Останні новини

Польська правозахисниця: не маніпулюйте Уповноваженим/ою з прав людини

Правозахисниця Ева Лентовська, колись перша уповноважена з прав людини у Польщі, під час відвідин України розповіла DW про роль інституту омбудсмена у тому, аби права людини не стали лиш декларацією.

Правниця з унікальним досвідом розбудови системи захисту прав людини ще за часів соціалістичної Польщі, Ева Лентовська вперше відвідала Київ, де зустрілася  з правозахисниками, українською уповноваженою, журналістами і студентами, а також прочитала лекцію про особливості захисту прав людини у Східній Європі у приміщенні Національного університету “Києво-Могилянська академія”.

Deutsche Welle: Пані Лентовська, якщо говорити про захист прав людини, у яких сферах у Польщі і України, на Вашу думку, є спільні проблеми?

Ева Лентовська: У нашій частині Європи є культ влади. А влада завжди хоче обмежити чиїсь права, і їх, як і повноваження, омбудсмену слід виборювати. Багато залежить від правової культури – виховати її у Польщі було дуже складно. Коли я вивчала право, ми не знали, що на політичні рішення можна впливати. І таких поколінь багато виросло, з них походять і чиновники. У них не було культури відповіді на звернення, я їх вчила, що людям слід відповідати простою мовою, цитуючи їхні листи, не можна, аби їхні листи зникали у чорній дірі. Порівняймо з заходом Європи: там те, що сказано у Конституції, – не вивіска, а реальність, адже судочинство і правова культура сформувались значно раніше. А у наших країнах була така правосвідомість, що права людини нічого не означали. Ще у нас часто перебільшені очікування від текстів нових законів, “чарівних папірців”, які нібито все вирішать. Але головне у часи змін, демократичної трансформації – не текст права, а правозастосування. Ми починали з того, що міркували, як змінити ментальність і підхід чиновників. Спільне ще – на загал слабкість судового захисту, є потреба вирізняти, коли правом маніпулюють й маніпулюють самим омбудсменом.

Як тоді уповноваженому залишатися незалежним і реагувати на політичні переслідування в країні?

Мене ніколи не цікавила, не приваблювала політика, лиш право. Робота на посаді уповноваженої була для мене професією, де я фахово маю захищати право. Взагалі омбудсмен будує свій авторитет на знанні права. Не варто боятись поразки чи критики, слід говорити, не мовчати щодо проблем чи помилок органів влади. Навіть якщо це може бути і не в компетенції уповноваженого. Щодо застосування сили у політпротистояннях, то упевнена, що така атмосфера не сприяє дотриманню прав людини, на одну силу завжди знайдеться інша. Крім того, там, де застосовують насильство, закінчується право, а омбудсмен стоїть на захисті права. Якщо уповноваженому стає відомо про конкретні випадки порушення прав людини щодо в’язнів, хоч і політиків, омбудсмен має обов’язково реагувати. Взагалі уповноваженій варто не соромитись і більше коментувати політичні події, але винятково щодо проблематики прав людини. Коментарі – важливий інструмент омбудсмена. Надто у часи, коли ЗМІ стали комерційними й дедалі більше розважають аудиторію.

У кількох українських областях працюють регіональні координатори Уповноваженої з прав людини. Як Ви ставитесь до ідеї регіональних чи спеціалізованих обмбудсменів?

Ніколи не вважала за потрібне, щоб були у регіонах такі представники. Адже тоді такий регіональний представник стає ситом, яке просіює звернення людей, їм важче домогтись захисту своїх прав. Це дуже подібне на книги скарг і пропозицій, які були у радянські часи усюди і були лиш про людські очі, для галочки, куди можна було скаржитись без відповіді. Такі книги скомпрометували себе. Щодо окремих уповноважених з різних категорій людей, у Польщі є окремий уповноважений з прав дітей. Часто його роботу критикують, але думаю, що причиною може бути брак коштів на діяльність такого спеціалізованого уповноваженого – це часто є проблемою окремих омбудсменів.

Під час лекції в університеті Ви зауважили, що омбудсмен насамперед вчитель і вихователь. В чому полягає для Вас така  освітня функція?

Безпосередньо освітою уповноважений не має займатись, але просвітництвом, популяризувати стандарти правової культури, показувати і пояснювати, що таке права людини. Часто бюрократи вважають, що права людини, це якісь високі поняття, записані у конституції, але не щоденні питання. Омбудсмен має викривати лицемірство, маніпуляції з темою прав людини. Варто робити блоги, використовувати електронні медіа, видавати бюлетень, робити його привабливим для ЗМІ.

More in Влада, Громадські акції, Новини, Політика, Поліція, Право, Суспільство, Cуди, Місцева влада, Освіта і наука, Політичні репресії, Президент, Прокуратура, Уряд
Олександр Сулима: Розпил бюджету по-харківськи

Таким чином, завдяки нашим зусиллям чиновники передумали купувати дорогий цукор і, скориставшись «сезонними знижками» (так було сказано в одній з...

Close