Останні новини

Звернення до військових бомжів

З В Е Р Н Е Н Н Я

до звільнених військовослужбовців, яких влада кинула з житлом

Маркевича Геннадія Ігоровича, прож. по вул.Миру,1 м. Мелітополя Запорізької обл., Пушнікова Андрія Георгійовича, Омельченка Олександра Миколайовича, Косоногова Віктора Гнатовича та інших, звільнених у запас або у відставку військовослужбовців, перебуваючих у черзі на отримання житла у Мелітопольському міськвиконкомі, які з початку 2005 року не можуть отримати виділені їм і вже навіть закріплені за ними квартири у будинку № 15 по проспекту 50-річчя Перемоги  міста через зловживання влади при використанні 5 718 624 грн. цільових бюджетних коштів, виділених на добудову 58 квартир ще у четвертому кварталі 2004 року на виконання Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку (99-114), що мала діяти до кінця  2014 року, але яку Кабінет Міністрів України постановою № 704 від 22.06.2011 р. скасував, навіть не підбивши підсумки її виконання.

Шановні військовослужбовці, звільнені у запас або відставку !

Для вирішення завдань Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку (99-114-п) наприкінці 2004 року уряд В.Януковича виділив 100 млн. грн. цільових бюджетних коштів.

Гроші отримав Національний координаційний центр адаптації звільнених військовослужбовців, що був центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність  якого направлялася і координувалася Кабінетом Міністрів України. Тобто, суто цивільною установою,    до якої Міністерство оборони України тоді не мало ніяких відношень.

Державне підприємство «Укрконверсбуд», що було структурним підрозділом Національного координаційного центру, планувало на ці кошти закупити 943 квартири для звільнених військовослужбовців у різних містах України. . Окрім Мелітополя це Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Черкаси, Умань, Прилуки, Хмельницьк, Кременчук, Олександрія, Кіровоград, Ізюм, Світловодськ, Коктебель, Бориспіль, Конотоп. Але за даними ревізій діяльності Національного координаційного центру Головним Контрольно-Ревізійним Управлінням, ці кошти були свідомо і організовано викрадені. Тому і до Мелітополя на завершення будівництва квартир цільові бюджетні кошти також не надійшли.

Проте для добудови 58 квартир у Мелітополі тендер нібито виграло ТОВ «ВО «Металресурс», що було створене у смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області. Саме з ним ДП «Укрконверсбуд» було укладено договір № 55/12-04 від 02.12.2004 року про завершення будівництва 58 квартир для колишніх військовослужбовців відповідно до положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02. 2000 року.

Але три документи своїм змістом незаперечно доводять, що добудовувати квартири для нас ніхто навіть не збирався.

Насамперед, це договір  № 55/12-04, яким з самого початку були закладені умови для розкрадання цільових. бюджетних коштів. І саме ДП «Укрконверсбуд» було основною ланкою у  оборудці по викраденню під прикриттям Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців бюджетних коштів у масштабі  усієї держави та величезних розмірах Адже п. 4.1.7. Договору передбачається його розірвання у разі не укладення Виконавцем з Замовником договору застави (іпотеки) або ненадання  іншого забезпечення Виконавцем  своїх зобов’язань за цим Договором. Проте цього зроблено не було, бо всі знали, як насправді будуть використані цільові бюджетні кошти.

Директор Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України В.Ільченко у листі від 03.06.2008р. № 234/1069 повідомляє: «Також ТОВ «Металресурс» не було укладено з ДП «Укрконверсбуд» договір застави (іпотеки) або інше забезпечення виконання своїх зобов’язань за цим Договором. В порушення п. 24 «Порядку державного фінансування капітального будівництва», затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2001 року № 1764 (відповідальність за цільове використання державних капітальних вкладень та своєчасне повернення кредитів несуть головні розпорядники коштів державного бюджету, замовники згідно з законодавством) ніяких мір з боку колишнього керівника ДП «Укрконверсбуд» О.Нерубащенка по отриманню квартир не приймалося, тому як вони були передані виконавчому комітету Мелітопольської міської ради для подальшого заселення»

Таким чином, ДП «Укрконверсбуд» видало для безконтрольного використання ТОВ «ВО «Металресурс» 5,7 млн. грн., призначених для добудови квартир для нас. Доводить це і повідомлення від 15.11.07. № 06/2 -3046-06 заступника прокурора Запорізької області Є. Проценко. У передостанньому абзаці він пише: «Таким чином, провести перевірку щодо цільового використання зазначених бюджетних коштів неможливо у зв‘язку із ненадходженням їх на територію Запорізької області.»

