Останні новини

Шосткинській міліції можна порушувати Закон «Про захист персональних даних»?

Перевірка Шосткинського міського відділення МВС України в Сумській області не знайшла порушень у діях начальника дільничних інспекторів міста Шостка Ігоря Грибаня, який 26 вересня 2012 рокувимагав у адмінправопорушників SIM-картки для зчитування телефонних номерів і занесення їх базу даних.

Про це повідомив у листі начальник Шосткинського МВ УМВС в Сумській області Олександр Ємельяненко.

“Згідно зі ст. 11 Закону України “Про міліцію”, міліція для виконання покладених на неї обов’язків має право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконання яких покладено на міліцію”, – пише пан Ємельяненко у відповіді на звернення журналіста радіо “Домівка” Миколи Іващенка  4 лютого цього року. 

Нагадаємо, журналіст радіо “Домівка” 26 вересня 2012 року під час складання на нього адмінпротоколу за статтею 197 КУПаП став свідком, як старший дільничний інспектор Ігор Грибань вилучив 3 SIM-картки у інших за цією статтею адмінправопорушників. “Ми сім-картки всіх порушників, на кого складається адмінпротокол, заносимо у базу даних: перевіряємо зареєстровані електронні поштові скриньки і скидаємо номери телефонів”, – звертався до присутніх громадян пан Грибань. Пізніше він не обгрунтував жодним документом свої дії. SIM-картки виймалися у адмінправопорушників поза межами кримінального провадження. І тому такі дії представника правоохоронних органів порушили низку Законів.

19 жовтня 2012 року Микола Іващенко написав звернення громадянина на ім’я начальника Управлiння МВС України в Сумській області Демченка Олега з проханням провести перевірку законності дій начальника дільничних інспекторів Ігоря Грибаня, але відповіді по тому, як минули передбачені Законом “Про звернення громадян” 45 днів, він так і не отримав. Після цього був відправлений інформаційний запит стосовно згаданого звернення. Але і в цьому випадку інформаційний запит був залишений без відповіді. Це змусило журналіста звернутись до прокуратури і одночасно написати звернення до міністра  внутрішніх справ України Віталія Захарченка. Заступник прокурора Сумської області Дмитро Андрєєв повідмомив, що відповіді журналістові відправлялись, підтвердженням чого є відповідні записи в книгах реєстрації та обліку звернень громадян та інформаційних запитів УМВС України в Сумській області. 

Пан Андрєєв надіслав також копії двох відповідей Сумського МВС на інформаційні запити Миколи Іващенка. 

Відомство міністра Захарченка вирішило доручити перевірку викладених у зверненні фактів Шосткинському міському відділку міліції, що фактично порушило статтю 7 Закону “Про звернення громадян”, адже ця стаття забороняє направляти скарги  громадян  для  розгляду  тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Отже, які Закони були порушені 26 вересня в Шосткинському відділі міліції?

Закон України “Про захист персональних даних” регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних. Право на невтручання в особисте життя гарантоване не лише 1 статтею цього закону, а й статтею 32 Конституції України: “Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України”. Це ж право гарантує стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства України і застосовується в порядку, передбаченому для норм національного законодавства згідно зі статтею 9 Конституції України та першою частиною статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року: “1. Кожен  має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. 2. Органи державної влади не можуть втручатись  у  здійснення цього  права,  за  винятком випадків,  коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у  демократичному  суспільстві  в інтересах  національної  та  громадської  безпеки  чи економічного добробуту країни,  для запобігання заворушенням чи  злочинам,  для захисту  здоров’я  чи  моралі  або для захисту прав і свобод інших осіб.

Виконавчий директор Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Вадим Пивоваров називає посилання на 11 статтю Закону “Про міліцію” у відповіді начальника Шосткинського МВ УМВС в Сумській області пана Омельяненка нісенітницею: “Один коментар – нісенітниця. Він (Ігор Грибань – автор) не мав права вилучати та знімати інформацію з сімкартки. На підставі чого було вилучено? Чи складався протокол вилучення? В рамках якого кримінального првадження це було зроблено?” – ставить риторичні запитання Вадим Пивоваров.

Закон України “Про захист персональних даних” дозволяє обробляти персональні дані лише з наперед сформульованою метою, у разі зміни якої має бути отримана згода суб’єкта персональних даних на обробку відповідно до нової мети, а самі персональні дані повинні бути спімірними меті їх обробки.

Пункт 2 статті 12 Закону України “Про захист персональних даних” зобов’язує власників повідомляти протягом десяти робочих днів суб’єктів персональних даних про те, хто має їхні персональні дані: “У момент збору персональних даних або у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 11 цього Закону, протягом десяти робочих днів з дня збору персональних даних суб’єкт персональних даних повідомляється про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права такого суб’єкта, визначені цим Законом, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані”, – йдеться у Законі.

Навряд чи Шосткинська міліція повідомляла власників мобільних номерів, яким не пощастило потрапити в базу даних міського відділку міліції через одну SIM-карту адмінправопорушника, адже де взяти поштові адреси для повідомлення?

Цей же ж Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Він передбачає, що за “неправомірне або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних про його права у зв’язку із включенням до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються,” на провопорушника накладається штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімум доходів громадян, на посадових осіб від 300 до 400″.

Незаконні вимоги старшого дільничного інспектора за наявності підстав можуть бути кваліфіковані і як перевищення службових повноважень. Стаття 364 Кримінального Кодексу України говорить: “Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна”.

Микола Мирний

Ні корупції!

More in Новини, Поліція, Право, Суспільство, Прокуратура
В Херсоні «братки» напали на журналістів. Медіа-профспілка вимагає покарати винних

13.03.2013 року під час зйомки у Херсоні виселення із квартири за допомогою осіб атлетичного вигляду багатодітної родини Сорокіних на журналістів...

Close