Андрій Кравчук: Мистецтво розведення кошенят

«Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят».

М. Чечетов, член Президії Політради Партії регіонів

1371852264_v.kolesnichenkoУ своєму блозі на сайті «Української правди» Вадим Колесніченко, заступник керівника фракції Партії регіонів у Верховній Раді України, регулярно звітує, як уміло і творчо він пропагує ідеї Русского Мира в нашій країні. Зокрема, запис від 4 квітня цього року розповідає про те, як йому вдалося руками представників так званої «проєвропейської опозиції» ще на крок віддалити Україну від ЄС і, навпаки, наблизити до своєї духовної Батьківщини – Росії. «Комитет по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности поддержал принятие моего проекта Закона Украины № 1155 “О запрете направленной на детей пропаганды однополых сексуальных отношений”. Даже оппозиционеры Мищенко А.М. и Кожемякин А.А. после того как прозвучала фраза “вот сейчас голосование за этот законопроект и покажет, кто из присутствующих кто…?” не смогли опровергнуть необходимость данного закона! … Это был один из немногих случаев в Верховной Раде, когда политические убеждения и партийная солидарность были отодвинуты на второй план, уступив место истинным человеческим ценностям», – із законною гордістю розповідає головний російський співвітчизник України.

Питань до пана Колесніченка немає. Він послідовний у своїх висловлюваннях і справах. Є питання до тих з українських політиків, які декларують свою прихильність «європейським цінностям» і євроінтеграції. Зокрема, народним депутатам з ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та Партії регіонів, які про це гучно заявляють за кожного зручного випадка. Ви, разом з паном Колесніченком, теж вважаєте, що гомофобія – це і є справжня людська цінність? Навіщо ж тоді ви бажаєте інтегрувати Україну з Європейським Союзом, який не далі, як у липні цього року на найвищому рівні офіційно визнав захист прав ЛГБТ одним з пріоритетів своєї як внутрішньої, так і зовнішньої політики? У вас хибні уявлення про сучасну Європу, панове депутати. В країнах ЄС можуть точитися дискусії з приводу окремих конкретних прав лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів (наприклад, щодо всиновлення дітей), але загальний принцип заборони на дискримінацію ЛГБТ – це вже аксіома, одностайна думка всіх основних політичних сил, в тому числі консерваторів і християнських демократів (до яких зараховує себе ВО «Батьківщина») і соціал-демократів (якими вважає себе Партія регіонів). Ось із крайніми націоналістами, до яких відноситься ВО «Свобода», дещо складніше. У більшості європейських країн вони є маргінальними партіями, що не представлені у владі. Але там, де представлені – наприклад, Австрійська Партія Свободи, – їх позиція, в цілому, співпадає з позицією консервативних політичних сил. До речі, найвідоміший з лідерів цієї партії, який і привів її до популярності та влади в Австрії, Йорґ Гайдер, як стало відомо після його смерті, сам був гомосексуалом. І його партія не тільки спокійно прийняла цей факт, але навіть встигла на короткий час обрати коханця покійного лідера в якості його наступника. Кожен бажаючий може зазирнути на сайт «Свободи» і прочитати панегірик з приводу передчасної смерті видатного австрійського націоналіста авторства не кого іншого, як голови ВО «Свобода» пана Олега Тягнибока під заголовком «Сумуємо за Йоргом Хайдером – великим сином австрійського народу».

