Останні новини

Європа – цінності чи ковбаса? Відкрита дискусія Майдан Reload № 22

У деяких затятих циніків ЄС асоціюється лише з гарним пивом та ковбасками. Їх там справді вміють добре готувати. Досягнення кращого рівня життя за рахунок Асоціації з ЄС, а по тому й смачненьких пива та ковбасок – ось політична програма, якою українські матеріялісти спокушають співгромадян. Та ЄС вимагає від України впровадження європейських цінностей ще до підписання договору про Асоціацію.

  • Та чи потрібна Україні Асоціація з ЄС? Навіщо її європейські цінності?
  • Чи Асоціація сприятиме економічному добробуту?
  • Чи не залишиться Україна після Асоціації при цінностях та без ковбасок?
  • Чи справді європейські цінності принесуть Україні європейський рівень життя?
  • Чи готова Україна до Асоціації? Чи можуть наші підприємства переорієнтуватися на ринки ЄС? Чи не втратять внутрішній ринок?

Про це говорили 10 вересня під час відкритої дискусії Майдан Reload №22

IMG_0999

Доповідач: Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД.

Коли ми говоримо про європейську інтеграцію, в першу чергу ми говоримо про відновлення історичної справедливості. Вона полягає в тому, що Україна завжди була важливим гравцем на європейській політичній карті і важливою складовою, без якої політика європейських країн не могла творитися в повному обсязі. З історії ми знаємо, що саме завдяки українським козакам була зупинена турецька навала на Європу. Україна відігравала роль форпосту проти азійського вторгнення. Тому Україна зараз не просто повертається до Європи, вона відіграє таку саму роль захисника Європи від певних країн на схід від кордону України. Ми розуміємо про яку країну йде мова. Україна є важливим елементом транзитної системи Східної Європи, тому європейська політика без України творитися не може. Українці були і є носіями європейської культури, європейських цінностей, які будуються на традиціях християнства.

Доповідач: Олександр-Іван Греченюк , голова Спілки української молоді Румунії, член Президії Світового Конгресу Українських молодіжних організацій (СКУМО), Румунія.

Навіщо Асоціація Україні? Це, по-перше, дасть стимул. Це підвищить рівень життя, а цього можна досягти тільки через адаптацію європейських стандартів якості освіти, справедливого правосуддя…Все це можна легко отримати, використовуючи європейські цінності. Наприклад, в Румунії молодь захищає свої права через ці цінності. Це може відбуватися навіть на таких елементарних справах, як прибирати сміття за певною системою, за якою працює весь ЄС. Це, відповідно, впливає не тільки на освіту, економіку, але й на соціальний стан цілого народу.

Чи сприятиме Асоціація економічному добробуту? Так. У ЄС є багато проектів фінансування малого і середнього бізнесу, особливо для молоді. Надається юридична і фінансова допомога. Тому, треба звертати увагу не тільки на вимоги, а і на можливості, які надає ЄС Україні.

Доповідач: Володимир Паламар, Президент Асоціації українських організацій в Естонії. Підприємець, Таллінн.

Така конференція – це якраз одна з цінностей європейських, якою ми (в Естонії) користуємося дуже давно. Сьогодні в Україні немає визначення, що є цінністю. Для когось це гроші, які заробляють наші заробітчани і повертаються в Україну, для когось це культура і традиції Європи, де українці є невід´ємною частиною цієї культури та європейських традицій і цінностей.

IMG_1002

Я вважаю, що Україна є європейською державою з європейськими християнськими цінностями. Ви вже ними користуєтеся, адже діалоги в Україні ведуть на європейському рівні, а не на азіатському.

Те, що зараз відбувається в Україні, ми пережили 10 років тому. Від вступу в ЄС ми отримали не тільки багато позитиву, але є й негативні моменти, адже це невід´мна частина переходу держави з одного Союзу (Радянського) в інший. В Радянському Союзі були зовсім інші цінності.

Як підприємець можу сказати, що це відкриває великі можливості для заняття бізнесом. Сьогодні я не знаю жодної країни в Європі, де б в магазині не було українських товарів. Я на це звертаю увагу. Це підтверджує, що рівень українських виробників зараз європейський, адже в Європі велика конкуренція. Якщо товар не має сертифікатів і європейських стандартів, його продавати тут неможливо. В Україні є великий потенціал помінятися і повернутися до Європи.

