомів із цього арсеналу демократичної “агітації” уже застосовується. І подекуди у масштабах більших, ніж у 2004-му. В Одесі, Харкові, Києві найактивнішим вуличним агітатором стає “чіста канкрєтная братва”.

Найважливіше при такому розгулі державно-кримінальних традицій вільного волевиявлення заплювати очі й вуха цивілізованому світу засобами інформаційної контрпропаганди. А для такої благородної міжнародної місії вітчизняних телеканалів “зомбоящика” вже недостатньо. Тут вулична “гопота” не підходить – потрібні міжнародні найманці. І така “бригада”, перевірена часом і досвідом 2004-го року, вже знову в Україні. Це так звана “международная организация по наблюдению за выборами CIS-EMO создана и зарегистрирована в России в сентябре 2003 года” під керівництвом одного з колишніх лідерів російських фашистів “Русского национального единства” Алєксєя Кочєткова. Нелінивий читач легко віднайде архівні номери газети “Русский порядок”, яку редагував Кочєтков. Тиражувати “русіш зіґ-хайль” не має бажання.

Кочєтков і “інтернешинал братва” нам цікаві лише як “смотрящіє із Крємля” у світлі посиленої любові Путіна до нашого Ґаранта. Ця самопроголошена “міжнародною” CIS-EMO бригада вже відзначилася у нас в 2004-му тим, що була єдиною групою “спостерігачів”, яка заявила на увесь світ “недостатки не повлияли на ход и результаты голосования и не могут поставить под сомнениеволеизъявление граждан”. А з 2011-го кочєтковці окопалися в Києві, де створили “укрАінскій центр CIS-EMO”, який активно працював на “виборах” в окупованих Південній Осетії та Абхазії та у від членованому Придністров’ї.

У Південній Осетії адміністрація Кремля вела свого офіцера Бібілова, але оскільки той програвав – змушена була зняти з “виборів” Аллу Джиоєву, заборонили їй балотуватися, вивели на вулиці війська. І тоді “демократичність” цих виборів інформаційно відполірувала зондер-команда CIS-EMO. На їх сайті читаємо: “по мнению европейскихнаблюдателей из миссии CIS-EMO, выборы президента Южной Осетии проходят в полном соответствии с европейскими демократическими стандартами”. Для допитливих: Анатолій Бібілов чотири роки (1988-1992) провів у Рязанскому училищі ВДВ КГБ СССР, потім – Псковська десантна дивізія, яка відзначилася неймовірними звірствами під час чеченських воєн, опісля – два роки українського періоду у складі кримінальної бригади Савлохова (“Солохи”). Нині – “президент” невизнаної Південної Осетії.

Не менше інформативним є і склад спостерігачів CIS-EMO на тих південно-осетинських “виборах”. Для початку – українська складова: депутат КПУ Євгеній Царьков (той, якому “жаль, что НКВД малорасстреляло националистов и бандеровцев”), Оксана Шкода (прес-секретар Вітренко та ПСПУ), Олег Вєрнік (колишній член “Коммунистической партии рабочих и селян Украины”), Андрєй Ганжа (колишній експерт “Российского медиа-центра в Украине, филиала Фонда эфективной политики Глеба Павловского”). Так звана “міжнародність” CIS-EMO також не підкачала: угорець Бела Ковач (партія “Йоббік”, яка посилено проводить антициганську, антисемітську діяльність, ініціатор роздачі угорських паспортів у Закарпатті), поляк Матеуш Піскорскі (колишній єдиний депутат-скінгед, нацистська група “Ніклод”), француз Олів’є Декрок (секретар партії “Ліві радикали”). І ще чимало прекрасних спостерігачів у цій кунсткамері демократії. Група старших товаришів із Кремля не менше екзотична: Владімір Пєхтін (фракція “Єдіная Расія”), генерал-полковник Васілій Волков (член Центрвиборчкому РФ), Сєргєй Марков (без коментарів, просто “Єдіная Росія”), ксенофоб “с Пеєрвого канала” і нацист Максім Шевчєнка і звичайно ж сам Кочєтков. І це дакало не повний перелік гуманітарної допомоги з Кремля. Повний список адептів ліво- та право-радикальних комуно-нацистських доктрин у якості “спостерігачів” за народним волевиявленням можна знайти на сайті так званого “Міністерства закордонних справ” Абхазії, або Південної Осетії ( і на багатьох російських інформаційних ресурсах).

І ось ці “друзі України” та “незалежні” спостерігачі вкотре “оцінять” виборчу кампанію. Їх перші заяви уже лунають на фоні критичних проміжних звітів від ENEMO (European Network of Election Monitoring Organizations International Observation Mission Ukraine Parliamentary Elections 2012) про підкуп, адмінресурс, судовий “бєспрєдєл”, залякування і т.д. І як ви здогадалися, CIS-EMO активно “спостерігає” за виборами, тому почала із…звинувачення ENEMO у політичній заангажованості і “неправильних інструкціях” для своїх спостерігачів.

Як у комп’ютерній грі-стрілялці – переходимо на наступний рівень. Після справедливого “жеребкування” виборчих комісій і решти локальних силових сутичок завдання “спостерігачів” закидати лайном інших спостерігачів і виграти “в чисту” усю батальну кампанію.

Роман Чайка

More in Події, Політика, Записки
Ще один активіст “Відсічі” виграв суд у міліції

...

Close