Останні новини

Ганна Чума: Коли ми станемо європейською країною?

Ось питання, яке нас так хвилює: коли ми станемо європейською країною? Насправді, весь час всі кажуть , що все залежить від нас: від того, як ми поводимось, чи як ми захищаємо свої права.

Я зі своєю великою родиною нещодавно побувала у Львові. Все було гаразд, поки ми не приїхали на вокзал 28.03.13, щоб сісти у харківський потяг Харків-Львів 112, дорогою до дому. Ми приїхали заздалегідь та чекали на посадку. Самі розумієте,що погода не літня. Наша родина складається з бабусі (73 роки), тата, мами та двох дітей( 6 та 11 років). Чесно кажучи, діти мої виглядають молодшими за свої роки. На початку посадки провідниця,Попова Світлана Андріївна, у грубій формі відмовляла нам у посадці, користуючись тим,що ми відмовились дістати свідоцтва про народження дітей із валіз просто неба, на пероні. Вона відмовлялась, чомусь пропускати не тільки мене з дітьми, але і й бабусю, і чоловіка. Молодша дитина розплакалась, бо зрозуміла,що її не пускають до потяга. Ми ледь умовили провідницю пустити мого чоловіка з валізою у потяг,щоб він на своєму місці відкрив велику валізу,та дістав свідоцтва о народженні, які вимагала провідниця. Тільки тоді ми змогли потрапити у середину. Але, за правилами посадки 2.29″…Якщо вік дитини, що перевозиться без дитячого проїзного документа чи за дитячим проїзним документом, сумніву не викликає, перевірка документів, що підтверджує її вік, не здійснюється. ” Ще не вступили у дію на той момент нові правила.

Але на цьому наші погані враження не скінчились. Наступним поганим враженням було те,що у комфортабельному вагоні з повним квитком, що коштує 265грн.30 коп. та дитячим,що коштує 205 грн. 96 коп.,водяться таргани,чай приноситься тільки раз, а кип’яток треба наливати самим, та туалет працює тільки один на вагон, бо, я так розумію, провідниця не хоче прибирати два. Та мені забрало деякий час,щоб взнати ім’я провідниці,бо на моє прохання показати бейджик,вона почала затуляти його рукою. На зауваження до провідниці,що в її вагоні досить багато тарганів, вона відповіла,що знає.

Отакий сервіс радянських часів ми отримали за не радянський кошт. Я написала скаргу до південної залізниці у електронному вигляді. Побачимо, чи буде реакція… Дуже хотілось би, щоб всі пасажири цього вагону поскаржились на поганий сервіс… Може тоді б й у нас була б краща країна?!

Ганна Чума

More in Суспільство, Економіка
ідентичність мова мовоязичіє
Про мовний ребус і богообране усвідомлення

Відродження івриту в якості національної мови євреїв – лінгвістичний, соціальний та політичний феномен, який не має аналогів у світі. Мало...

Close