Доповідач: Олександр Підгорний, громадський експерт, Чернігів.

Мені б хотілося, щоб перші кроки нашої дежави були спрямовані на зміну системи діяльності правоохоронних органів. Щоб вони працювали так, як вони працюють в Єстонії, де практично винищена корупція. Де за дзвінок поліцейському, щоб зменшити відповідальність, дають кримінальний термін, а ті, хто йому телефонував звільняються зі служби. Хотілося б, щоб наші ДАІшники так само працювали. Бізнес в Єстонії реєструється електронним шляхом протягом 15 хв. і ліцензію отримує теж через інтернет, ніколи не спілкуючись з представником державної служби. Це важливо для нас. Зміна інфраструктури, зроблена за європейські кошти. Зміна менталітету людей по відношенню до європейської спільноти.

IMG_0998

Є ще такий негативний момент в пострадянських країнах: Балтії, Польщі. Інформацію про Українцу вони отримують з російських каналів, які демонструють негативні інформацію стосовно того, що відбувається в Україні: бійки в парламенті, розповідають, що Україна ворує газ, недопостачає його до Європи. Багато людей в тих країнах думають, що в Україні живуть дикі люди. Шкода, що в нас немає свого каналу, який міг би показати, хто такі українці.

Доповідач: Якубович Марія, КЛЮЧ – консультант в справах іноземців, Фундація Тернопільська – фундатор, голова правління, Польща.

Коли в Україні говорять про Європу, то часто можна почути про чарівний край. Це зовсім не так. Немає краю, де все чудово, кожен край роблять люди. Вони свідомі того, що вони мають відповідальність перед суспільством. Бізнес не просто заробляє, а і відповідає за те, що він робить, як він заробляє. Наприклад, комерційна фірма надає соціальну допомогу для іноземців. Іноземці, що приїздять до Польщі можуть зателефонувати і отримати відповіді на різні питання.

Вікторія Склярова: Більшість людей у нас дізнаються про Україну від Росії, адже у нас ЗМІ подають інформацію, орієнтуючись на Росію. Ми знаємо про себе у викривленому дзеркалі. Нам цікаво було б дізнатися про себе від Європи.

Марія Якубович: Ці ЗМІ просто не потрібно дивитися. В Польщі зараз дуже модний тренд, коли в квартирі немає телевізора. Це роблять багато людией які хочуть захистити свою свідомість від бруду. Читають тільки вибрані газети. Викривлення образу суспільства і держави є в кожній країні. Це вигідно політикам. Люди повинні це розуміти. Хто розуміє, той не буде цього допускати до себе. Українцям ще потрібно дізнатися про себе і найбільше українці дізнаються про себе, коли будуть подорожувати. Подорожуйте, не вірте ЗМІ, вірте собі.

Україна є настільки цікавою країною! Я думаю, що Європа візьме багато цінного від України, коли Україна стане для неї рівноцінними партнером.

Доповідач: Олександр Янковський, журналіст, автор фільмів про досвід трансформацій в Польщі і інших країнах – нових членах ЄС, Симферополь.

Європа – це і цінності, і ковбаса. Чим більше ковбаси – тим більше цінностей і чим більше цінностей – тим більше ковбаси.

Коли ми обираємо собі життєвого партнера, ми довіряємо йому своє життя, свою долю, своїх дітей і свої гроші. Голова родини розпоряджається сімейним бюджетом. Чому наші люди, коли вони обирають людей, що розпоряджаються загальними грошима так безвідповідально до цього відносяться. Їм байдуже, кто буде розпоряджатися їх грошима. В цьому головна цінність, як грошова, так і моральна – бути відповідальним за власне життя і за власні гроші. Коли люди це зрозуміють, що необхідно бути відповідальними за власну долю, і обирати треба грамотно тих, хто чесно буде розпоряджатися їх грошима, тоді буде справжня Європа тут, в Україні.

Я думаю, що європейські чиновники набагато швидше знайдуть спільну мову з нашими чиновниками. Вони говорять однією мовою. Європейські чиновники теж не ідеальні, але вони такі, як є через те, що поставлені власними громадянами в більш контрольовані умови: за ними постійно спостерігають, їм постійно дивляться на руки. Якщо цього не буде зроблено в Україні, то ми можемо вступити до ЄС, стати європейською країною, але все буде відбуватися так, як і зараз: влада декларує одне, а робить інше.

Щодо ковбаси, то це теж важливо. Європейці теж у більшості не зможуть перерахувати європейські цінності, крім того, що можна спокійно іздити Європою та працювати у будь-якій країні ЄС.

Коли ми говоримо людям про те, як живеться у ЄС, ми маємо говорите, як там є насправді. В більшості випадків там живеться краще, ніж у країнах Митного Союзу. Найкоротшим шляхом пояснення, що таке європейські цінності для більшості є саме пояснення через матеріальні цінності. У вас будуть якісні продукти, гарне авто, якісні дороги. Крім того, буде краще якість життя: це і тривалість життя, і медичне обслуговування. Це цінності, але якоюсь мірою, це і ковбаса.

Доповідач: Юлія Конотопцева, Доцент кафедри державного управління Хар РІ НАДУ, Харків.

Цінності – це ідеологічне сприйняття і, мені здається, що ми обговорюємо те, чого насправді немає. Немає ніяких європейських цінностей. Є культура народу (польська, німецька, українська), але цінностей народу немає. Немає чогось оригінального, чого б не було в інших. Право, закон – це є в кожній країні. Коли ми говоримо про наш рух в Європу: для мене це нормальна інфраструктура, освіта, нормальне ставлення обслуговуючого персоналу. Немає ніяких ефемерних цінностей. Я багато була по різних установах і ніколи не чула від службовців, що їм вступ до ЄС приніс якусь нову цінність. Вони чітко розповідали, нам дали гроші на певну конкретну річ, ми її придбали і можемо продемонтрувати.

Доповідач: Тарас Данько, економіст-міжнародник, кандидат економічних наук, Харків.

І є, і нема спільних європейських цінностей. У нас є радянські цінності і це нас відрізняє від європейців. Що це за цінності? Ми думаємо за країну в цілому. Європейці думають за себе і свої можливості. Хтось думає, що зможе отримати грант на навчання, хтось що зможе розвивати свій бізнес. Ми йдемо в ЄС по-радянськи, не замислюючись, що я особисто можу з цього мати, не знаючи, якій мій інтерес і як його пролобіювати.

Кожен повинен знати, які дії враховують його конкретний інтерес. Я викладач, наприклад, не знаю, де мій інтерес, захищений в процесі імплементації угоди, чи він взагалі там є? Як захищений мій інтерес,як споживача, чи як власника житла? Це мають бути питання, на які ми вже маємо переходити і їх обдумувати.

В Польщі не говорять, що Польща вступила до ЄС, там говорять, що ЄС прийшов у Польщу. Це правильний підхід, ми маємо думати про те, що ми хочемо, щоб ЄС прийшов в Україну.

Доповідач: Альона Соколинська, журналіст, газета «День», Харків.

Що нам від Європи потрібно взяти для себе: цінності чи ковбасу? Цінності, які нам потрібні від Європи це: виступ проти корупції, проти системи відкатів. Крім того, в Європі це буде нонсенс, якщо чиновник приїде на такому авто, на яких їздять наші чиновники. Люди образяться і вийдуть на вулиці. В Європі соромно ставити собі особняк з парканом, а в нас не соромно. Коли ми йдемо до Європи ми чекаємо, що ці європейські цінності потроху до нас прийдуть. Ми чекаємо від європейців допомоги, тиску з вимогами.

Ще ми маємо відповісти собі на питання, чи згодні ми отримувати менше «ковбаси» заради отримання європейських цінностей? Чи згодні ми не брати хабарів, тобто зменшити свій дохід, працювати повний робочий день, дотримуватися певних правил та інш.

Юлія Конотопцева: Стосовно того, що вони прийдуть і принесуть. Насправді, не прийдуть і не принесуть. Максимум, що вони можуть зробити, це створити умови, в яких ми змушені будемо так поводитися.

Альона Соколинська: Так, і це дуже важливо.

Юлія Конотопцева: Але ініціативи вони чекатимуть від нас.