Також п. 2.7  Договору передбачено після завершення будівництва оформити передачу квартир саме актом приймання-передачі, а не актом державної приймальної комісії, що є грубим порушенням «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243.

І нарешті, доказом того, що це була організована оборудка загальнодержавного масштабу є          повідомлення заступника голови Запорізької облдержадміністрації Г. Фукса від 13.05.09. № 11-Ко-1250-2, у якому сказано, що ані ДП «Укрконверсбуд», ані ТОВ «ВО «Металресурс» навіть не зверталися нікуди щодо поновлення дозволу на виконання будівельних робіт.

Але  29.04.2005 р. посадовими особами Національного координаційного центру адаптації звільнених у запас або у відставку  військовослужбовців, ДП «Укрконверсбуд», ТОВ «ВО «Металресурс» та колишнім головою м. Мелітополя В.Єфименком  був складений, підписаний і завірений печатками відповідних установ акт приймання-передачі ніби-то готових квартир, за яким вони передавалися Мелітопольському міськвиконкому для їх подальшого заселення колишніми військовослужбовцями. А між тим, у вищезгаданому «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» сказано: «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом  об’єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд…».

Таким чином, очевидним є те, що для прикриття загальнодержавної оборудки по викраденню цільових бюджетних коштів, ніяким законодавчим актом не передбачені акти приймання-передачі були запроваджені по всій країні.

Також очевидним є те, що рішення про дозвіл на таку заміну могло бути прийняте лише на    рівні Кабінету Міністрів. І головним доказом того, що санкціонував це Кабінет Міністрів, є сама його постанова про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів № 1243. Бо у її четвертому пункті сказано, що вона набуває чинності через три місяці з дня опублікування. А саме протягом останніх трьох місяців 2004 року і були привласнені 100 млн. цільових бюджетних коштів, виділених на виконання Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців, та розбазарене ніби-то закуплене житло.

Адже другим абзацом п.13 вказаного Порядку визначено: «Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов’язаний протягом 10 днів після надходження звернення від за мовника утворити відповідно до цього Порядку державну приймальну комісію». А у п.18 сказано, що головою державної приймальної комісії призначається представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію. І саме він забезпечує виконання завдань, покладених на комісію.

Тобто саме В.Єфименко, як представник міськвиконкому, повинен в першу чергу відповідати за все, що відбувається. Адже у матеріалах перевірок, що зберігаються у  прокуратурі, знаходиться висновок експерта – головного спеціаліста відділу криміналістичних  досліджень НДЕКЦ  при УМВС України в Чернівецькій області І.Циганюка  № 55 від 03.02.06., яким засвідчено наступне:

1. «Підписи в графах  «Міський голова м. Мелітополь» в: – акті прийманні-передачі до договору від 02.12.04. № 55/12-04 від 29.04.05.; – акті закріплення квартир / додаток № 3 до договору /, виконані Єфименком Василем  Васильовичем.

2. Відтиски печатки виконкому Мелітопольської міської ради в наданих документах нанесені печаткою виконкому Мелітопольської міської ради, зразки якої надані для дослідження.»

Таким чином, акт приймання-передачі квартир і акт їх закріплення експертом-криміналістом також визнані офіційними документами, а це означає, що вони таки мають відповідну юридичну силу.

Навіть  Мелітопольський міськрайонний суд у постанові від 25.09. 2008 р. по справі № 4-77/08   визнав висновки про те, що акт приймання-передачі квартир не є офіційним документом такими, що не відповідають дійсності, адже його ніхто не оскаржив у суді.

Згідно листа начальника УДСБЕЗ УМВС України в Запорізькій області від 24.04.2008 року  № 5/ кол.-104, посадовими особами ТОВ «ВО «Металресурс», ДП «Урконверсбуд» та Мелітопольського міськвиконкому також були підписані акти приймання виконаних робіт, які насправді не виконувалися.

