Останні новини

Заборонити застосування в Україні фосфіду цинку!

Міністру екології та природних ресурсів України Ставицькому Е. А.

Відкрите звернення

Шановний Едуарде Анатолійовичу!

В даний час Вашим Міністерством у списку родентицидів у вигляді препаратів “Фосфіт”, “Стрілець”, “Роденфос” і “Щурін” зареєстрований фосфід цинку – найпотужніша отрута невибіркової дії. Як засіб боротьби з гризунами ця отрута вже давно заборонена в країнах ЄС, а також в Росії та Білорусі. Україна залишилася останньою великою європейською державою, де даний препарат офіційно зареєстрований, продається, використовується і рекламується.

Фосфід цинку, застосовуваний під різними назвами, завдає величезної екологічної шкоди, отруюючи у великій кількості нецільові види тварин, при цьому його токсичність зберігається роками. Скльовуючи отруйні зерна (птиці для отруєння досить склювати до 10-15 зерен), або комах, які їли масло на протравленому насінні (щоб порошок прилип до зерен, їх суміш з фосфідом просочується маслом), гинуть різні зерноїдні і комахоїдні птахи. Поїдаючи отруєних гризунів і птахів, від вторинного отруєння гинуть хижі птахи та ссавці. В їх числі, перш за все, занесені до Червоної книги України лежень, великий кульон, степовий дерихвіст, європейський, одеський, крапчастий, білозубий, піщаний, буковинський та подільський сліпаки, ховрах, темна і степова мишівки, звичайний і сірий хом’яки, степова строкатка, звичайний сліпачок, перегузня, горностай, степовий тхір, корсак, дрохва, стрепет, великий і малий підорлики, степовий орел, луговий і степовий луні, сірий і степовий журавлі, червоновола казарка, мала білолоба гуска, степовий канюк, чорний і червоний шуліки, могильник, а також – тварини, не занесені до Червоної книги України, – різні дрібні гризуни, кроти, ґрунтові безхребетні, дикі качки, гуси, куріпки, фазани, граки, зяблики, мартини, лелеки, чаплі, в’юрки, вівсянки, горобці, жайворонки, голуби, ворони, галки, деркачі, байбаки, зайці, кабани, вовки, лисиці, шакали, борсуки, козулі, єнотовидні собаки, бродячі собаки і коти, тхори.
До масової загибелі тварин призводить протравлювання фосфідом посадкового зерна. Так, за даними Бєліка (2009), в березні 2002 р. в Чорнобаївському районі Черкаської області через це загинуло 343 гуски. Як повідомили Листопад і Шапаренко (2009), в березні 2009 р. в Лозівському районі Харківської області від отруєння роденфосом (фосфід цинку) загинуло 1358 диких гусок. За інформацією Українського Товариства Охорони Птахів, в 2011 р. з цієї ж причини в Криму загинуло більше тисячі диких гусей.
За даними Бєліка (1997), від застосування фосфіду цинку зафіксовано загибель великих зграй журавлів; саме ця отрута сприяла зникненню калмицької популяції дрохви і закавказької зимівлі дрохв. Більш того, саме застосування фосфіду цинку призвело до скорочення чисельності дрохви, степового журавля та степового луня в глобальному масштабі (1998).
На думку орнітолога, з хижих птахів від поїдання загиблих від фосфіду цинку гризунів, в першу чергу, гинуть підорлики і степові луні. Також за його даними, в Україні через застосування фосфіду цинку різко скоротилася чисельність звичайного хом’яка, а на півдні Росії – ще й хом’яка передкавказського. Лише в Калмикії за роки боротьби з ховрахами від цієї отрути могло загинути до 200 млн. дрібних птахів і 20 млн. птахів розміром з куріпку (Бєлік, 1998).
За даними Щоголева (1974), щільність птахів в оброблених фосфідом цинку садах і прилеглих до них лісосмугах в 4-5 разів нижче, ніж в необроблених садах. За даними Шилової (1993), масова загибель сірих куріпок та інших птахів від фосфіду цинку відзначалася у Вірменії, на Північному Кавказі і в інших регіонах. За даними Шевченка і Дубянського (1986), в Ростовській області та на Уралі неодноразово фіксувалися випадки масової загибелі від фосфіду цинку сірих і білолобих гусок, граків і голубів. Автори спостерігали також випадки масової загибелі від отруєння фосфідом цинку галок. Як вважають Пукинський і Скалінов (1967), “фосфид цинка представляет реальную опасность для птиц”. На їхню думку, він повинен бути замінений іншою, більш м’якою “отрутою”.
Скокова і Лобанов (1974) досліджували 78 отрутохімікатів і добрив, які у 1968-1970 рр. застосовувалися в сільському і лісовому господарстві СРСР, з них 44 виявилися в різному ступені небезпечними для птахів. І в першому ряду серед них стоїть саме фосфід цинку: “большинство отравлений приходится на зооциды (37,7% случаев), из которых наиболее опасен фосфид цинка для птиц степной и полустепной зон”, – пишуть автори. На думку Румянцева (1979), фосфід цинку, в силу його масштабної екологічної шкоди, повинен бути заборонений.

