Останні новини

Олександр DADDY Попов: Triptych

Напередодні Різдвяних Свят киян та гостей столиці очікує непересічна подія: у Мистецькому Арсеналі вперше в історії буде демонструватися триптих спільної роботи Ієронімуса Босха, Пітера Брейгеля-старшого та Пітера Брейгеля-молодшого «Сад радощів українських. Внесення» («Hortus gaudia Ukrainian. Introduction»), олія по дереву, написаний великими фламандцями приблизно у 1515 році і нещодавно віднайдений у склепі матері Гетьмана Івана Мазепи.

Історія написання триптиху вперше виводить на світову історичну сцену великого астролога Нострадамуса.
«… одного сніжного вечора грудня 1515 року, під час великого спалаху чуми у Фландрії та Брабанді, доля звела під одним дахом у пивній Staminee De Garre чотирьох непересічних людей, кожен з яких був знаковою фігурою для своєї епохи. Після комендантської години за столом опинились Ієронімус Босх (Hiëronymus Bosch), Мішель де Нотрдам (Michel de Nostredame), відомий також як Нострадамус, Пітер Брейгель-старший (Pieter Bruegel de Oude) та Пітер Брейгель-молодший (Pieter Bruegel der Jüngere).

Треба зауважити, що майбутній Нострадамус в той рік був звичайним підлітком Мішелем, 12 чи 13 років від народження, і, напевно, вперше вжите ним у компанії солідних дядьків міцне пиво Tripple Garre якось посприяло його першому досвіду передбачення майбутнього. За свідченнями обох Брейгелів, хлопчина спочатку чемно сидів разом зі всіма за столом, потім несподівано перервав бесіду дорослих і почав розповідати про якусь дивну велику і чарівну країну, яка після великого голоду і страшної війни скине своїх пригноблювачів, оголосить себе незалежною, але в управителі собі обере все тих самих окупантів, а верховним правителем призначать крадія.

В гарячкових словах хлопчика було стільки емоційної правди та дивовижних подробиць, що всі троє митців вхопили шматочки вугілля і почали в малюнках документувати деталі майбутнього. Об‘єднати свої малюнки у цілісний триптих великі фламандці спромоглись вже за два тижні, коли санітарні кордони між Брабандом та Зеландією були зняті. А за півтора століття пророцький триптих був похований разом з тілом черниці Марії Магдалини – матері Великого Гетьмана Івана Степановича Мазепи….»

Всі три фрагменти триптиху об‘єднує поняття «Внесення», але в різних його прикладах та трактовках.
Отже ліва частина триптиху присвячена дивовижній події – повторному «внесенню» кандидатури нероби та крадія на посаду глави уряду. Дивовижною ця подія бачиться не лише нам – навіть з відстані 500 років маленький хлопчик не розуміє як керувати господарством можна повторно призначати людину, яка це господарство завела у глухий кут, паралельно, разом із поплічниками, розкрадаючи його. З далекого минулого маленький Мішель побачив ганебні подробиці нашого сьогодення. Ми бачимо, що фігура старця, якого соратники вносять у величну залу парламенту, міцно оповита різного роду пуповинами та судинами, які тягнуться до інших членів урочистої ходи. Найбільшу пуповину міцно стискає в своїх пазурах привид двоголового звіра. Руки старого занурені у мішечок із золотими талерами. Цікаво, що кожен з учасників процесії, окрім того, що «вносить» старця, намагається нишпорити вільною рукою у кишенях своїх сусідів або витягнути ковдру з-під старця.

В лівому верхньому кутку цього фрагменту Ієронім зобразив дивний райський сад із палацом, біля якого стоїть велетенський боров, шия якого оповита золотим ланцюгом, а на масивній задній частині можна розгледіти татуювання «ИТК №52. 1970-1972»

Права частина триптиху, як слідує з напису, називається «Внесення Діви». Великий натовп святково вдягнутих чоловіків і жінок радісно вітає групу чоловіків в темних мантіях, які на своєї плечах, як тріумфатора несуть красиву жінку в білих шатах. Її довге біляве волосся укладене в складну зачіску, яка справляє враження, що жінка увінчана золотою короною. Люди вітають красуню білими трояндами. На тлі загального веселого захвату дивним виглядає те, що руки і ноги жінки-тріумфатора скуті кайданами і ланцюгами, сама вона розіп‘ята на складній конструкції, складеній з велетенських металевих труб, а сумний молодик, що очолює процесію, тримає в руках чиєсь скривавлене серце.

Центральний фрагмент триптиху носить назву «Внесення Духу». Її писали окремо від Босха обидва Брейгелі. Згодом у спогадах про дні, проведені у Брюгге, Пітер Брейгель-старший писав, що його найбільше вразила та частина прозрінь молодого Мішеля, де говорилось про те, як сини свого народу без віри, совісті та честі шматують власну Неньку і торгують нею на всіх кутах. Це особисто він домалював фігуру жінки з немовлям в у центральній частині фрагменту. Центральне місце займає велетенська фігура чоловіка у національному строї – на ньому вишита сорочка, шаровари, кунтуш й м‘які червоні чоботи. Він підперезаний паском з-за якого видно рукоятки двох пістолів. Поруч лежить шабля і напівпорожня кварта горілки. Чоловік спить майже мертвим сном. В його головах стоїть група поважних літніх людей, один з яких, вдягнений у чернечий однострій, б‘є на сполох у великий дзвін. На полотні зображено також ще дві великих групи людей. Одна група намагається роздягнути сплячого, здираючи з нього по частинах кунтуш, сорочку та чоботи. Інша група чоловіків і жінок, більшість яких також вдягнута у національні строї, з простягнутими руками стоять біля велетенського човна, з якого розвантажують золото. Решта людей зважують золото та ділять між собою. Біля сплячого помітно ще одну несподівану фігуру – це простоволоса жінка, що гірко плаче, тримаючи на руках немовля.

Як повідомили в адміністрації «Мистецького Арсеналу», триптих «Сад радощів українських. Внесення» («Hortus gaudia Ukrainian. Introduction») буде доступний для огляду аж до Йордані.

More in Влада, Події, Статті
Ренату Кузьміну анулювали візу в США. Він пише Бараку Обамі

Відповіді на листа я не отримав, але 19 жовтня 2012 року пан Теффт повідомив мені про анулювання моєї багаторазової п'ятирічної...

Close