Останні новини

Олександр Северин: Карлсон vs “Партія влади”

У пацаватій історії (с) зі сніжками,  терористично пожбуреними у кількох високодостойних представників Партії [кількох] регіонів, найцікавішим моментом є на перший погляд геть неадекватна, на межі з виявом неадекватности у прямому, медичному розумінні, реакція регіоналів. Проте ця реакція насправді є цілком природною, якщо лише “розуміти тему”.

Ознаки впевненої у собі політичної сили – спокій, впевненість, розсудливість, нерефлекторність.

Ця ж комічна регіональна істерика, ці “воплі” про “фашистов” и “зверства” – природна реакція бикуватого пацана з підворотні, який для колишніх його жертв, у котрих він роками рутинно відбирав гроші і яким безкарно пісяв у під’їздах, раптом стає не страшним, а смішним. І з жахом, як природний боягуз, уся сила якого – у понтах“,  це усвідомлює. Всьо. Кранти. Капці. Кінець кар’єри.

Невідомого поки що загалові автора того оприлюдненого на офіційному сайті ПРУ текста опозиціонери мали б поцьомати всіма парламенськими фракціями та нагородити. Більш притомні регіонали мали б відправити автора на довічне заслання у якесь депресивне донбаське містечко за розкриття Великої Таємниці. І те, що цього публічно і гучно не зроблено одразу, викриває другу Таємницю – вони там мало не всі такі.

Найбільший кошмар гопника – це втрата того страшного іміджу, який роками змушує інших мовчки вивертати кишені і втиратися, замість розреготатися, послати придурка якнайдалі чи виписати хаму фігурних копняків. Те саме є вірним для царів і царьків та всіх інших “небожителів” – кошмар стати не “великими і жахливими” чи хоча б трішки страшнуватими, а навпаки – смішними і жалюгідними не конче для інтелектуалів Фейсбука, а для посполитих з вулиці, у чергах, у “організаціях та установах”.

 У нашому випадку сніжки якраз не так стали як сприйнялися в якости інструмента десакралізації. Мить тому ти – недоторканний депутат, ти – уособлення Партії Влади, а за мить до тебе (і у твоїй мандатоносній псевдонедоторканній особі до Партії Влади) вже легко і невимушено доторкнулися співгромадяни, та ще й під сміх, під оплески і за співчуття трохи не цілої країни… І Партія Влади – в шоці, розрив шаблону…

 imagesВідтак, особливо коли конвенційна опозиція – сама давно у хронічному неадекваті, згадується класичний рецепт боротьби з домомучительницями” (себто “злочинним режимом”) від Карлсона-Який-Жиє-На-Даху (тією мовою, якою я читав це у дитинстві):

 а) курощение,

 б) низведение,

 в) дуракаваляние.

 Менше б пафосу і надриву, трохи більше іронії та сміху (це, до речі, неможливе без здатности до самоіронії, чого українцям якось традиційно не вистачає). “Режими” відрізняються від стійких, усталених демократій чи не насамперед тим, що перші не мають ані крихти  почуття гумору і самоіронії, що обумовлює їх психоване ставлення до усмішок у свій бік та робить їх вкрай вразливими до могутнього суспільного “ги-ги”. Бунт гномів може бути ефективнішим і, головне, куди перспективнішим, аніж бунт дивізій.

 Що взагалі може бути комічнішим за сповненого півнячої пихи і півнячого ж презирства до “простих громадян”(с), оздобленого пудовим золотим годинником з “брюлікамі” тупого наскрізь совкового жлоба, у поцупленому в платників податків porsche cayenne? За жлоба, для якого є абсолютно недоступною проста істина – кармі на мандат, золото і на той порш окаянний рішуче начхати. А от на пиху, тупість і презирство – навпаки.

 Я розумію, що докорінна зміна стражденно-пафосного дискурсу – це навряд чи дієвий, реалістичний рецепт для конвенційної опозиції, бо судячи з тривалих спостережень, вона так саме позбавлена креативности та художнього смаку, як славетне крісло у “Гамлеті” Подерв’янського. Та менше з тим.

 Нічого нового, класика.

Олександр Северин, к.ю.н.

2 Comments on "Олександр Северин: Карлсон vs “Партія влади”"

  1. Олекса | 05-04-2013 09:20 at 09:20 |

    Дякую Вам, пане Олександре! Дай Боже Вам здоров”я, подальшої ясності думок і дописів. Колупаймо стелю далі. А вона скоро-таки впаде!

  2. Олеся | 07-04-2013 14:09 at 14:09 |

    Браво, Пане Олександре! Влучно і з гумором. Хтось сказав, що найкраще не трактувати себе заповажно, бо інші цього не роблять. Прусаки взагалі не мають чим “трактуватися”. Так до слова у повідомленні була згадка, проі “струс” мозку. Гм! Щоб такий діазгноз підтвердився треба мати підставу ( тоб-то мозок). А саме цим з них ніхто не може похвалитися.
    P.S. Дуже люблю Карлсона.

Comments are closed.

More in Вибір редактора, Влада, Громадські акції, Події, Політика, Суспільство, Записки, Протест
чорт-1
Коментар Міжнародного фонду “Відродження” стосовно недостовірної інформації, розміщеної в окремих ЗМІ

Виникає лише два питання: чия це реклама й реклама чого чи кого саме?

Close