Останні новини

За круглим столом «Дня» дискутували про «перевідкриття» Херсона

Всеукраїнська газета «День» ініціювала проведення круглого столу в Херсоні. Місцеві фахівці різних зацікавлень у приміщенні факультету філології та журналістики ХДУ протягом кількох годин обговорювали перспективи розвитку свого міста та роль у цьому процесі місцевих активної громади.
301681_546552005377918_781744298_n

«Як зберегти унікальне минуле і сформувати майбутнє обличчя Херсона» – таку тему «День» запропонував одним з найавторитетніших громадських діячів міста. Серед них – професор, завідувач кафедри філософії і соціології Херсонського національного технічного університету Володимир Коробов, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий, голова Херсонського обласного відділення Спілки дизайнерів України Віталій Крижановський, краєзнавець Сергій Дяченко, голова Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України Микола Гоманюк, архітектор Михайло Вустянський, священик Сергій Дмитрієв, доцент кафедри журналістики, голова Херсонської обласної організації НСПУ Василь Загороднюк та інші.

коробов гоманюк херсон день

У ході обговорення різноманітних питань, учасники заходу зійшлися на думці, що Херсон – це не просто один з обласних з ряду інших. Це, по своєму, особливим містом, що перебуває у пошуку самоідентифікації та потребує якісно нового позиціонування себе у країні та світі.  Однак самі мешканці Херсона повинні подивитися на свої культурні, архітектурні, історичні надбання «новими очима».
 За оцінками Дементія Бєлого, активна громадськість, яка здатна пропонувати конструктивні зміни – нечисельна. Це близько 15% городян. В той же час, на думку депутата міської ради Станіслава Трошина, цього відсотку загалом достатньо, щоб запустити процес перевідкриття Херсона для самого себе та України загалом. Під таким перевідкриттям розуміється і системний процес брендингу міста, збереження його унікальних архітектурних ансамблів, робота над вихованням у херсонців почуття місцевого патріотизму та відхід від провінціалізму в негативному значенні цього слова тощо.
Тенденції, що нині відбуваються у Херсоні, такі як повернення вулицям міста їх історичних назв  стали позитивним результатом співпраці громадськості та влади. Але в цій співпраці є й певні проблеми. У Херсоні влада розробляє варіанти брендового знаку. Але місцеві експерти мають чимало зауважень до цієї ініціативи. На думку Віталія Крижановського, питання позитивного іміджу міста лежить у площинні усвідомлення  самими херсонцями потреби пропагування спільних цінностей, а не у створенні чергового логотипу.
Більшість херсонців, незалежно від політичних уподобань, віку й інтересів розуміють: місто потребує ребрендингу. Про те, на яких культурно-історичних основа це повинно відбуватися говорилося й на круглому столі.
На думку Володимира Коробова, херсонцям, мабуть, не потрібно «винаходити велосипед» і шукати щось надзвичайне.
– Нам уже нав’язували ярлики – «малая Одесса», «батьківщина кавунів», «колыбель Черноморского флота России», «нащадки скіфів» тощо. Це не прижилося. Можна зосереджуватися на тому, що свого часу вже приносило успіх – позиціонувати себе з морем. Як на мене, у цьому полягає місія  «нового» Херсона – давати світу професійних моряків. Зверніть увагу, що завдяки Херсонській державній морській академії імідж Херсона як ковальні кадрів морської справи, поступово переходить від Миколаєва та Одеси до нас. Однак Херсон поки що не повністю розуміє всієї перспективи цього напрямку, який і може стати брендом, візитівкою. Головне – фахова і системна робота над таким іміджем.
Спільні смисли повинні створюватися у Херсоні через усвідомлення історії свого регіону і всієї країни. Таку тезу обґрунтував за круглим столом лауреат національної премії імені Тараса Шевченка Анатолій Кичинський.
– Історія не любить двозначності. Уявіть, якщо б під час Другої світової війни на Херсонщину приїхав Гітлер і заснував тут місто. З часом його населили люди, які продовжують жити там до нині. Скажіть, чи пропагували б ми такого градоначальника? Мені буває дуже соромно перед людьми, які розбираються в цьому, коли говоримо, що поруч із нашим театром стоїть пам’ятник Потьомкіну, а всесвітньо відомому драматургу і нашому землякові Миколі Кулішу – такого пам’ятника немає. Гадаю, майбутні покоління нас просто не зрозуміють. Тому всіма силами треба сьогодні боротися з міфологізованими уявленнями про наш регіон.

Іван АНТИПЕНКО, Херсон, Вадим ЛУБЧАК, «День», фото авторів

More in Суспільство, Наша історія
«Очима культури» № 20. Князь Олександр Безбородько.

...

Close