Екологічний збиток від застосування фосфіду цинку є воістину жахливим. Можна з упевненістю сказати, що різке скорочення в Україні чисельності, щонайменше, 10-20 видів тварин, перш за все хижих птахів, дрохви, степового журавля, деяких куликів і дрібних гризунів, відбулося саме внаслідок цього. При цьому на ґрунтових безхребетних негативний вплив фосфіду цинку не вивчений.
Фосфід цинку також широко використовується при різних злочинних акціях – масових отруєннях бездомних собак і кішок, міських голубів, а також при отруєнні тварин у зоопарках.
Для регулювання чисельності гризунів замість фосфіду цинку можна застосовувати більш щадні методи – стерилізацію, зараження їх хворобами, а також біологічні методи боротьби – їх природних хижаків. Більш того, Шилова (1993) переконливо показала, що застосування фосфіду цинку дає лише тимчасовий ефект. Через кілька місяців гризуни відновлюють свою чисельність, або навіть ще більше збільшують її.

Застосування фосфіду цинку суперечить трьом законам України і двом міжнародним угодам, ратифікованим нею. У 1996 р. Україна приєдналася до Бернської конвенції. Згідно Додатку № 4 до цієї Конвенції, проти занесених до Списків даної Конвенції дрібних гризунів: хом’яка звичайного, мишівок степової та лісової, сліпака буковинського, ховрахів європейського і крапчастого, полівки снігової та економки, – заборонено застосування отрут. Тим не менш, вже 16 років, у порушення цієї Конвенції, Україна продовжує активно використовувати під різними назвами проти цих, як і проти інших дрібних диких гризунів, фосфід цинку.
Згідно з підписаною в 1999 р. Україною Міжнародною Угодою “Про збереження кажанів в Європі” (ст. 4), перед реєстрацією пестицидів необхідно вивчити їх вплив на кажанів. В порушення даної Угоди такі дослідження у відношенні “Стрільця”, “Фосфіта”, “Роденфоса” і “Щуріна” не проводилися, що є грубим порушенням даної угоди.
У травні 2011 р. був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про тваринний світ” (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)”, яким використання отрут проти всіх без винятку представників дикої фауни України заборонено. Цим же Законом забороняються знаряддя добування тваринного світу, що призводять до “калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення”, – тобто все те, до чого приводить використання фосфіду цинку. Тим не менш, в порушення цього Закону, Мінекології України погодила комерційним українським фірмам на 2012 р. (на попередні також) застосування фосфіду цинку під назвами “Роденфос”, “Фосфіт”, “Щурін” і “Стрілець”, та внесла їх у список зооцидів, дозволених в Україні.
У відповідності зі ст. 19 Закону “Про Червону книгу України”, знищувати, ловити, вбивати, добувати будь-які види диких тварин, занесені до Червоної книги України, заборонено (крім наукових або селекційних цілей за дозволом Мінекології України). При застосуванні фосфіду цинку на сільськогосподарських угіддях, через його невибіркову здібність, гинуть також і занесені до Червоної книги України дрібні гризуни – яких ми вже вказували вище.