Народний депутат від «Батьківщини» Володимир Ар’єв у своїх текстах наполегливо проводить думку про те, що, мовляв, інтереси ЛГБТ в Європі лобіюють негідні ліваки – комуністи та соціал-демократи, – а тверді праві консерватори, якими бачать себе більшість наших політиків, стоять горою за якісь «традиційні християнські цінності». Я змушений розчарувати пана Ар’єва – це не так. Першим міністром – відкритим геєм в Норвегії став консерватор, а в 2008 р. в Норвегії був прийнятий закон про одностатевий шлюб тільки тому, що його підтримала опозиційна Консервативна партія. У Великобританії закон про одностатевий шлюб взагалі був ухвалений за ініціативою прем’єр-міністра Девіда Кемерона – лідера Консервативної партії, тієї самої, яку свого часу очолювала «залізна леді» Маргарет Тетчер, ікона всіх консерваторів світу. Всі резолюції про захист прав ЛГБТ в Раді Європи в останні роки ухвалюються за спільними ініціативам депутатів з основних політичних груп, серед яких неодмінно числиться і Європейська Народна Партія, чиїм членом є «Батьківщина». Бути гомосексуалом в сучасній Європі не соромно. Соромно бути гомофобом.

Часто доводиться бачити згадування якихось «традиційних українських цінностей», до яких, нібито, відноситься і дискримінація стосовно ЛГБТ. Однак спробуйте-но знайти в українських історичних документах хоч яке-небудь підтвердження цієї тези. Хоч якусь згадку про те, що до 1917 року десь когось в Україні покарали «за гомосексуалізм». На перевірку виявляється, що ця «традиційна цінність» виникла в 1934 році за вказівкою однієї-єдиної людини – товариша І.В. Сталіна. Тому зрозумілий завзятий захист цієї «традиційної цінності» з боку КПУ (і повне заперечення її з боку більшості сучасних західних комуністичних партій), але ж полум’яним антикомуністам якось дивно солідаризуватися з найкращим другом студентів і фізкультурників.

Ви вже якось визначитеся, любі українські політики, хто для вас прем’єр-міністр Бельгії, віце-канцлер Німеччини, мер Парижа, не кажучи вже про сотні відомих письменників, акторів, музикантів тощо – брудні ганебні збоченці чи достойні та поважні люди. Смішно виглядають спроби в буквальному смислі виглядати святішим за Папу Римського або Патріарха Московського, які публічно заявляють про неприпустимість несправедливої ​​дискримінації ЛГБТ. Нерозумно виглядають нарікання на те, що український виборець гомофобний, тому доводиться враховувати його почуття – та як же йому не бути гомофобним, якщо ви самі цю гомофобію і заохочуєте? Ви розпалюєте ворожнечу і ненависть стосовно ЛГБТ – вам і виправляти свої помилки. Не треба перекладати свою роботу на чужі плечі. У лідера Об’єднаної опозиції пана Яценюка з’явилася чудова ідея – не треба ухвалювати закон про заборону дискримінації, який вимагає від України Євросоюз, а краще нехай Уповноважений з прав людини попросить від Конституційного суду роз’яснити положення Конституції в тому смислі, що дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації і так вже заборонена в Україні. Незрозуміло, що заважає самому пану Яценюку звернутися до КС з таким запитом, але я хочу звернути увагу виборців ВО «Батьківщина» на те, що її лідер фактично хоче домогтися того, що тоді така дискримінація буде заборонена в Україні повністю, а не тільки у трудових відносинах, як передбачається законопроектом Кабміну. Значить, панові Яценюку не хочеться самому голосувати за таку обмежену заборону, але взагалі-то він анітрохи не проти того, щоб діяла набагато ширша і необмежена. Арсенію Петровичу, знявши голову, за волоссям не плачуть. Будьте послідовні: якщо ви підтримуєте заборону на дискримінацію ЛГБТ – скажіть про це вголос і ясно. Якщо ні – теж скажіть вголос і ясно, щоб і вашим європейським співрозмовникам було зрозуміло, з ким вони мають справу.

