«Очима культури». Блоґ № 9. Пантелеймон Куліш.

Якщо в телесюжеті про рецепцію Шевченка в українській культурі я свідомо обмежив мої зауваги до кінця 1980-х в еміґрації і це рішення не викликає в мене особливих сумнівів, то в передачі про Пантелеймона Куліша я повинен був згадати сучасні здобутки Кулішезнавства в Україні. Попри те, що постать одного з важливіших класиків української культури Пантелеймона Куліша залишається недооціненою і маловідомою в українському суспільстві в цілому, здобутки науковців незалежної України у сфері Кулішезнавства таки значні й варті уваги.

Звісно, про намагання київського Видавництва Критика здійснити воістину монументальну працю видання зібраних творів Куліша (і то ще й на такому високому рівні, на якому здійснена редакція перших двох томів листування, які вже появилися) не згадати я просто не міг. Однак повинен був згадати також бодай про зусилля провідного сучасного Кулішезнавця львів’янина Євгена Нахліка.

З видань Нахліка рекомендую насамперед солідний двотомник «Пантелеймон Куліш: Особистість, письменник, мислитель» (2007). Проте варто прочитати й популярні біографічні (ба, дещо, мабуть, скандальні) книжки на зразок «Подружнього життя і позашлюбних романів Пантелеймона Куліша» (2005) та написаної разом з Оксаною Нахлік книжки «Пантелеймон Куліш між Параскою Глібовою і Горпиною Николаєвою».

Інший галичанин Василь Івашків — це автор солідної, детальної (на жаль, із дещо перевантаженим «науковістю», нуднуватим заголовком) монографії про ранній період творчості Куліша «Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша» (2009), а з київських видань безперечно варто звернути увагу на випуск №78 «Хроніки-2000» «Пантелеймон Куліш: письменник, філософ, громадянин» (2009).

Моїм особистим скромним вкладом було передрукування (частинами, із передмовою) у журналі «Кур’єр Кривбасу» у 2009 р. фундаментальної монографії Віктора Петрова «Пантелимон Куліш у п’ятдесяті роки», не видаваної в Україні ще з 1929 р. А якщо вже згадувати про Петрова, то нарешті в 2008 р. у «Вибраних творах» В. Домонтовича появилися його белетризовані «Романи Куліша». І це, звісно, не все…

До контроверсійної особистості та майже неозорої літературної, наукової і культурологічної праці Куліша можна підходити, самозрозуміло, з багатьох кутів зору. На згадуючи вже про закрути його біографії та політичних симпатій, можна розглядати Куліша  насамперед як письменника, або ж як історіософа чи філософа, або ж теоретика культури, тощо. Хоча я побіжно згадую різні аспекти його праці, найосновніший мій наголос: на ролі Куліша як карбувальника модерної української мови. Навряд чи хтось із серйозних науковців сумнівається сьогодні в тому, що вплив Куліша на процес перетворення народної української мови, якою була написана «Енеїда» Івана Котляревського, в повноцінну модерну европейську мову був найбільшим і вирішальним.

А проте, для розширення і доповнення цієї картини хочу згадати маловідомий і досі недооцінений факт вагомого впливу науковців і літераторів з Галичини на процес розвитку модерної української мови. Якщо Куліш витворив конкретні зразки україномовних текстів інтелектуального і наукового дискурсу (філософії, літературознавства, перекладу світової класики), то формування професійної та наукової термінології (від філософії до права і медицини), складання тлумачних словників, а теж і концептуальні питання дефініції, визначення суті «руської мови» і чіткого відмежування її від мов московської і польської, — усе це було комплементарно здійснене в ХІХ віці у Галичині, а зокрема у виданих тут граматиках та тлумачних і термінілогічних словниках.

Чітко обґрунтований аналіз цих питань можна знайти у нещодавно надрукованих вельми цікавих книжках: дослідженні відомого австрійського мовознавця Міхаеля Мозера «Український П’ємонт? Дещо про значення Галичини для формування, розбудови й збереження української мови» (2011) та збірнику наукових статтей «Українська мова в Галичині: Історичний вимір» (2011).

Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 9. Пантелеймон Куліш.

Усі телепередачі «Очима культури» можна подивитися тут: на моїй сторінці на сайті КОНТАКТу.

Дякую за Вашу увагу! Щиро, Марко Роберт Стех

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут