Останні новини

Іван Варченко: Добрі справи так не роблять! або Знову про “смердючий газ”

Що роблять президент і уряд України, коли планують додати до пенсії 10 гривень на рік? Правильно! Голосно про це волають з усіх газет, радіо та телевізорів.

Коли ж вони відбирають гроші у чорнобильців, афганців, матерів та дітей – діють навпаки. Сором’язливо ховають такі рішення під непримітними «Про внесення змін до окремих законів…» І, звичайно, ніякої реклами.

Міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков заявляє, що внаслідок реалізації проектів з видобутку сланцевого газу Україна отримає до 50 мільярдів доларів інвестицій (Це, для розуміння, річний бюджет країни). А крім того: в рази збільшимо видобуток газу – досягнемо енергетичної незалежності, отримаємо величезні надходження до бюджетів усіх рівнів. Лише Харківська область отримає понад 140 мільйонів… І про такі гроші скромно говорить лише очільник міністерства напередодні рішень Донецької та Харківської обласних рад. Президент і прем’єр мовчать, хоча за логікою такі можливості мають стати топ-новиною не на один місяць.

Висновок напрошується один. Газові оборудки насправді не передбачають тих масштабів «покращення», про які вів мову міністр.

Відомо, що депутати Харківської облради 17 січня проголосували за Угоду «Про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між державою Україна та компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (ІV) Б.В.» та ТОВ «НАДРА ЮЗІВСЬКА» практично з голосу, не маючи на руках самого тексту, який підтримували. Пояснення, озвучені на сесії головою облради, що угода нараховує аж 730 сторінок, роздруковувати її дорого, а тому недоцільно, не витримує жодної критики. Насправді сторінок, разом з додатками, – 368. А по-друге, йдеться про свідоме прийняття серйозного рішення ціною в десятки мільярдів доларів, яке стосуватимуться інтересів місцевої громади у найближчі 50 років. І саме у цей момент обласна рада кинулася заощаджувати 5 тисяч гривень, на роздрукуванні матеріалів?

Раніше зазначалось, що в процесі підготовки та обговорення рішення відбувалися порушення Закону України «Про місцеве самоврядування», регламенту обласної ради, що робить рішення незаконним. Оскарження процедури буде неодмінно.

Вже після сесії я звернувся до секретаріату обласної ради з проханням надати текст Угоди, за яку проголосувала більшість. Після кількаденних наполягань, 21 січня, текст Угоди було вивішено на сайті обласної ради. Але лише на кілька годин, після чого його було знято і замінено на порожні рішення. Навіщо? Кожен, хто має бажання, може зробити свої висновки, ознайомившись з Угодою, яка додається у прикріплених файлах.

Як на мене, подібний документ має бути публічним. Зрештою, ніхто не скасовував статтю 13 Конституції України, за якою «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу».

Аналіз основних положень Угоди показує: є що приховувати.

Умовам, які пропонуються для діяльності компаній ШЕЛЛ та «Надра Юзівська», позаздрить кожен діючий в Україні інвестор. Не говорячи вже про представників українського бізнесу. Документ є зразком економічного лібералізму, демонструє вкрай шанобливі і рівноправні стосунки держави та інвестора. Держава не погрожує санкціями та штрафами, обіцяє режим найбільшого сприяння в забезпеченні документальною, нормативною та законодавчою базою. Деякі деталі про це нижче.

Суттєва частина угоди полягає в наступному.

Станом на дату набуття чинності Угоди частки участі у правах та зобов’язаннях компаній-інвесторів становлять 50% Шелл та 50% «Надра Юзівська» (п.2.4). При цьому держава прямо або опосередковано має володіти 50% або більше часток корпоративних прав з правом голосу у «Надра Юзівська». Угоду укладено на 50 років (п.2.5.2).

Перший план розробки передбачає прогнозні витрати інвестора у розмірі 10 млрд. доларів США. Частка держави у розподілі продукції вуглеводнів згідно п.14.6 складає від 31% до 60% у залежності від вартості видобування.

Держава отримує відрахування до бюджету у вигляді бонусів за кілька етапів дослідження та розробки. Загальна сума бонусів складає 200 млн. доларів траншами від 25 до 100 млн. доларів.

Соціальні інвестиції згідно п.20.3 складатимуть по 2 млн. доларів щороку від підписання Угоди до початку розробки і по 3 млн. – на етапі розробки. Крім того, передбачаються відносно незначні (у межах 2 млн. доларів) витрати на створення Українського інституту газу нетрадиційних джерел (п.21.5). Держбюджет також отримає від 10 млн. доларів за надання інформації та оформлення дозволів.

Крім того інвестори сплачують виключно наступні податки: податок на прибуток підприємств, ПДВ та плату за користування надрами. Інвестор також зобов’язується адмініструвати податок на доходи фізичних осіб, забезпечити внески на загальнообов’язкове соціальне страхування. (ч.28.1). Компанії-інвестори не підлягають оподаткуванню платою за землю, рентною платою за видобутий газ, митом, екологічним податком, збором за спеціальне використання води, зборами на обов’язкове державне пенсійне страхування, включно зі зборами з придбання нерухомого майна та відчуження автомобілів, зборами при купівлі або продажу іноземної валюти, з послуг мобільного зв’язку (ч.28.2.2).

Держава семимильними кроками йде назустріч інвестору. Незалежно від потенційних змін до українського законодавства оператор–інвестор має привілей на 16% податок на прибуток з початку 2014 року (п.28.5.17). А якщо, наприклад, він в строки не отримує відшкодування ПДВ, на казначейство нараховується пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.28.6.13). Крім цього, на інвестора не поширюється дія будь-яких нормативних актів Уряду або органів місцевого самоврядування, якщо вони обмежують права інвестора (п.23.2.5). Перевірки діяльності інвестора мають здійснюватися одним державним органом не частіше, ніж раз на три роки, а їх тривалість не має перевищувати 10 днів без права пролонгації (ст.9).

Потенційну небезпеку для інтересів держави, бюджету та окремих громадян можуть становити право інвестора на безплатне користування водою, необхідною для нафтогазової діяльності (п.7.1.К), право мати доступ до земельних ділянок поза межами Договірної ділянки без набуття права власності (п.7.1.L). Також, враховуючи поширену в Україні практику ввезення контрабандної продукції, є загрози у пп.7.1.P та Q. Згідно них інвестор має право без митних платежів, без квот, ліцензування, інших обмежень, податків та зборів, ввозити та вивозити за межі України товари та послуги, необхідні для здійснення видобувної діяльності. Не виключаю, що на здійснення такої діяльності потрібні будуть тисячі розкішних автомобілів, яхт, літаків та вертольотів.

Насамкінець, щодо екології. В Угоді їй присвячено 2 сторінки (ст.25). Важливим є те, що оператор має розробити План щодо управління захистом довкілля з метою мінімізувати шкідливий вплив.

Надії, що цей план буде прозорим і публічним, з огляду на те, як протискували Угоду – небагато, але є.

Іван ВАРЧЕНКО,

депутат Харківської обласної ради

Текст Угоди та Додатків до неї ч. 1

Текст Угоди та Додатків до неї ч. 2

More in Влада, Події, Економіка, Статті
775726_472555409448702_21922174_o
Євген Шаповалов: А сталося, таки, по його…

27 січня день народження нашого видатного земляка, дисидента, правозахисника, співзасновника української гельсінської групи, учителя Олекси Тихого. Єдиним злочином, за яке...

Close