А згідно п.18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, розрахунки здійснюються саме на підставі актів приймання виконаних робіт. І ми впевнені, що під актами приймання робіт, які не були виконані, стоять підписи саме тих осіб, які повинні були б входити до складу державної приймальної комісії і яких зараз треба притягати до відповідальності.

А крім цього ще складений, підписаний тими ж посадовими особами і завірений тими ж печатками   тих же установ акт закріплення квартир за нами згідно списку, затвердженого директором Державного департаменту адаптації звільнених у запас або у відставку військовослужбовців МО України.

Зазначені документи засвідчують конкретну подію, складені належним чином, за формою відповідають вимогам інструкції з діловодства, мають необхідні реквізити, а значить також і відповідну юридичну та фінансову силу.

Але, як показав час, складалися ці документи для того, щоби лише прозвітувати про освоєння цільових бюджетних коштів за призначенням.

Підтверджує це і повідомлення прес-служби Рахункової палати від 02.08.05. про розгляд Колегією РП  Звіту про результати перевірки МО України з питань використання та розпорядження нерухомим майном у 2001-2004 роках. У ньому, зокрема, сказано: «Отримані за актами приймання-передачі квартири не відповідали вимогам Державних будівельних норм, а деякі з них фактично належали іншим юридичним (фізичним) особам.»

І це відбувалося у Києві!

А це означає, що за нами – величезна армія обдурених, обікрадених колишніх військовослужбовців, яких держава разом із сім’ями кинула напризволяще. Більшість із них, як і ми, через це так і не змогла повноцінно адаптуватися до нових умов життя. Сім років ми поневіряємося без житла і не можемо забезпечити гідних умов проживання своїм сім’ям, фактично перебуваємо у стані бомжів. Не дивлячись на надані нам Конституцією та чинним законодавством України соціальні та правові гарантії, влада вважає, що після звільнення зі служби ми стали безправним, списаним мотлохом, над яким вона може безкарно знущатися, відверто демонструючи свою зневагу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 667 було затверджено Положення про Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, яким Національний координаційний було ліквідовано.  Новостворений Державний департамент увійшов до складу Міністерства оборони України і отримав статус урядового органу державного управління. ДП «Укрконверсбуд» також стало його структурним підрозділом.

Проте, не дивлячись навіть на те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.06.2009 року з нашої ініціативи право власності на об’єкт визнано за ДП «Укрконверсбуд», тобто – за Міністерством оборони, проблема досі не вирішена.

Багато з нас проходили службу в інших республіках колишнього СРСР, які після його розпаду стали незалежними державами. А 14.02.1992 р. між державами-учасницями СНД була укладена Угода «Про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей», яку підписала і Україна, і  яка  має статус міжнародного документу. Відповідно до положень ст. 2 цієї Угоди, звільнені військовослужбовці мали право вибрати місцем постійного проживання будь-яку із держав, що її підписала. А у відповідності до ст.3  Угоди, нас повинні були забезпечити житлом  за вимогами законодавства України, тобто позачергово, бо свого житла ми не мали. Але місцева влада навіть не допомогла нам ані з пропискою, ані з влаштуванням до гуртожитків. І ми вже по 18 – 25 років поневіряємося без свого, заслуженого житла.

За два останніх роки  ми багаторазово зверталися до Президента України, до Прем’єр-міністра, до Міністерств оборони, фінансів, регіонального розвитку та будівництва, Генеральної прокуратури, прокуратури Запорізької області, Мелітопольської міжрайонної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, його Головного управління у Запорізькій області, Запорізької облдержадміністрації, Мелітопольського міськвиконкому.

Проте реальних кроків  для вирішення проблеми ніхто так і не зробив, всі намагаються робити вигляд, що проблеми не існує.

Ми сподівалися, що В.Янукович втрутиться у справу і вирішить проблему, проте Адміністрація Президента України не допускає до нього наші звернення і приховує інформацію про загальнодержавний злочин.