Ст. 4 Закону України “Про пестициди і агрохімікати” дозволяє державну реєстрацію лише тих пестицидів, які є безпечними для навколишнього природного середовища за умови дотримання регламенту їх використання. Однак застосування зареєстрованих Мінекології України “Роденфоса”, “Стрільця”, “Щуріна” і “Фосфіта”, навіть за умови чіткого виконання регламенту щодо їх застосування, в будь-якому випадку завдає шкоди навколишньому середовищу у вигляді загибелі рідкісних видів гризунів, що охороняються Бернською конвенцією, або занесених до Червоної книги України, а також завжди викликає масову загибель курячих, зерноїдних птахів, які скльовують зернову приманку, засипану в норки гризунів; кабанів, які розривають ці норки з отрутою і поїдають її, а також завжди викликає загибель хижих птахів і ссавців, що поїдають отруєних фосфідом цинку гризунів або птахів.
Слід також додати, що в Україні на сьогоднішній день Державною ветеринарною та фітосанітарною службою не зареєстровані дератизаційні засоби на основі фосфіду цинку, що, в свою чергу, також ставить під сумнів законність реєстрації Мінекології України родентицидів “Стрілець”, “Фосфіт”, “Роденфос” і “Щурін”.

У зв’язку з вищевикладеним, керуючись перерахованими вище Законами, а також беручи до уваги величезний екологічний збиток природі України, який наносять родентициди, приготовані на основі фосфіду цинку, а також керуючись ст. 7 Закону України “Про пестициди і агрохімікати”, просимо Вас повністю заборонити застосування в Україні родентицидів “Фосфіт”, “Роденфос”, “Щурін”, “Стрілець”, а також усіх інших можливих препаратів, створених на основі фосфіду цинку.
Про вжиті заходи просимо повідомити.
З повагою,
1. С. Шапаренко, Екологічна група “Печеніги”, Харків.
2. В. Борейко, Еколого-культурний центр, Київ.
3. А. Каюмов, Екологічний центр “Дронт”, Нижній Новгород, Росія.
4. Н. Горіап, НУО “Агрікола”, Одеса.
5. Г. Козулько, проект “Біловезька пуща – 21 століття”, Білорусь.
6. Ю. Бабінін, Спілка “Громадянський дозор”, Нікополь Дніпропетровської обл.
7. В. Головашкін, S.R.International Education Consultancy, Харків.
8. Л. Сломінська, аспірант Інституту географії НАН України, Київ.
9. З. Міщук, Всеукраїнська екологічна громадська організація “МАМА-86”.
10. О. Гапон, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.
11. П. Михайленко, к.б.н., “Науково-інформаційний центр “Екологія. Жінка. Світ”.
12. О. Василюк, Національний екоцентр України.
13. Г. Проців, Екологічний клуб “Край”, Бережани Тернопільської обл.
14. О. Архіпова, Запорізька молодіжна організація “Служба захисту тварин”.
15. О. Важненко, Запорізька молодіжна організація “Служба захисту тварин”.
16. А. Єлькін, Дитячо-юнацька громадська організація “Республіка Мрія”, Запоріжжя.
17. В. Шеремета, Бюро Української греко-католицької церкви з питань екології.
18. В. Містерман, Бюро Української греко-католицької церкви з питань екології.
19. І. Дзуль, Бюро Української греко-католицької церкви з питань екології.
20. Л. Толмачева, “Екологічна варта”, Донецьк.
21. В. Левченко, докт. біол. наук, “Беллона”, Санкт-Петербург.
22. І. Домуладжанов, Асоціація “За екологічно чисту Фергану”, Узбекистан.
23. І. Смілянський, Сибірський екологічний центр, Новосибірськ.
24. Т. Аукенова, Алмати, Казахстан.
25. О. Барсуков, аспірант Інституту ботаніки ім. Н.Г. Холодного, Київ.
26. В. Бриних, “Інститут регіональних біологічних досліджень”, Майкоп, Росія.
27. А. Затока, Міжнародний Соціально-екологічний Союз.
