Леонід Кравчук: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»

Маємо першу реакцію в Україні на рішення польського Сейму, який  відмовився назвати Волинську трагедію «геноцидом», проте ухвалив резолюцію з формулюванням «етнічна чистка з ознаками геноциду». Аналогічне рішення раніше ухвалив Сенат Польщі. Перший президент України, голова громадського комітету «Примирення між народами», перебуваючи в редакції газети «День» на зустрічі з учасниками Літньої школи журналістики, не міг не відреагувати. Тим паче запитання про рішення польського парламенту щодо Волинської трагедії від учасників Школи прозвучало першим до нашого гостя.

«Надмірна політизація питання польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни, яку ми спостерігаємо цього року, не принесла жодної користі у наближенні нас до важкої правди про минуле, — сказав Леонід Макарович. — Більше того, заяви радикальних політиків з обох боків завдали серйозної шкоди багатолітнім напрацюванням, спрямованим на зближення наших народів. Із польського боку звучать безвідповідальні заяви про «геноцид поляків на Волині», які не відповідають ані історичним фактам, ані юридичним визначенням цього явища. Польські політики говорять лише про польські жертви, нехтуючи пам’яттю загиблих українців. Їхня риторика свідчить не про прагнення порозуміння з українцями, а про бажання повної капітуляції іншої сторони».

«З боку громадськості в Польщі забракло тверезих голосів, які спробували б зупинити радикалізацію цієї теми, остудити гарячі голови радикальних політиків, — продовжив перший президент. — Українська ініціатива порозуміння, висунута Громадським комітетом примирення, не знайшла відгуку у наших сусідів, тому вкрай важливий діалог на громадянському рівні не відбувся».

Ще більше обурення у Леоніда Макаровича викликала поведінка деяких українських парламентарів: «Заява 148 з них із закликом до польського Сейму визнати події на Волині геноцидом – безпрецедентний у світовій історії випадок, коли політики просять законодавчий орган іншої держави звинуватити у найважчому із злочинів представників свого народу. Це антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради. Ці 148 депутатів (більшість з яких ігнорує одну з найбільших трагедій в минулому України – Голодомор, що був злочином геноциду проти мільйонів українців) розтоптали нашу історію. Їхній безвідповідальний крок додатково радикалізував ситуацію в Польщі, додаючи аргументів тамтешнім антиукраїнським політикам. У результаті утворився дуже неприродний союз між польськими націоналістичними та прорадянськими, а то й відверто сталіністськими політиками в Україні. Їх єднає лише ненависть до України, а така платформа не може бути основою для тривалої і плідної співпраці».

«Історія знає багато прикладів, коли тимчасово брали гору радикали, але врешті-решт завжди перемагав голос розуму, — підкреслив Леонід Макарович. — Так буде в українсько-польських дискусіях щодо важкого минулого. Напруження політичних пристрастей врешті спаде, і здатність спокійно аналізувати знову повернеться до більшості учасників суперечок. Саме тоді можна буде належно оцінити деструктивну роль окремих радикалів, які завадили зближенню наших народів, і не дозволити їм повторити цього в майбутньому. Врешті можна буде повернутися до спокійного вивчення минулої трагедії».

Перший президент зазначив, що Громадський комітет буде всіляко сприяти тому, аби продовжилися історичні дослідження цієї теми, що спиратимуться передусім на документи того часу. «Адже порозуміння неможливе без розуміння того, що саме сталося в ті страшні 1940-і роки, а його поки що бракує як в польському, так і в українському суспільствах. Незважаючи на труднощі, ми й далі прагнутимемо наблизитися до правди. Ми розуміємо, що це наближення буде довгим шляхом, і ми готові до нього», — наголосив Леонід Кравчук.

За інформацією газети «День».

Довідка

До складу Громадського комітету «Примирення між народами» входять: Перший Президент Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.

Як відомо, у червні делегація Громадського комітету відвідала Варшаву, щоб донести до політичних очільників та громади дружньої Польщі стурбованість у зв’язку з розглядом у Сенаті тоді ще проекту заяви, що містить однобічні, політизовані й необґрунтовані з точки зору міжнародного права оцінки волинських подій. 20 червня верхня палата парламенту (Сенат) Польщі таки прийняла резолюцію напередодні 70-ї річниці Волинської трагедії, якою кваліфікувала події на Волині 1943-го року як «етнічну чистку з ознаками геноциду».

Нагадаємо, у 1942—1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.

Контакти:
contact@1-12.org.ua
тел.: +380 63 628-68-69