Останні новини

Україна в “Кіото – 2”: Переговори у Катарі “народили” слабкі кліматичні домовленості

Напружені переговори на саміті ООН зі зміни клімату у Катарі принесли ухвалення угоди «Кіото – 2». Екологи звертають увагу на слабкість документу, але сподіваються, що Україна не вийде з угоди за прикладом Росії.

Близько двохсот країн–учасниць 18-ї конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, після двотижневих переговорів у Катарі, ухвалили рішення подовжити дію Кіотського протоколу ще на вісім років. Укладання нової угоди із захисту клімату, яка має запрацювати з 2020 року, вирішено завершити до 2015 року. Перший період дії Кіотського протоколу завершується 31 грудня цього року. Оглядачі не очікували, що дебати у Катарі завершаться новою угодою, низка країн, зокрема Росія, не підтримали подовження Кіотського протоколу.

«Перемогою позиції ЄС» назвав рішення у Досі голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій Олексій Хабатюк. Експерт раніше брав участь у міжнародних переговорах зі зміни клімату у складі офіційної делегації. Він каже, що ЄС був основною рушійною силою, яка підтримувала «Кіото – 2» й додає, що незважаючи на кволість Кіотської угоди, як механізму скорочення глобальних викидів парникових газів, протокол все ж залишається єдиною глобальною угодою такого ґатунку.

Голова української Робочої групи неурядових екоорганізацій з питань зміни клімату Андрій Мартинюк, який стежив за перемовинами безпосередньо у Досі, називає рішення про Другий період зобов’язань Кіотського протоколу – амбіційним. “Рішення виглядає набагато краще, ніж ми могли сподіватись, адже воно не дозволяє учасникам збільшувати викиди парникових газів”, – сказав він у коментарі DW. Мартинюк звертає увагу на важливі для України аспекти нового рішення, пов’язані з можливістю торгувати квотами на викиди парникових газів. У документі, ухваленому у Катарі у суботу, 8 грудня, йдеться про те, що перенесення невикористаних країнами квот на викиди СО2 з першого на другий період зобов’язань Кіотського протоколу дуже обмежено технічно. А всі країни потенційні покупці надлишків квот на викиди заявили, що вони їх не купуватимуть.

Росія проти

Андрій Мартинюк каже, що Росія намагалась заблокувати ухвалення рішення з подовження дії протоколу. Офіційні делегати з Москви заявили, що Кіотський протокол не виправдав сподівань Росії. Він звертає увагу на те, що Україна промовчала під час виступу російського делегата. За його словами, екологи сподіваються на те, що Україна залишиться у Другому періоді зобов’язань Кіотського протоколу, а не вийде слідом за Росією. Японія, Росія, Канада та Нова Зеландія, які мали зобов’язання із обмеження викидів в першому періоді протоколу, не взяли таких зобов’язань у другому періоді.

Олексій Хабатюк вважає, що це «велика втрата, але не крах протоколу». Таким чином, зобов’язання в рамках Кіото-2 взяли ЄС, Україна, Австралія, Казахстан, Білорусь, Норвегія, Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн і Монако.

Україну у Досі під час виступів високого рівня представляв міністр екології Едуард Ставицький. Він озвучив офіційну позицію, зокрема: Україна підтримує другий період дії Кіото й виступає за повне перенесення надлишкових дозволів на викиди парникових газів ще на 8 років дії Кіото. Щодо нової кліматичної угоди, яку планують підписати 2015 року, Україна відстоюватиме збереження статусу країни з перехідною економікою. На думку українських спостерігачів на саміті, цей статус надає Україні можливість отримувати «кліматичні гроші» та не мати жодних фінансових зобов’язань.

Жорсткі обмеження

За підрахунками Олексія Хабатюка, Україна не отримає надто жорстких обмежень викидів СО2 з наступного по 2020 рік. «Передусім завдяки можливості використати надлишок квот на викиди з першого періоду дії документу для виконання власних зобов’язань», – каже він і додає, що Україні буде дозволено викидати у середньому близько 650-700 мільйонів тонн СО2 на рік у наступні вісім років без застосування санкцій та необхідності додаткового придбання квот.

Голова Фонду цільових екологічних інвестицій вважає, що цей рівень не обмежить зростання національної економіки, оскільки викиди будуть значно нижче цього рівня. Як зауважує експерт, економіка зможе розвиватись, й через гнучкі механізми протоколу, може отримати додаткові стимули до скорочення викидів.

Крім того, Олексій Хабатюк відзначає, що торгівля квотами відтепер жорстко обмежена. «Це механізм, про який можна забути. Тоді як зберігся інший, який буде якіснішим – механізм спільного впровадження». Фахівець каже, що це підвищить довіру інвесторів до проектів з цим механізмом, дасть змогу стабілізувати та підвищити ціни на вуглецеві одиниці і, тим самим, залучити реальні інвестиції в економіку країни. На його думку, найбільш перспективно використовувати у майбутньому нові ринкові механізми Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. А їх, а саме – двосторонні угоди, внутрішні програми зі скорочення викидів, обговорюватимуть на наступному саміті зі зміни клімату, що відбудеться у Польщі.

More in Влада, Новини, Події, Політика, Суспільство, Технології, Довкілля, Здоров'я
Стефан Романів
Стефан Романів: Треба зруйнувати стіни деукраїнізації та будувати мури українізації

Будуючи український світ, слід знищити мури деукраїнізації. Маємо будувати здорове суспільство й державу. Треба створювати альтернативу – економічну, соціальну, політичну...

Close