Останні новини

Чи можуть Інтернет-платформи та соціальні мережі стати новими інструментами істориків?

Цієї середи у редакції «Дня» відбудеться круглий стіл за участі кращих українських науковців на тему «Політика пам’яті. Масова свідомість. Нові інструменти».

 Питання історичної пам’яті упродовж двадцяти років не зникало з порядку денного українських гуманітаріїв, а від заснування газети «День» – зі шпальт цього видання. Утім, сьогодні воно не втратило своєї актуальності. Про це свідчать хоча б результати парламентських виборів: 13% відсотків голосів за Комуністичну партію – пряме свідчення того, що далеко не всі явища минулого переосмислені суспільством.

Чого досягли українські історики з точки зору утвердження правдивої історичної пам’яті у масовій свідомості? Щодо яких складних подій минулого вже існує суспільний консенсус? Які ще досі залишаються не переосмисленими? Чи можуть Інтернет-платформи та соціальні мережі стати новими інструментами істориків у їх роботі із суспільством? Щоб знайти відповіді на всі ці запитання «День» проводить круглий стіл «Політика пам’яті. Масова свідомість. Нові інструменти».

 Участь у розмові, яка відбудеться 5 грудня о 15.00, візьмуть:

– доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ

доктор філософських наук, проректор Острозької академії, публіцист Петро КРАЛЮК

– доктор історичних наук Тарас ЧУХЛІБ

– доктор історичних наук, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Юрій ШАПОВАЛ

– кандидат політичних наук, історик, публіцист Олександр ПАЛІЙ

– доктор історичних наук, завідувач Центру соціальної історії Інституту історії України НАН України Віктор ГОРОБЕЦЬ

– кандидат історичних наук, публіцист Володимир БОЙКО

– кандидат історичних наук, керівник Центру соціогуманітарних досліджень ім. В. Липинського Кирило ГАЛУШКО

– доктор філологічних наук, письменник Володимир ПАНЧЕНКО.

 На думку одного з учасників круглого столу, доктора історичних наук Тараса Чухліба, сьогодні із суспільством неодмінно треба говорити про тяглість українського державотворення. «Історію українських держав (а це, очевидно, і праукраїнська держава Київська Русь, і Козацька держава, і ті державні утворення, які формувалися на початку ХХ століття) історики вивчають окремо. Натомість періоди між існуванням цих держав малодосліджені. Потрібно перекидати містки від Київської Русі до Козацької держави і від Козацької держави до УНР. Це завдання – осмислити тяглість українського державотворення – стоїть перед істориками і перед суспільством сьогодні», – говорить вчений.

 Фрагменти розмови –на шпальтах «Дня», а також перебіг дискусії можна буде переглянути у відеоформаті на сайті газети http://www.day.kiev.ua.

More in Громадські акції, Новини, Події, Суспільство, Культура, Наша історія, Освіта і наука
album-gallery382-1
Україна та ЄС: куди далі?

28 жовтня 2012 року українці обрали новий парламент, взявши участь у виборах, які широко сприймаються, як додаткова ознака згортання демократії...

Close