Володимир Паламар: Ніхто нічого не принесе, але дадуть вудку, щоб ви самі ловили рибу. Цінності у жителів України різні, все залежить від рівня культури, освіти та інш. Найголовніша европейська цінність – можливість бути вільною людиною. Хочеш бути підприємцем – будь, тобі допомагають. На основі законодавства створені такі можливості впливу на держслужбовців, щоб можна було цими процесами керувати, для того щоб людина залишалася людиною, а не була угніченою чи приниженою. Українці вдягаються у одяг європейських брендів, їздять на європейських авто. В України немає великого вибору: ми вже точно є європейською державою. Ми вже змінилися і наш менталітет інший, але за звичкою ми тримаємося за старе.

Доповідач: Віктор Пушкар, науковий керівник ІЦ “Майдан Моніторинг”, кандидат психологічних наук, Київ.

Чого вартують європейські цінності? Ми можемо на словах стверджувати свою прихильність до -ізму чи -кратії, але діяти в протилежному напрямку. Цінності є абстракцією, але вони реалізуються через конкретні дії у матеріальному світі.

Поїсти ковбаси – це нормальна людська потреба. Гарна ковбаса в нас вже є; теоретично її може стати більше і без євроінтеграції. Але чи дійсно нам треба хіба що більше ковбаси, і на тому фантазії про Покращення зупиняються? На якомусь -надцятому кілограмі людині властиво замислюватись: хто я, куди прямую, і навіщо їм стільки ковбаси? Заміна Ковбаси Звичайної на Ковбасу Ексклюзивну працює лише відносно і тимчасово, як доводить нам споживацький бум 2007-2008го років.

Методика дослідження цінностей World Value Survey вирізняє
(1) цінності виживання (коли ковбаса є дефіцитом); і
(2) цінності досягнення (коли заможні купують дорожчий сорт і дуже тим пишаються), (1) і (2) разом утворюють кластер матеріалістичних цінностей. Пост-матеріалістичні цінності (3) властиві людям, які вже давно наїлись, перестали сумніватись в своїй ситості, і навіть перестали демонстративно розмахувати своїм батоном ковбаси перед ніщєбродами (с). Наше суспільство в більшості поки що перебуває у матеріалістичному стані (2); в Старій Європі переважає (3), нові члени ЄС теж поступово туди рухаються.

[Зауважу, що я давно опоную “цивілізаційній теорії”; адепти якої намагаються покласти на приблизно вісім віртуальних полиць те, що має лежати приблизно на двох сотнях полиць, в двадцяти сейфах і вісімнадцяти холодильниках. Розгляд Європи як єдиного цивілізаційного конструкта іноді прояснює ситуацію, а іноді ще більше заплутує. Цивілізаційний поділ є слабким місцем World Value Survey, але розгляд недоліків цієї методики то окрема історія з альтернативною географією…]

На відміну від практик радянської уніфікації, норвежці не мають стати схожими на італійців, чи англійці на французів. Прикордонні території в межах ЄС це, як правило, дуже цікаві місця; близькість кордону дає багато опцій, на сьогодні недосяжних більшості українців. Ви просто сідаєте в авто чи електричку, і за пів-години знаходитесь в іншій державі. Ви можете поїхати туди у справах, а можете просто провести вихідний серед людей іншої культури. Ваш будинок може знаходитись в одній країні, а місце роботи в іншій; за це навіть не назвуть зрадником Батьківщини.

В 2005му році нам вчергове сильно не повезло з географією. Болгарія і Румунія навряд були більш відповідними євростандартам, ніж Україна. І – нам бракувало згоди еліт з приводу членства в ЄС, який спостерігався далі на Захід. Можна згадати ще ряд чинників, але 2005й ми вже прої…хали. Так само його проїхали і наші партнери на Заході, де з того часу теж багато що змінилось. Політика обміну цінностей на дешеві енергоносії дала очевидний збій. Схоже, нам вдалось вирватись з геополітичного газенвагена-2010; або ми знаходимось десь близько до того…

Олександр Веприцький: Чим Україна відрізняється від Європи? У нас 10% (керівництво, судді, мери, прокурори, міліція…) контролюють 90% населення, з якого висмоктують гроші. В ЄС навпаки, 90% громадян контролюють 10% менеджерів, які потрапляють у керівництво за абсолютно прозорим конкурсом.

Вікторія Склярова: Поняття цінностей певного народу звичайно є. Якщо взяти американців, то вони свята святкують, підіймаючи прапор над своєю садибою. День незалежності вони святкують дуже патріотично. Їх цінності в страшенному патріотизмі. Європейці трохи інші, в них мають працювати закони, народ не дає депутатам себе поводити, як завгодно і вибирає правдиво. Якраз цих цінностей ми і потребуємо більше за все. Щоб люди почали з любовью відноситися до оточуючого простору. В Європі з любовью облаштовано кожний куточок.