Прем’єр-міністр України М.Азаров лише після того, як скасував Програму 99-114 «попросив» у серпні 2011 року розглянути питання М.Єжеля, Ф.Ярошенко, В.Маслакова та Б.Петрова.  Більшість з них вже звільнена з посад, але за вирішення справи так ніхто і не взявся.

Колишній губернатор області Б.Петров буквально забрехався у своїх обіцянках. Але єдине,  на що він спромігся, це було створення міжвідомчої комісії, яка 09.02.10. на своєму виїзному засіданні намагалася примусити нас погодитися на вселення у недобудовані квартири у їх теперішньому стані. Ми вважаємо, що комісія ОДА цілеспрямовано намагалася зробити нас відповідно з положеннями ст. 331 ЦК України власниками всього лише купи будівельних матеріалів, вкладених у будівництво. Бо всередині, через незаконні дозволи, видані міськвиконкомом на переобладнання  квартир першого поверху та зведення прибудов до них, всі квартири вщент пограбовані і через протікання стелі фактично перебувають у аварійному стані. Більше того, на засіданні комісії було з’ясовано, що досі ніхто не займався вирішенням питання з відведенням земельної ділянки і ніби-то втраченою  проектно-кошторисною документацією.

Таким чином, комісія намагалася перекласти вирішення цих питань на наші плечі і показово     покарати нас за те, що ми боремося за свої права. Адже вирішення цих питань потребує значних коштів.                                                                                                                                                                 І не викликає сумніву те, що потім чиновники всіляко заважали б нам не лише добудувати квартири, а й після цього оформити право власності на них. Адже зробити це можна було б лише після добудови усіх квартир. От саме тоді комісія міськвиконкому, що підписала фальшиві акти приймання виконаних у  2005 році, і доводила б свою принциповість Коли ж це йому не вдалося, він разом із своїм апаратом почав доводити, що об’єкт готовий на 95% , не звертаючи уваги на те, що заступник голови облдержадміністрації Г.Фукс у повідомленні від 13.05.2009 р. № 11-Ко-1250-2 писав наступне:  «За інформацією інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (лист від 30.04.2009р. №145) ступінь будівельної готовності 4,5 під’їздів житлового будинку по пр. 50-річчя Перемоги, 15 м. Мелітополь складає 50%.» Ми прямо сказали йому, що він займається вже не знущанням, а знищенням військових пенсіонерів, багато з яких саме через бездіяльність обласної державної адміністрації чекають на житло по 20 і більше років. 30.11.10. під час зустрічі із депутатами Мелітопольської міськради він заявив, що вирішення проблеми вважає своїм особистим завданням. Проте так нічого і не зробив і поїхав в Київ.

Майже таку ж саму політику проводить і новий губернатор області О.Пеклушенко.

А Мелітопольський міськвиконком, після того, як В.Єфименко разом з іншими посадовцями підписав акти приймання робіт, які насправді не виконувалися, став співучасником злочину. Адже згідно п.18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого Постановою КМУ від 27 грудня 2001 року № 1764, розрахунки за виконані роботи здійснюються саме на підставі актів приймання виконаних робіт. Інакше кажучи, якби фальшиві акти приймання виконаних робіт не були підписані, цільові бюджетні кошти не були б списані як використані за призначенням і чиновники змушені були б направити їх на завершення будівництва квартир, і ми їх вже б давно отримали. Проте з ініціативи міськвиконкому частина робіт таки була виконана приватними фірмами: встановлена столярка,  засклені вікна, підключена електроенергія та опалення. І за нашими не офіційними відомостями недобудова не лише готувалась до продажу, а вже навіть була продана. І у нас є учасник цих подій, який працював на той час у одній із цих приватних фірм. Так він каже, що за роботу з ними розраховувався чоловік, який приїздив з Дніпропетровська і говорив, що це його власність.

Таким чином, очевидним є те, що через Програму забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених   у запас або відставку, 100 млн. грн. цільових бюджетних коштів були привласнені, а житло, що мало бути за них добудоване, продане. І задіяна у цьому вся вертикаль влади від Мелітополя до Києва  Чиновнича піраміда!. Щоби приховати це, Програма 99 – 114 спочатку була передана Держаному Комітету України у справах ветеранів, потім Державній Службі України у справах ветеранів та інвалідів, а потім і взагалі скасована.

