Три гріхи України

В липні цього року з ініціативи Українського клубу Слобідчини у видавництві “Права людини” вийшла друком збірка есеїв знаногоного українського мовознавця Юрія Шевельова, (автора понад п’ятисот робіт присвячених філології) під загальною назвою “Триптих про призначення України”.

В неї увійшло три есеї (“Москва, Маросейка”, “Над озером. Баварія”,”Четвертий Харків”) об’єднані однією темою, яка є дуже актуальною і зараз. Автор розмірковує в чому ж причина історичного занепаду України? Чому більш розвинута в культурно-духовному плані Україна, потрапивши в лабети відсталої Росії, швидко опинилася на узбіччі світової цивілізації?

Ю. Шевельов перебуваючи у повоєнній Німеччині, куди змушений був виїхати, щоб уникнути сталінських репресій, розмірковуючи над сумною долею своєї батьківщини, робить ряд висновків про причини того занепаду і обумовлює шляхи для його подолання, залишає майбутнім поколінням своєрідні дороговкази завдяки яким можна уникнути помилок минулого.

Основні “гріхи” українців автор вбачає в тому, що долучившись до розбудови Російської імперії, опинившись в ізоляції від Європи (чому насамперед дуже посприяв цар Пьотр І) українська культура почала відставати в розвитку, перестала модернізуватися, що врешті – решт призвело до того, що вона стала більш “не модною”, архаїчною. “Другий гріх” полягає в тому, що українці перестали покладатися на власні сили,  виробивши в собі комплекс Кочубеївщини (вислужування перед Москвою) і нарешті “третій гріх” – український провінціалізм. Це намагання жити минулим, прямувати в зворотному напрямку – до свого коріння, замість того, щоб спираючись на свої національні традиції модернізувати і творити нову українську культуру. В подоланні цих “гріхів”, Ю. Шевельов і вбачав основним сучасним завданням українства.

Автор прямо називає головними ворогами українського відродження Москву, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини ( на сьогодні цей комплекс малороса-совка мабуть можна назвати і комплексом Колісниченківщини) .

Завдяки цим працям клубчани обрали його одним із своїх ідейних натхненників, наряду з іншими представниками нашої культури: Михайлом Драгомановим (“Чудацькі думки про українську національну справу”), Богданом Гаврилишиним (“До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє”) та львів’янином Романом Кісем, автором трилогії «Фінал «Третього Риму. Російська месіанська ідея на зламі тисячоліть». До речі, саме візит Р. Кіся до Харкова, надихнув небайдужих до долі України харків’ян  об’єднатися і створити Український клуб Слобідчини, як своєрідну фабрику думок. Засідання Українського клубу Слобідчини,  як раз почалися з розгляду концептуальних проблем розбудови сучасної України, а саме з питання про місце України в світі, про виклики і загрози, що стоять перед нашим суспільством нині, про базові демократичні підвалини державотворення, про шлях до   громадянського суспільства, як основи успішного реформування   України.

В найближчому майбутньому Український Клуб Слобідчини планує ініціювати видання та широке обговорення праць інших авторів, які зробили свій значний внесок у створення прогресивних концепцій побудови України майбутнього.

Станіслав Ніколенко

Харків, серпень 2012

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут