Останні новини

Вовки та барани на виборах у Литві

Наступної неділі в республіці відбудеться другий тур голосування до парламенту

Ситуація у Литві гаряча, перед- і до- виборча – 14 жовтня пройшов перший, а 28 жовтня відбудеться другий тур виборів у Сейм (Парламент) Литви. У першому турі виборів 14 жовтня взяли участь дещо більше половини – приблизно 53% усіх 2,5 млн. виборців, зареєстрованих у Центральній виборчій комісії.

До парламенту пройшли сім партій, серед яких лідирують ліві сили. Нині правляча консервативна партія «Спілка Вітчизни/Християнські демократи Литви» (колишній Саюдіс») на чолі з прем’єр-міністром Андрюсом Кубілюсом отримала  третє місце з 15% голосів. І це попри те, що вони перебували при владі за кризових умов, коли всім владним дістається від виборців «на горіхи».

Запевнити собі право на працю у Сеймі у першому турі вдалося згідно пропорційної системи 73 політикам, ще інші 68 борються далі за мажоритарною системою. Важкий час і це для виборців – треба все ж таки обрати достойнішого, ніж минулого разу, щоб життя покращилося.

А життя диктує свої правила і покращуватися так, як цього прагне рядовий виборець, ніяк не хоче.

Згідно з проведеним у вересні опитуванням, ситуацією у державі та своїми можливостями брати участь у прийнятті рішень були незадоволені три чверті мешканців Литви. А брак демократії вбачало навіть дві третіх.

Основні причини незадоволення для масового виборця – це, звичайно ж, нинішній економічний стан, що пов’язаний із загальною ситуацією у світі. Хоча тут литовцям немає чого, здавалося б, нарікати – торік нинішній уряд забезпечив зростання ВВП на 6%, 2,5% передбачається у цьому році, борг країни є лише 40% ВВП (для прикладу – Україна має 74% зовнішнього боргу).Та що поробиш, така вже та природа демократії – людям за її умов хочеться ще кращого, хоча краще, як відомо, то часом – ворог доброго.

Ще однією причиною невдоволення у литовському суспільстві є недосконалості у правоохоронній та судовій системі влади. Звичайно, Литва, порівнюючи із Україною, Білоруссю та іншими країнами цієї частини Європи, зробила багато у забезпеченні основних прав і свобод людини та часом є взірцем для інших країн, а для України – ще й стратегічним партнером.

Але ситуація  з судовою системою кардинально не змінилася,   на відміну до законодавчої, виконавчої влад та четвертої влади – преси.  Багато у чому вона зберегла ще  старі можливості для позаправових домовленостей.

Тож у Литві через незгоду із старою системою часом змушені йти у відставку окружні прокурори (у Клайпеді), а інколи, через звинувачення у хабарництві, залишають свої пости судді у столиці Вільнюсі, у другому місті країни Каунасі.

Водночас, найбільший резонанс викликають справи, що торкаються болючих для суспільства питань, як от, скажімо, все ще триваюча справа від 2008 р. про використання педофілами дитини нині вже покійного Драсюса Кєдіса із Каунасу.

На підставі цієї гострої суспільної проблеми у Литві виникла нова політична сила для здійснення реформ у правоохоронній системі – Партія «Шлях відваги», яка таки здобула право представлення – вона має вже сім мандатів Сейму.

Перше місце після першого туру утримує Партія праці із 19,82%. За неї проголосував той виборець, що знедолений економічно, проживає переважно у глибинці, де катма підприємництва, промислових потужностей, немає сільськогосподарських виробництв і, відповідно, належної праці.

Він зловився на великі обіцянки цієї партії, в тому числі і на обіцянку підняти рівень мінімальної місячної зарплати (ММЗ) майже в два рази – із 850 літів (246 Євро) до 1509 літів (437 Євро)… протягом року. Для порівняння: ММЗ від 500 літів (145 Євро) у 2004 р. до нинішнього рівня значно менше, ніж у два рази, зростала протягом 8 років.

Таке обіцяне різке підвищення ММЗ, на думку експертів, призведе до економічного колапсу Литви – зростання цін, інфляції, втрати експортних ринків, росту безробіття. На що голова партії-переможця Віктор Успаскіхзаявив, що у випадку недосягнення такого рівня ММЗ він піде у ганебну відставку. Голова від таких слів йде обертом не тільки у досвідченого виборця, але й у посереднього, але – це вибори, себто, читай – боротьба за владу, яка буває такою нещадною. Чого тільки заради неї не вдієш і не скажеш!

Як тут не повторити  саркастичне зауваження популярної литовської журналістки Рути Янутєнє, – на виборах все ще трапляється, що часом «барани голосують за шашлики» (із себе ж).

Мало хто із куплених на обіцянки Партії праці зважив на те, що Литва, чотири роки очолювана урядом коаліції за переважної більшості «Спілки Вітчизни/Християнських демократів Литви», з успіхом вийшла із того боргового болота, куди встигли залізти дещо сильніші Греція, Ірландія, Іспанія та інші колеги із Європейського Союзу.

Не оцінили і те, що Литва навіть стала взірцем для інших і отримала у вересні поточного року похвалу від прем’єра Угорщини Віктора Орбана за вже згадані зростання економіки у час її загального спаду та свої успіхи у боротьбі із боргом держави. Угорщина, за словами В. Орбана, має борг у розмірі 70% ВВП, що не дозволяє угорцям відчувати себе такими ж «економічно вільними», як литовці.

Не зважив, напевно, лівий електорат і на те, що Литва у 2013 р. отримує почесне право головувати в ЄС. Наступний уряд завдяки нинішньому має право не лише розпоряджатися фінансовими ресурсами у розмірі 163 млн. літів (47 млн. Євро) на реалізацію цього головування, але право на амбітні і вигідні у масштабах усієї Європи політичні та економічні проекти.

Маятник влади після результатів першого туру виборів почав рухатися у бік лівих сил – Партія праці заявила про створення коаліції із соціал-демократами (які мають поки що друге місце у виборах – 18,37%). Соціал-демократи Литви – це партія, куди увійшли «найкращі представники» минулого усіх наших братніх народів, тобто колишні комуністи.

Запеклі політичні вовки аж занадто активно боролися  за своїх баранчиків – у країні розпочато 13 досудових слідств щодо порушень під час виборів. По одному округу результатів виборів  скасовано через протиправні дії представника тієї ж Партії праці.

У Литві теж, як і в Україні, теж наголошують, що в час «ікс» 28 жовтня відбудеться вибір між рухом вперед чи відкатом назад

Василь Капкан спеціально для «Майдану».

Вільнюс.

More in Новини, Події, Політика, Записки
Markus[1]
Слово про професора Василя Маркуся – ученого-енциклопедиста й українського патріота

15 жовтня 2012 року у Чикаґо відійшов у Засвіти видатний український вчений і політик Василь Маркусь.

Close