«Очима культури». Блоґ № 7. Про «Енеїду» Івана Котляревського, народників та криві дзеркала ідеологій.

Те, що «Енеїда» Івана Котляревського не просто «сміховина на московський кшталт» (як її назвав Шевченко), а значно складніша й неоднозначна штука, переконливо показала останніми роками низка українських літературознавців: чи то Віктор Неборак у «Перечитаній «Енеїді»», чи то Валерій Шевчук у другому томі «Музи Роксолянської» (а його розмисел на цю тему був окремо виданий у Львові п.н. ««Енеїда» Івана Котляревського в системі літератури українського бароко»), або ж Ніла Збороська в «Коді української літератури».

Коли я задумував даний телесюжет «за мотивами» «Енеїди», я й не мав на увазі пропонувати мою інтерпретацію цього класичного твору. В даному випадку, «Енеїда» цікавить мене винятково як символ певного ідеологізованого ставлення до української культури, закріпленого в колективній свідомості українців (значною мірою, під тиском вельми несприятливих обставин, утім, на жаль, не тільки) народниками кінця ХІХ ст., а згодом перетворена на непохитну доґму соцреалізмом із його когортами політруків та комісарів від культури. Відношення між цією ідеологічною інтерпретацією і самим твором приблизно таке, як відношення між «котляревщиною» часто бездарних епігонів і самим майстром Котляревським, силу таланту якого важко заперечити.

На жаль, за інерцією, аналогічне ставлення до «Енеїди», а відтак і до усієї історії нашої літератури, побутує серед українців і сьогодні. Наскільки мені відомо, в багатьох школах досі анахроністично називають Котляревського основоположником української літератури. Не згадую вже про авторів (таких, як Опанас Лобисевич), які ще до Котляревського писали літературу народною мовою, — ні, незалежно від того, таке формулювання просто неправильне у самому принципі.

У свою чергу, тема самообмеженого й прагматично-ідеологізованого ставлення до культури серед народників викликала асоціяції з іншими випадками в нашій історії, коли контроль над культурою силувилася захопити люди від культури неймовірно далекі і в культурних справах некомпетентні: від різного роду політичних вождів, через цензорів-бюрократів до національних комісій з питань моралі.

Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 7. Про «Енеїду» Івана Котляревського, народників і не тільки.

Усі телепередачі «Очима культури» можна подивитися тут: на моїй сторінці на сайті КОНТАКТу.

Дякую за Вашу увагу! Щиро, Марко Роберт Стех

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут