Останні новини

Невідома революція: дізнайтеся більше про повстання в’язнів ГУЛАГу

До 60-ї річниці Норильського повстання — події, що великою мірою спричинила розпад СРСР, — лідери та свідки повстання, історики, інтелектуали, громадські діячі згадуватимуть події травня 1953 року в Норильську.

Пряма трансляція з Києво-Могилянської академії
21 травня
18:00 — 21:00

Норильське повстання безповоротно змінило історію СРСР та змусило «1/6 частину суходолу» зробити крен у бік «відлиги».

Повстання в Норильському концтаборі ГУЛАГу розпочалося 25 травня й тривало до 4 серпня 1953 року, піднявши близько 20 тисяч політичних в’язнів. Норильськ — зразок ненасильницького опору тоталітарній системі. Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кенгірське, стало однією з причин «відлиги», появи шістдесятництва, дисидентства та, зрештою, — розпаду СРСР.

Під час Норильського повстання разом із представниками 86 інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність саме ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя. Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів  до населення Воркути, для «грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…».

Участь у обговоренні, пряму інтернет-трансляцію якого забезпечує канал BeTv betv.com.ua, візьмуть: один із лідерів Норильського повстання Євген Грицяк, голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, головний редактор газети «День» Лариса Івшина, засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла Макарова (Російська Федерація), публіцист Юрій Макаров, дисидент і публіцист Євген Сверстюк, доктор юридичних наук, професор Володимир Василенко, культуролог Оксана Пахльовська, історик Володимир В’ятрович, письменниця Оксана Забужко.

«До ненасильницьких методів боротьби я дійшов навпомацки. Це вже після Норильського повстання я вивчив методику Махатми Ганді, індуських йогів і став переконаним прихильником саме ненасильницького спротиву. Я зрозумів, що з тієї людської енергії, яка все тільки ламає, знищує, трощить ніколи нічого доброго не виходить. Але водночас, протестувати мирно люди переважно не вміють, — розповідає Євген Степанович Грицяк, один із лідерів Норильського повстання. — Коли ми нашим бараком таки повстали, серед нас виявилося тільки два штрейкбрехери із 45, решта — стояла до кінця. На певному етапі було дуже складно керувати людьми, складно було утримати їх від застосування насильство. Бо насправді це б тільки послугувало приводом та виправданням для адміністрації табору, яка б нас розстріляла. Саме утримувати людей від насильства й було найскладнішим».

21 травня 2013 року о 18:00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (вул. Іллінська, 9, 3-й поверх)

Онлайн-трансляція буде доступною тут:

http://betv.com.ua/online/norilske_povstannya/

афіша-норильськ

More in Новини, Суспільство, Наша історія
kvest_01
«Знай наших»!

Київський осередок Молодіжного Націоналістичного Конгресу запрошує молодь взяти участь у квесті героїчними місцями Києва «Знай наших», що відбудеться 26 травня....

Close