“Обижені” екс-кандидати мстять “невдячним” виборцям

Інтернет і друкована преса аж рясніють післявиборчими повідомленнями про те, як кандидати-гречкодавці, котрі не отримали жаданого мандата нардепа, мстять виборцям, які проголосували за інших, адже витратили на підкуп виборців мільйони гривень чи доларів, називаючи це «добрими справами». І тут народу відкривається справжнє моральне обличчя (облико морале) таких, з дозволу сказати, «добродійників».

Недарма останнє слово взяла у лапки, бо благодійництво екс-кандидатів різко закінчилося після поразки у виборчих перегонах. Наприклад, одразу ж з’явилася інформація про те, що громадське об’єднання «Наш дім – Полтава» через кілька днів після виборів виставило на продаж офіс у Полтаві й припинило випуск газети «Перша полтавська» (обіцяних пайків пенсіонерам теж більше не буде), а громадське об’єднання «Моя Полтавщина» продає два комфортабельні автобуси, якими возили «електорат» на екскурсії.

Та найбільше людей обурює те, що за гарантоване Конституцією вільне волевиявлення на виборах обижені кандидати їм підло мстять. Так, у Чорнухинському районі керівник СТОВ «Перемога» регіонал Павло Трейтяк зібрав своїх робітників і оголосив, що через «неправильне» голосування (виборці віддали свої симпатії «Батьківщині» та «Свободі») припиняється виділення молока та продуктів харчування дитячому садку та школі, а також видача сільгосппродукції селянам, які не голосували за Партію регіонів.

Цим же шляхом пішла й колишній кандидат по цьому ж 151-го виборчого округу,  самовисуванка Людмила Овчаренко, «лідер громадського об’єднання «Моя Полтавщина». До виборів вона двічі наділяла пенсіонерів свого округу пайками, а напередодні голосування вони отримали персональні запрошення прийти за продуктовими наборами 10 та 11 листопада, в якому зокрема, були й такі слова: «Моя Полтавщина» доклала всіх зусиль, залучила ще більше небайдужих людей, щоб знову приїхати до вас у гості та зробити ще одну добру справу з підтримки соціально незахищених верств населення. Адже в «Моїй Полтавщині» завжди говорять, що люди поважного віку заслуговують на те, щоб про них піклувалася не лише рідня…»  Причому наголошувалося, щоб з’явилися «в чітко вказаний день та час».

Довірливі чорнухинські, лохвицькі й пирятинські пенсіонери прийшли на 10 годину до приміщень, де під час виборчої кампанії розташовувалися так звані «громадські приймальні кандидата» Овчаренко. Та хіба що поцілували замки: не те що живих працівників, навіть вивісок неає. Мені розповідали, що проклинаючи «благодійницю» Овчаренко за такий обман, у Пирятині люди встелили всю дорогу до комбінату хлібопродуктів викинутими запрошеннями.

У телефонній розмові директор Опішнянської школи-колегіуму Людмила Миколаївна Овчаренко хіба ж так шпетила «невдячних» виборців, які не розгледіли свого щастя й не обрали її народним депутатом: «Отож нехай тепер ідуть по пайки до Тараса Кутового! (представник УДАРу став переможцем виборів  – Авт.) Я ж була проти Партії регіонів» (але ж люди не повірили в те, що керівник бюджетної установи без дозволу влади може виступати проти влади та й газета громадського об’єднання «Просто районка» вела непримиренну агітацію проти Кутового – Авт.) Ще вона повідала, що «на бізнесменів, які давали продукти, зараз чиниться шалений тиск».

Втім, Л.Овчаренко відмовилася назвати фірми чи прізвища цих бізнесменів- благодійників, які давали продуктові набори. Наче в області для когось є секретом, що схожі, мов клони-близнюки громадські об’єднання «Наш дім – Полтава» та «Моя Полтавщина» фінансувалися олійним мільярдером нардепом-тушкою Андрієм Веревським. Тим більше, навіщо розказувати якісь байки про тиск влади на нардепа від Партії регіонів (№46 у партійному списку).

До слова, в 148 та 149 округах, де перемогли інші «лідери» ГО «Моя Полтавщина» Пилипенко та Кулініч, теж припинили видачу пайків, мотивуючи це необхідністю переформатування допомоги малоімущим.

І все ж я не можу збагнути одного: навіщо кандидат Людмила Овчаренко обіцяла людям пайки після виборів, не знаючи напевно, що переможе, адже мала ще дев’ятьох конкурентів? Йшла ва-банк? Але ж так роблять тільки  шулери-картярі. Навряд чи після цього у Людмили Миколаївни є політичне майбутнє: вона сама його похоронила…

Ще більшою ницістю вражає такий факт: від імені Людмили Овчаренко бабусі-інваліду Ганні Данько з Пирятина подарували інвалідний візок. Але незабаром  жінка відійшла в інший світ і тепер рідних померлої тероризують, щоб віддали «подарунок» по-хорошому, бо інакше заявлять у міліцію, що вони той візок… украли (адже документів до «подарунка» бабусі завбачливо не дали). Хоча у сина Данько у Київській області є теща, якій ампутували ногу і яка теж потребує інвалідної коляски…