28. О. Зінченко, Київ.
29. В. Березін, Еколого-культурний центр “Бахмат”, Донецька обл.
30. О. Годлевська, к.б.н., Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Київ.
31. Р. Агейкіна, Дитяча Екологічна Асоціація “Зелена Країна”, Горлівка, Донецька обл.
32. А. Плига, Дружина охорони природи “Зелене майбутнє”, Київ.
33. Є. Роман, Гола Пристань, Херсонська обл.
34. О. Зіменко, Центр охорони дикої природи, Москва.
35. О. Супруненко, Соціально-екологічна громадська організація “Чистий Берег”, Берегово Закарпатської обл.
36. О. Криворучко, громадська організація “Друзі тварин і природи” (ДЖиП), Рибниця, Придністров’я.
37. І. Мерзлікін, к.б.н. доцент каф. зоології Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.
38. В. Манюк, Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара, Дніпропетровськ.
39. В. Яковенко, Білоруський соціально-екологічний союз “Чорнобиль”, Мінськ.
40. А. Рудик, Товариство геоекологів, Сімферополь.
41. К. Норенко, Національний екоцентр України.
42. А. Тютюнник, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я.
43. Н. Бімбірайте, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я.
44. А. Мартинюк, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я.
45. Д. Костюнін, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я.
46. А. Коваленко, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я.
47. Н. Козаренко, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я.
48. Є. Коваленко, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я.
49. Л. Бондарчук, газета “Вгору”, Херсон.
50. І. Ухваріна, газета “Вгору”, Херсон.
51. Т. Кулик, газета “Вгору”, Херсон.
52. Г. Заворотна, Молодіжне відділення Національного екоцентру України, Макіївка, Донецька обл.
53. В. Яроцький, Харків.
54. М. Яроцька, Інститут ботаніки ім. Н.Г. Холодного НАН України.
55. Н. Брусенцова, Харків.
56. І. Пахомов, Харків.
57. Д. Кривохижа, студент в Universite Montpellier 2, Монтпельє, Франція.
58. Н. Вишневська, Національний екоцентр України.
59. В. Каплун, Харківська правозахисна група.
60. О. Шуміло, Харківська міська громадська організація “ЕкоПраво-Харків”.
61. О. Бурковський, Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги.
62. М. Трушкін, Великий Новгород, Росія.
63. С. Самойленко, Бровари Київської обл.
64. Л. Качмарська, Тернопільське екологічне об’єднання “Наше місто”.
65. Ю. Ануфрієв, Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.
66. О. Сцібан, аспірант Національного науково-дослідного інституту українознавства, Київ.
67. С. Григор’єв, голова профспілки “Захист праці” Київського зоопарку.
68. О. Вінчевский, громадська організація “Ахова птушак Бацькаушчыны”, Мінськ, Білорусь.
69. Л. Колосовська, Дніпропетровськ.
70. В. Колосовська, Дніпропетровськ, І. Кебал, Дніпропетровськ.
71. О. Степаненко, Еколого-гуманітарне об’єднання “Зелений Світ”, Чортків Тернопільської обл.
72. С. Денісенко, Донецький екологічний рух, Донецьк.
73. Т. Яворець, Гродно.
74. А. Яворець, Гродно, Білорусь.
75. В. Щербаченко, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганськ.
76. О. Богдевич, офіс Мільєконтакт Оост Європа в Кишиневі, Молдова.
77. В. Ночвай, н.с. Інституту проблем моделювання в енергетиці НАНУ.
78. О. Ігнатов, Харків.

More in Новини, Довкілля
У Ніжині відбулася друга мовна сесія

Шокуючою для більшості депутатів стала оприлюднена інформація, що більшість комунальних підприємств Ніжина за останній рік наростили багатомільйонні борги, а раніше...

Close