У Луцьку обговорили проблеми та перспективи взаємодії громади та органів місцевого самоврядування

Прес-служба

Асоціації підтримки та розвитку ОСББ та ОСН

 (0332) 200032

   e-mail: press.asossiation.osbb@gmail.com

 

 У Луцьку обговорили  проблеми та перспективи взаємодії громади та органів місцевого самоврядування

 Сьогодні у Луцьку відбувся круглий стіл на тему «Взаємодія громади та органів місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення», до якого долучилися представники Всеукраїнської Асоціації сприяння самоорганізації населення, Міжнародного фонду «Відродження», громадських організацій, Управління у справах сім’ї молоді та спорту, Обласного центру зайнятості, соціальних служб, органів місцевого самоврядування, депутати міської ради.

 Учасники заходу намітили перші кроки у напрямі розвитку органів самоорганізації населення.

Захід відкрила Лариса Соколовська – заступник Луцького міського голови. Разом з привітальним словом до гостей вона презентувала позитивні зміни у благоустрої Луцька, що відбулись останнім часом. А від успіхів нашого міста перейшли до обговорення проблем, яких, нажаль, теж вистачає.

Громада міста Луцька та Волині загалом зустрічається з масою проблем різного характеру, і в більшості, це соціальні проблеми. В той же час, існують спеціалізовані служби та установи, покликані вирішувати ці проблемні питання, однак вирішити проблеми громади без участі самої громади навіть при найбільшому бажанні ці служби не в силі. Але якщо об’єднати зусилля цих служб та представницьких органів громади – можливості для вирішення гострих соціальних проблем збільшуються в рази.

«Органи самоорганізації населення – це базовий рівень, нульовий вектор, з якого починається висхідний рух у вирішенні суспільних проблем. Щоб активізувати громаду і мотивувати її до вирішення спільних проблем, варто розглядати проблеми з точки зору територіального принципу, адже люди, які живуть на одній території (мікрорайон, будинок, село, вулиця, тощо), мають найбільше спільного як у позитивному плані, так і в негативному,» – каже Петро Лавринюк, Президент Інституту Підтримки та розвитку Громадських Ініціатив. За його словами, у кожній територіальній громаді є як байдужі громадяни, які здебільшого тільки скаржаться, але реально не беруть участі у вирішенні спільних проблем, так і свідомі громадяни, активісти, які прагнуть покращити середовище, у якому вони проживають. Саме такі люди і є основою для створення органів самоорганізації населення. І саме цих людей владі та соціальним службам потрібно залучати до співпраці, аби якісно покращити ситуацію, що склалася, адже один орган самоорганізації населення може вирішувати цілу низку соціальних проблем.

Якщо по співпраці органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями та ОСІБ Луцьк займає лідируючі позиції в Україні, то взаємодію з ОСНами ще потрібно налагоджувати. Луцьк взявся за цей процес першим у Західній Україні.

Щоб впровадити ефективний механізм розвитку ОСНів до участі у круглому столі запросили першопрохідців, авторів технології створення і розвитку органів самоорганізації населення – Андрія Крупника (голова Всеукраїнської Асоціації сприяння самоорганізації населення, член Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, експерт Конституційної Асамблеї з питань місцевої демократії) та Євгенію Абрамову (провідний експерт Всеукраїнської Асоціації сприяння самоорганізації населення з питань житлово-комунального господарства та соціально-економічного розвитку, старший викладач кафедри державного).

Андрій Крупник відзначив перспективи Луцька для вдалого розвитку ОСН, а саме – високий рівень соціального капіталу, довіри між людьми і владою, здатність влади відповідати на запит населення і соціальну активність самого населення, що є хорошою базою для створення ОСНів та їх співпраці з державними органами.

«Якщо розглядати активність громади у відсотковому співвідношенні, то всього 5% усіх людей хочуть щось змінити у кращу сторону і щось для цього роблять, 25% – стежать за тим, щ відбувається, але безпосередньої участі у суспільно-важливих процесах не приймають, 60% – це байдужі громадяни, які зайняті тільки своїми особистими справами, а 10% – це ті, хто при будь-яких обставинах будуть «проти». Наше завдання сьогодні – зробити так, що цих 5% активних повели за собою 25% «споглядачів», лібералізували 10% «вічних противників», зрушили процес змін у позитивну сторону і зробили щось корисне для громади. Так би я описав основну функцію ОСНів, адже поруч із функцією контролю, ОСН має таке важливе завдання як виховання відповідальності, чого так не вистачає нашому суспільству,» – поділився своїми міркуваннями пан Крупник.

Одна із основних перепон у розвитку ОСНів – стереотипне мислення людей і супротив у створенні юридичних осіб, адже це означає додаткові обов’язки і несення додаткової відповідальності.

«Та щоб вирішувати нагальні проблеми й покращувати середовище, в якому живемо, можна піти двома шляхами: заявлення про утворення ОСН, що ще не є юрособою, але дає багато повноважень; та безпосередньо реєстрація органу місцевого самоврядування, що дає можливість мати розширене коло повноважень і залучати ресурси,» – пояснила Євгенія Абрамова. До прикладу, у Львові на мікро гранти для ОСН виділено 6 мільйонів гривень.

Щоб стимулювати створення та розвиток ОСНів, що відкриє широке коло можливостей для територіальних громад, у Луцьку планується розробити та винести на затвердження сесії міської ради Програму підтримки ОСН. Майданчик для налагодження комунікації між самими органами самоорганізації населення та консультування і супроводу їх діяльності у Луцьку вже є – тут діє Ресурсний центр для ОСН.

В результаті круглого столу усі сторони визначили свою нішу у розвитку ОСНів і проблематики, яка буде вирішуватися за допомогою функціонування цих органів.

 

 

Круглий стіл проходив в рамках проекту «Створення умов для нового якісного рівня діяльності ОСН у м. Луцьку», який реалізовує Асоціація підтримки та розвитку ОСББ та ОСН за Програмою «Громадянське суспільство та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження».