Останні новини

Шахраювання та провокації лженаціоналіста Будима на Дніпропетровщині

Шахраювання та провокації лженаціоналіста Будима на Дніпропетровщині

Так сталось, що голова Дніпропетровської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів перейшов в іншу партію і мене розпорядженням 22 лютого голови КУН призначено в.о. голови цієї організації. Надати мені належну допомогу доручено голові Криворізької міської організації КУН Олександру Мельнику та колишньому голові Дніпропетровської міської організації Анатолію Фурману. Згідно цього розпорядження я повинна провести перереєстрацію членів КУН та за результатами перереєстрації провести конференцію, на якій обрати керівні органи Дніпропетровської ОО КУН. Колишній голова 24 лютого передав мені всі реєстраційні документи, 4 печатки організацій, оригінал куплі-продажу двокімнатної квартири, де знаходиться офіс організації, всі матеріальні цінності. Не зміг передати тільки автомобіль ЗАЗ-110557, державаний номер АА 2766 АМ, пояснивши, що в 2006 року автомобіль угнав від офісу ОО Дмитро Будим з м. Новомосковська і цей довготривалий злочин триває й досі. Звернення в міліцію й прокуратуру нічого не дали. Хоча констатують, що Будим не має права використовувати автомобіль, повинен повернути його в розпорядження голови ОО та що в діях Будима присутній склад злочину. Отже, майже за 7 років правоохоронні органи Дніпропетровщини не спромоглись знайти авто, яке значиться в угоні!!! Без потужної «криші» це просто неможливо.
Я почала цю роботу 24 лютого. Стала обзвонювати міські та районні організації і до мене напросилась допомагати така особа як Тетяна Невська, яка показала мені квиток, сказавши, що вона є членом КУН. Насправді ця особа вступила 8. 04.2012 а вже 23.07. 2012 року вже вийшла з КУНу за власним бажанням. Нічого лихого не підозрюючи, ми разом з нею сортували документи, основні відклали окремо. Як виявилось в подальшому, її до мене підіслала організована злочинна угрупування(ОЗУ) осіб, яка заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення- рейдерське захоплення Дніпропетровської ОО КУН. Вони діяли за попередньою змовою, чітко погоджуючи свої дії, з чітким розподілом функцій всіх учасників групи. А саме, 16 березня провели, так звану, конференцію Дніпропетровської ОО КУН з 21 особою, які жодного відношення до КУН не мають. На цій, так званій, конференції учасники злочинного зборища випадкових людей, спочатку обрали головою обласної організації Будима, потім голосуванням прийняли його в члени КУН. Оформили це зборище фальшивим протоколом неповноважного зібрання. А 17 березня, коли колишній голова організації передавав мені ще документи і я їх приймала разом з Анатолієм Фурманом, Невська то вибігала в сусідню кімнату, запирала двері, то вибігала в коридор і комусь телефонувала. Як раптом десь о 17.00 вона артистично закашляла, сказала, що простудилась і попросилась піти додому лікуватись, хоча обіцяла працювати до 21.00. Обіцяла завтра, в понеділок, 18 березня 2013 року прийти мені на допомогу пораніше й надолужити те, що вона відпросилась через «хворобу» раніше. Виявилось, що 17 березня о 17 годині Тетяна Невська викрала з офісу всі основні реєстраційні документи, 4 печатки, оригінал куплі-продажу на квартиру по вул. Шмідта 17, кв. 14.
А вже в 22 годині вечора 17 березня ОЗУ з 4 осіб Тетяни Невської, яка вже «одужала», Дмитра Будима, Дениса Суханова та Сергія Борисенка, між іншим всі члени «обласного Проводу», обрані на зборищі 16 березня, хоча жоден з них не є членом КУН, увірвались в приміщення ОО, де я проживала. Вони стали забирати бланки партійних квитків та решту документів. Я запитала у Тетяни Невської, де майно, яке вона викрала з приміщення. На це питання відповідав Будим , що майно Тетяна Невська передала йому, бо він з 16 березня 2013 року обраний головою Дніпропетровської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів, яка відбулась у приміщенні офісу Дніпропетровської обласної організації ВО «Батьківщина» по вул. Карла Лібкхнета, 8.
Тепер, верещав Будим, з 16 березня 2013 року він єдиний власник всього майна, що належить Дніпропетровській обласній організації КУН в тому числі, викрадених Тетяною Невською реєстраційних документів, печаток, документів куплі-продажу на помешкання, де ми знаходимось, цього помешкання.І що повноваження мої як в.о. голови закінчились, бо є вже законний, з його точки зору, голова він Будим. А я хай збираюсь і їду в свій Донецьк, бо він мені тепер не дозволяє жити в його приміщенні. Якщо я не захочу добровільно покинути квартиру, то вони мене заставлять силою, що вони і робили хапаючи час від часу мене, мою сумку та інші речі, щоб викинути в коридор. Я, захищаючи партійне та своє майно, говорила, щоб вони негайно добровільно покинули приміщення ОО. Те, що вони вчинили є кримінальним злочином – розбоєм, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло, нанесенням мені тілесних ушкоджень і карається за ст. 187 Кримінального Кодексу України. І коли стало ясно, що добровільно ніхто з них цього не зробить, що мене продовжують виселяти та погрожувати, я попросила свого помічника Анатолія Фурмана викликати міліцію по 102.
Міліція приїхала досить швидко і припинила це викидання з помешкання і пограбування решти партійних документів. Я у присутності міліції зателефонувала голові Конгресу Українських Націоналістів Степану Брацюню і поінформувала його про проникнення пізно увечері у житло, де я проживаю, групи 4 осіб, про попереднє таємне викрадення партійного майна та документів Тетяною Невською та передачу крадених документів «голові» Будиму. Степан Брацюнь попросив передати телефон Будиму та довго умовляв Будима віддати украдені партійні документи та покинути приміщення. Але мабуть марно, бо після закінчення розмови Будим заявив, ЩО «НАША ОРГАНІЗАЦІЯ» ВИКИНЕ НЕ ТІЛЬКИ Олійник М.В. з цього приміщення, а і Степана Брацюня з Київського офісу.
Потім приїхала інша група міліціонерів, які склали протокол та прийняли заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Коли десь о 2 годині ночі 18 березня міліція викидала банду з приміщення, Будим пригрозив , що ми завтра все одно прийдемо і тебе викинемо. Тому 18 березня 2013 року я поставили два нових замки на вхідні двері в помешкання.
За моєю заявою від 17 березня 2013 року за фактом розбою, поєднаним з незаконним проникненням в приміщення Дніпропетровської обласної організації КУН, по вул. Шмідта 17, кв. 14, з погрозами, нанесенням мені тілесних ушкоджень, незаконним заволодінням партійним майном, реєстраційних документів, печаток, вчиненої за попередньою змовою групи в кількості чотирьох осіб(Будим, Невська, Суханов, Борисенко), відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру розслідувань за № 1201304067000 1320 від 18. 03. 2013 року. Квартиру взято під арешт. Ведеться слідство, на допит Будим не з’являється, телефон виключений. Вся операція була розрахована на заволодіння майном обласної організації. Машину він вже викрав в 2006 році, а квартирою хотів заволодіти зараз за допомогою протоколу сходняка та викрадення печатки обласної організації.
Справа ця набула розголосу і до мене звернулись потерпілі з Новомосковська та сіл Новомосковського району, попросивши бути присутньою на четвертому засіданні в Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, де слухається карна справа та позови групи потерпілих осіб від шахрайських дій Будима за ст. 190 ч.1,ч.2 КК України. За цією карною справою № 330-91137 від 31.07.2009р. Будима 1.10.2010р. визнано « винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 і ч.2 ст. 190 КК України» і « призначено йому покарання до позбавлення волі строком на 2 роки». Дивним чином згідно ст. 75 КК України суд знайшов обставини, що пом’якшують Будиму покарання і звільнив його від покарання замінивши йому на 2 роки умовно. Підписку про невиїзд Будиму суд не скасовував до моменту, поки не вступить в законну силу звинувачувальний вирок суду. І Будим, і помічник Новомосковського міжрайонного прокурора С.Грицай подали скарги в Дніпропетровський апеляційний суд на це рішення. С.Грицай вважає, що в досудовому розслідуванні та в судових засіданнях було встановлено, що деякі потерпілі є особами похилого віку, а саме Лимарь Д.А. 1944 року народження, Гарус Л.І, 1948 року народження, Ліхотіна В.П. 1943 року народження, і ці обставини, навпаки, обтяжують покарання, а не пом’якшують. Апеляційний суд повернув справу в міліцію на дорозслідування. Тривало це дорослідування ні мало, ні багато аж півтора року. Куди тільки не звертались потерпілі, окремо і колективно аж до генерального прокурора України, щоб міліція передала справу в суд – все марно. І тільки після звернення до народного депутата України Юрія Кармазіна, який звернувся в обласну міліцію та прокуратуру в грудні 2012 року поновлено судові засідання.
І ось я, 21 березня 2013 року як кореспондент газети «Нація і держава» приїжджаю на суд. Суддя Лила своєю ухвалою допустив мене 21.03.2013 р. як і інших представників ЗМІ до виконання своїх обов’язків.
Першим і єдиним клопотанням звинуваченого Будима було прохання викликати наряд міліції і арештувати „злочинців”: мене, Марію Олійник, і Анатолія Фурмана, які знаходяться в залі суду і стосовно яких Будим 19.03.2013р. написав заяву про злочин, не зважаючи на те, що сам Будим та інші підозрювані особи не з’являються на допити в Кіровський РВ м. Дніпропетровська.
Судом Будиму відмовлено в такому клопотанні як такому, що не пов’язано з цією кримінальною справою щодо нього.
Однак, коли я разом з учасниками процесу та журналістами виходила з залу суду, нас зустріли 3 працівники міліції у формі «Грифон». Один із них голосно запитав хто тут є Олійник та Фурман. Я відповіла, що це я. Тоді працівники «Грифону» підійшли до мене і заявили: «Ви затримана». І стали шукати ще й Фурмана, який вже спустився з другого поверху з одним із потерпілих по справі.
Я попросила працівників міліції пред’явити документи та підстави мого та Фурмана затримання. Один із них подав посвідчення на ім’я Самцов Андрій Анастасович, старший сержант міліції. На словах вони мені пояснили, що являються працівниками спецбатальйону судової міліції і мають нас з Фурманом затримати. А відповісти, хто їх викликав, за яким правопорушенням, за чиїм розпорядженням, ухвалою якого суду або судді, чиє завдання вони мали виконувати, затримуючи нас з Фурманом, чому із 2-х десятків учасників судового процесу вони мали затримати і перевіряли документи тільки у Олійник та Фурмана відповісти працівники «Грифону» не могли і не захотіли.
Незважаючи на те, що співробітники «Грифон» не пред’явили мені жодних документів, які є підставою для затримання, оскільки вони мене не пропускали на вихід, та щоб не конфліктувати, я пред’явила їм паспорт та журналістське посвідчення. Самцов довго переписував, голосно, щоб усі чули, зачитуючи мої паспортні дані, де, коли я народилась, хто і коли видавав мені паспорт, де прописана, а інші двоє працівників «Грифону» з групи затримання кудись по мобільному телефону передавали дані мого паспорту.
Таким чином наряд «Грифон» затримав мене десь на 20 хвилин і відпустив не пояснивши, чому мене вирішили відпустити, а не затримати.
Все прояснилось вже на виході з приміщення суду. Нас вже зустрів наряд міліції з Новомосковського міськвідділу міліції. І знову те саме: «Хто тут є Олійник?». Коли я відповіла, що це я, знову відповідь: «Ви затримані». Тобто, грифонівці відпустили мене знаючи мабуть, що мене таки затримає наряд міліції.
На мою вимогу, той хто заявив, що я затримана пред’явив посвідчення на ім’я Янюка Владислава Васильовича, дільничого інспектора Новомосковського міськвідділу міліції. На моє запитання чому він ще з двома міліціонерами збирається саме мене затримувати та чому саме від мене вимагає пред’явити паспорт, Янюк повідомив, що відносно мене поступив телефонний дзвінок на 102 і виклик наряду міліції стосувався саме мене. На мої питання, хто здійснив повідомлення і виклик по 102 наряду міліції, на яку подію, пов’язану з моїм перебуванням в м. Новомосковську, з якою метою працівники міліції приїхали до суду, який злочин я скоїла та яким документом регламентується моє затримання нарядом міліції, ні Янюк, ні члени наряду відповісти не змогли.
Але оскільки наряд мене не відпускав і щоб не конфліктувати, я знову пред’явила вищезазначеним працівникам міліції своє посвідчення журналіста та паспорт, попередивши їх, що вони перешкоджають моїй журналістській діяльності та БЕЗПІДСТАВНО мене затримують, за що будуть відповідати.
Повторилось ситуація як з нарядом «Грифону» при виході з залу судового засідання. Вони довго переписували дані мого паспорта, кудись їх передавали по мобільному, щось з’ясовували, а я 30 хвилин залишалась незаконно затриманою нарядом міліції на подвір’ї Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. До працівників міліції, які затримали мене, час від часу підбігав підсудний по карній справі Будим і показував їм якусь свою заяву.
Нарешті я звернулась до дільничого Янюка, щоб він мене або арештовував і відправив у приготовлене для мене завчасно місце, або відпустив. Тоді він дозволив мені піти.
Все це відбувалось на очах обманутих Будимом людей та свідків по справі і просто мешканців, які прийшли в суд.
Обуренню людей, обманутих шахраєм Будимом, який разом з своїми людьми спостерігали за діями міліції та фактично керували нарядом міліції не було меж. Вони кричали, що правоохоронні органи м. Новомосковська вже давно «кришують» шахрайські дії Будима, і саме тому вони – потерпілі не можуть з 2008 року, тобто 5 років, добитись справедливого досудового розслідуваня спочатку в міліції, а тепер уже дочекатись справедливого рішення суду щодо шахрайських дій Будима. Знаходячись на підписці про невиїзд, Будим спокійно розгулює по всій території України, спокійно скоює нові злочини. Адже міліцією порушена нова кримінальна справа 13 січня 2013 року за ст. 190 ч.1 за заявою Чайки Лариси Володимирівни, мешканки м. Новомосковська за фактом шахрайських дій Будима, який заволодів 10 тисячами гривень.
На гачок сумнівної фірми червні 2012 року попалась і Світлана Попівнич з с. Орлівщина Новомосковського району, яка замовила вікна на шість тисяч для свого приватного будинку. Вікон немає й досі, а Будим зник, на дзвінки не відповідає, – каже Світлана. За цим фактом шахрайства в жовтні 2012 року вона звернулась до Новомосковського міськвідділу міліції, за її заявою відкрито кримінальне провадження, і там вона знайшла таких же пострадалих від фірми Будима як сама.
В судовому засіданні 1 квітня допитувалась як свідок дружина Ірина Будим, яка розказала, що вона сиділа в офісі чоловіка і брала з рук замовників кошти на встановлення вікон, хоча не являлась співробітницею посередницької фірми свого чоловіка, і передавала свому чоловікові. Потім потерпіла Надія Ткаченко заявила клопотання про зміну запобіжного заходу Будиму з підписки про невиїзд на утримання під вартою в зв’язку з тим, що Будим не визнав своєї вини, не став на шлях виправлення і продовжує шахраювати та порушувати підписку про невиїзд, занадто агресивно налаштований до потерпілих. «Я жінка похилого віку, проживаю одна і боюсь за своє життя та цілісність свого майна», – аргументувала вона. Але суддя Віталій Лила відмовив у клопотанні потерпілій Ткаченко. Хоча і написав, що зміна запобіжного заходу застосовується для запобігання спроби ухилитись обвинуваченого від суду, перешкоджати встановленню істини АБО ПРОДОВЖИТИ ЗЛОЧИННУ ДІЯЛЬНІСТЬ.
Оскільки, 34 канал м. Дніпропетровська показав репортаж про черговий скандал навколо пластикових вікон, який можна подивитись тут та газета «Полезная» 29 березня розмістила статтю «Судебная тяжба с Будымом продолжается», яку можна прочитати тут http://poleznaya.dp.ua/news.php?id=1415, де повідомили наступну дату суду, під судом зібрались нові постраждалі від шахрая Будима, які розшукують його вже цілий рік. Так, що до тих 14 обманутих Будимом, як сказано в апеляційній скарзі помічника міжрайонного прокурора С. Грицая долучаться десятки нових постраждалих.
Наступне судове засідання призначено на 14.00 10 квітня.
За моєю заявою до начальника Новомосковської міліції порушено кримінальне провадження відносно Будима, який надав завідомо неправдиві відомості щодо скоєння мною злочину 21 березня, за фактом якого мене безпідставно затримував наряд міліції. Новомосковською прокуратурою прийнята моя заява про вчинене відносно мене кримінальне правопорушення – незаконне затримання співаробітниками спецпідроздідлу «Грифон» МВС та Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області та 2 квітня 20913 року зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42013040500000072. Так, що Будима чекає ще декілька кримінальних справ.
Сам Будим вважає, що справжньою причиною цієї судової справи є політична причина. Його, бідного підприємця, з середньою освітою переслідують як великого громадського та політичного діяча, члена багатьох громадських та політичних організацій. Він, як жертва звертається до Генерального прокурора усунути начальника міліції та прокуратури Новомосковська з посад, вводить в оману громадськість. Адже є членом чи дружить з «Тризубом» ім. Степана Бандери, створив «ГР ФОНД-УПА», створив незаконний сайт неіснуючої Січеславської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів тощо. Тобто, необізнаній людині, яка знайде інформацію в соціальних мережах може здатися, що в Новомосковську діє націоналіст-патріот, який захищає людей від безчинств влади. Насправді ж перед вами небезпечний шахрай, брехун і бандит, який обманув десятки людей, в тому числі стареньких, який з бандою вдерся в приміщення, яке належить КУН, викрав разом з ОЗУ партійні документи з однією метою – заволодіти майном Дніпропетровської ОО КУН. І потерпілих від «націоналіста» та тризубівця Будима якраз захищає міліція, прокуратура та й можливо захистить на цей раз суд.

Марія Олійник

2 Comments on "Шахраювання та провокації лженаціоналіста Будима на Дніпропетровщині"

  1. http://banderivets.org.ua/informatsijne-povidomlennya-pres-sluzhby-sicheslavskogo-tryzuba.html

    Інформаційне повідомлення прес-служби Січеславського «Тризуба»

    Будь-які припущення, що висловлюються останнім часом в мережі Інтернет з боку окремих керівних осіб Конгресу Українських Націоналістів щодо можливої участі членів “Тризуба” у кунівських партійних розборах і так званому «захопленні» офісу Дніпропетровської обласної організації КУН є безпідставними, а відомості, які поширюються разом з цими заявами – неправдивими.

    Від імені керівництва Січеславської обласної організації «Тризубу» заявляємо, що наша Організація стояла і стоїть на позиції згуртування всіх націоналістичних сил у системі єдиного націоналістичного руху, до чого керівництво “Тризуба” неодноразово закликало.

    Наголошуємо, що ідейно-політична безпринципність і кухонне базікання дезорієнтують націоналістичний актив і не сприяють посиленню національно-революційної боротьби. Тому ми засуджуємо будь-які дії та заяви, які об’єктивно спричиняють розбрат у націоналістичному русі та закликаємо побратимів-націоналістів з інших структур відмовитися від пустопорожньої балаканини і об’єднати зусилля у боротьбі за державність української нації та ліквідацію режиму внутрішньої окупації на чолі з Януковичем.

    Разом переможемо!

    Слава Україні!

    Прес-служба Січеславського ОЗ ВО «Тризуб» ім. С.Бандери

    • Марія Олійник | 07-04-2013 00:28 at 00:28 |

      Хлопці. Не грайтеся . Розберіться з Будимом., а не шліть інформаційні повідомлення без всяких реквізитів. Ховатись вам немає чого. І ЦЕ НЕ КУНІВСЬКІ РОЗБОРКИ,ЯК ВИ ПИШЕТЕ, А КРИМІНАЛЬНІ ЗЛОЧИНИ Будима проти десячтків обманутих ним людей.

Comments are closed.

More in Новини
240x400-4
MediaBarCamp 2013 пропонує “вижити в мережі”

...

Close