І не викликає сумніву те, що десь поставлено відмітку про її виконання. Тобто, як і в нашому випадку, існують списки, згідно яких внесені до них вважаються вже забезпеченими житлом. Це підтверджує зміст листа заступника директора Державного департаменту адаптації звільнених військовослужбовців О.Шемшура від 29.12.08. № 265/1189, у якому сказано: «Державний департамент та Державне підприємство «Укрконверсбуд» вважають зазначений акт приймання-передачі офіційним документом, оскільки він підписаний Головою Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, міським головою міста Мелітополь, генеральним директором Державного підприємства «Укрконверсбуд», директором товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «Металресурс».

А це в свою чергу означає, що перспективи отримати колись житло в них вже нема.

Про те, що оборудка з цільовими бюджетними коштами була заздалегідь спланованою свідчить і те, що Голова Національного координаційного центру адаптації звільнених військовослужбовців О.Шикалов після розформування НКЦ був призначений на посаду заступника Голови Державного комітету України у справах ветеранів, де працював до його розформування. І не дивлячись на те, що вже шість років то порушуються, то закриваються кримінальні справи з цього приводу і накопичена величезна кількість її томів, він жодного разу не був не те, що допитаний, а навіть опитаний.

Генеральна прокуратура України всі наші звернення пересилає до прокуратури  Запорізької області, яка під виглядом нагляду робить все, щоби справа не була розслідувана. Зараз кримінальна справа перебуває на розслідуванні у слідчому управлінні ГУ МВС України в Запорізькій області де відверто затягується і фальсифікується.

Зокрема, щоби прикрити підготовку В.Єфименком об’єкту до продажу вигадується байка про те, що на добудову квартир все ж таки було витрачено 1,2 млн. цільових бюджетних коштів. Також розглядається можливість використання 5,7 млн. грн. цільових бюджетних коштів, виділених на добудову квартир, для розбору двох під’їздів до останньої цеглини і зведення їх заново. Також за цей час за нашими заявами та позовами відбулися численні засідання Мелітопольського міськрайонного суду,  Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя та Апеляційного суду Запорізької області.

А тим часом два недобудованих під’їзди з нашими квартирами кинуті напризволяще, ніким не охороняються і відкрито грабуються. Таким чином посеред міста, на очах у всіх владою створюється чергова руїна, яка показує і ставлення чиновників всіх рангів до нас, і те як вони насправді виконують соціальні програми, про які надриваються у політичній рекламі перед виборами.

Тому ми пропонуємо всім, кого чиновники таким чином кинули з житлом, об’єднатися і разом добиватися відновлення Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців та її фінансування. Бо після виборів влада зробить все, аби ми отримали окремі квартири на цвинтарі. Тому давайте створювати штаб чи оргкомітет і рушати на Київ.

Адже навіть студенти об’єдналися і добилися повернення недоплачених стипендій.

Давайте і ми покажемо, що ми також здатні відстояти свої права.

Адреса Г.Маркевича вказана, поштовий індекс 72304, телефон для зв’язку 0671058186.

 

3 вересня 2012 року.                                         

 

Примітка редакції:

Постановою  від 28.03.2011 р. №346 уряд ліквідував Державний  департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку у складі Міноборони. Закінчилась у 2011 році дія  Державної програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2011 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 12 травня 2007 р. N 720. Нової програми нема.

1 Comment on "Звернення до військових бомжів"

  1. Тарас | 12-09-2012 12:17 at 12:17 |

    Чув, що запрошують прийняти участь у Всеукраїнських зборах бездомних офіцерів, військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку, членів сімей військовослужбовців, загиблих при виконанні службових обов’язків, учасників бойових дій, мешканців гуртожитків.

    Збори відбудуться 19 вересня 2012 року біля будівлі Кабінету Міністрів України по вул. Грушевського, 12.

    Реєстрація учасників 08.00-09.00.

    Початок зборів о 09.00.

Comments are closed.

More in Влада, Національна безпека, Записки
Раскрыта коррупционная схема в Министерстве образования Украины?!

Все очень серьезно - у наших детей воруют будущее.

Close