Позиція найбільших українських християнських церков – головних розпалювачів гомофобних настроїв в суспільстві – взагалі видається дуже дивною. Вони апелюють до того, що Біблія забороняє одностатевий секс, тому не можна приймати будь-які закони, що захищають від дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Перепрошую, але Біблія точно так само забороняє і не вірити в істинного Бога! Так чому ж тоді не заборонити і «пропаганду» атеїзму, ісламу, взагалі будь-якого вчення, що відрізняється від ортодоксального християнства? Чому наші церкви миряться з існуванням людей, які порушують найпершу, найголовнішу заповідь Біблії, але не можуть примиритися з порушенням третьорядних старозавітних ритуальних приписів, в одному ряду з забороною на свинину і ворожіння? Мимоволі закрадається думка: невже для наших православних, католиків і протестантів гомосексуальність важливіша за віру в Христа? Адже сидять же вони поруч із мусульманами і атеїстами, спокійно і дружньо до них ставляться, поважають їх право відкрито та вільно жити своїм життям і вірити в те, у що їм хочеться. Публічний прояв нехристиянських переконань їх не бентежить, і вони не думають, що, почувши мусульманську молитву або прочитавши блюзнірські слова Шевченка «а до того я не знаю Бога», українці загублять свою душу. А от якщо побачать по телевізору, як Елтон Джон тримається за руку зі своїм чоловіком Девідом Фернішем, – обов’язково. Патріарх Київський Філарет виголосив чудові слова про Богом даний людині дар – свободу: «Тут ми бачимо порушення права людини на свободу. А свобода – це дар Божий, який ніхто не повинен відбирати». І тут же закликав президента підтримати т.зв. «законопроект про заборону пропаганди гомосексуалізму», який на думку Ради Європи, ЄС, ОБСЄ і навіть ООН порушує основні права і свободи людини в Україні.

Нещодавно я розмовляв з представником найбільшої європейської ЛГБТ організації – ІЛГА-Європа – у Раді Європи з приводу чергових ініціатив на захист прав ЛГБТ. Він сказав, що був присутній на обговоренні цих ініціатив представниками всіх держав-членів РЄ, і серед них ясно виділилися дві групи, одна з яких була в принципі за пропоновані ініціативи, а друга – проти. Друга група склалася з Росії, перша – з решти держав РЄ. Ми бачимо, як адепти Русского Мира вправно використовують гомофобію наших політиків, щоб обрати потрібний їм напрямок інтеграції України, щоби Росія не залишалася у гордій самоті. Ухвалення гомофобних законопроектів чи не-ухвалення законопроектів, що забороняють дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації, автоматично виключає Україну з числа навіть потенційних кандидатів до ЄС і так само автоматично включає в «євразійську цивілізацію» «Третього Риму». Визначайтеся, панове політики, що вам ближче. Не будьте кошенятами. Часу вже обмаль.

Андрій Кравчук,

Центр «Наш світ»

About Nataliya Zubar 2351 Articles
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

5 Comments

  1. И КПУ, и Колесниченко, и Царев – все они правильно говорят, а эта статья – провокация!

  2. ЛГБТ – это цветочки, у нас в порядке вещей политические преследования и безнаказанное преследование “рядовых” граждан приближенными к власти

  3. Ви пишете “Соромно бути гомофобом”. Я кажу: не соромно, а природньо для людини бути гомофобом, а не збоченцем. ЄС не сексклуб збоченців, як представники “руского міра” його хочуть показати. Щодо майбутнього ЛГБТ спільнот прочитайте про долю Содому і Гомори, може щось зрозумієте.

  4. Визначайтеся, панове політики, що вам ближче. Не будьте кошенятами. Часу вже обмаль.

    Да не будут паны политики определяться, впереди выборы, а им нужны голоса жителей Донбасса. А тем не нравятся гомосексуалы, евреи, мусульмане, китайцы, цыгане, негры, велосипедисты, любители классической музыки, все кто в очках и водку не пьет, кто умнее их, удачливее и богаче. А вы тут со своими правами человека.

  5. Довідка для автора: Україну ніхто не виключить з числа кандидатів до ЄС, бо вона не є кандидатом. Нині мова йде про асоціацію, а духовний суверенітет народу цьому не шкодить. Він шкодить безвізовому режимові в деякі країни, але то є справа дипломатичних відносин. І жодним чином ставлення до гомофобії урядів окремих країн не є підставою для диктату звичаїв іншим, культурно відмінним від них народам.

Comments are closed.