Спочатку було слово Міністерства юстиції України про те, що на сьогодні є чинними 137 актів президента України з незаконними позначками обмеженння доступу “опублікуванню не підлягає”.
Потім був запит до МЮ про надання інформації про назви та реквізити цих актів, перша і друга відмова у наданні такої інформації і звернення до суду з позовною заявою про незаконну відмову у наданні інформації. На сьогодні справа перебуває на розгляді в Окружному адміністративному суді м.Києва.
Паралельно був аналогічний запит до Адміністрації президента, приблизно аналогічна відмова, другий запит про те, чи є АП розпорядником такої інформації і малозрозуміла (як на наш розум, звісно) відповідь.
Потім була скарга на ім’я голови АП щодо неправомірної відмови у наданні інформації. Реакція заступника пана Льовочкіна пана Рафальського – до вашої уваги:
Позитив: в АП, врешті, почалися якісь рухи, котрі, слід сподіватися, мають все ж таки увінчатися припиненням незаконної практики застосування (врахування) державним органом абсолютно нелегітимних позначок та або розкриттям для суспільства таких актів (ідеал) або принаймні наданням зовсім вже секретним актам легітимного грифу обмеження доступу.
Негатив: АП продовжує незаконно керуватися незаконними позначками “опублікуванню не підлягає”, хоча не має жодних підстав брати їх до уваги і вважати інформацію, яка міститься у відповідних актах, інформацією з обмеженим доступом – ніхто у жодний законний спосіб доступ до цих актів не обмежив. Варто нагадати, що за ст.19 Конституції України державні органи та посадовці можуть діяти лише в межах та відповідно до Конституції України, законів України.
Що буде: буде продовження суду з Міністерством юстиції і, за деякий час, нагадування АП про вказаний “аналіз”, який “здійснюється”. Не буде результату – то буде ще один суд.
Олександр Северин