В нас зараз велика перевага російських, як ми кажемо, московських цінностей: занедбаного ставлення до свого, навіть до своєї мови. Коли у нас шансон переважає у смаках. І влада продовжує формувати ці цінності у молоді. Жаргон, зневагу до культурних геніїв, «принцип единообразия», коли наш колишній мер започаткував традицію святкувати випускний вечір на великому майдані під попсових співаків. Ці цінності не притаманні українцям, вони привнесені зі Сходу. А нам хотілося б цінностей, які прийдуть до нас з Європи.

Тарас Данько: Якщо говорити про ковбасу та цінності, то в нас якраз є два елемента:  Зона вільної торгівлі і Асоціація. Зона вільної торгівлі – це наше бажання мати доступ до ринків ЄС, а з іншого боку мати доступ до товарів вищої якості. Що таке Асоціація? Коли ми говоримо про цінності, ми забуваємо про таке поняття, як інституції. Нам запропонували здійснювати реформи українських інститутів влади. І це є Договір про Асоціацію. Ці два питання варто розглядати окремо. Що ми маємо від зони вільної торгівлі і що ми маємо від Асоціації. Щодо Зони вільної торгівлі – нам хочеться скористатися з тої конкуренції, що є в ЄС. Це зняття преференцій для нас і проти нас. Ми хочемо скористатися з того, що у нас менша вартість робочої сили, що у нас є освічені люди і ми на цьому зможемо виграти від доступу до цих ринків. ЄС теж скористається з цього, можливо, вони краще зможуть інвестувати. Але, в будь-якому випадку, мова йде про те, що ми хочемо приєднатися до висококонкурентного ринку. Звісно, від цього можуть постраждати деякі виробники, які не витримають конкуренції. В принципі, Україна обирає шлях сильних. Ми відкидаємо, що нас треба захищати, що ми якісь не такі. Це виклик для нас взагалі, чи ми варті чогось.

Олександр Підгорний: Велика проблема України зараз, що ніякої інформаційної компанії стосовно рівню життя в Європі не проводиться. Працювати треба з людьми, щоб вони знали, що таке європейська спільнота. Приклад треба брати не з Греції чи Італії, де велика криза і що нам завжди показують по телевізору, а з наших сусідів, з Польщі, з пострадянських країн, Литви, Естонії, Латвії. Треба дивитися, що вони робили. Потім будемо спонукати наших дітей. Треба займатися молоддю з вищою освітою, яка не знає куди себе подіти, думати про можливість відкритя кордонів. Буде відтік молоді за кордон, але вони зможуть заробити гроші, набратися досвіду і повернутися до країни. Як зараз відбувається у Естонії і Литві, молодь повертається з Англії. Давайте думати про це, тому що наше майбутне – це наші діти. Давайте думати про механізм залучення громадян до ідей європейського проживання. Давайте думати, як доносити до людей цю інформацію.

Думки з фейсбуку
Zoya Krasovska
Важливо, аби цінності були не фасадом, а реальним змістом дій. Це стосується в першу чергу офіційних осіб і чиновників, але і кожного громадянина зокрема.
Дещо кумедно виглядає різке переформатування українських політиків. Має значення, аби це було не ситуативне розмахування прапорцями, а стратегічний курс.
Зізнаюся, я не дуже добре уявляю, які цінності сповідують сучасні українці, бо дивлячись на соцопитування, я не впевнена, наскільки вони дійсно сповідують цінності, а не лише декларують.

Володимир Паламар: У нас оштрафували дружину президента за те, що вона їхала без паска безпеки. Це є цінність. Або коли ми ходимо голосувати протягом 10 років сидячи дома через ідентифікаційні документи – це цінність. Отримуючи ліцензію через електронну пошту протягом доби після запиту – це цінність. Мені держава допомагає бути підприємцем, тому що я плачу податки. Державі не вигідно, щоб я не працював. Це є цінність і можливість людини для самореалізації. Це ті можливості, до яких Україна може долучитися. Я погоджуюся зі словами пана Олександра. Кожен на своєму рівні має розповісти про європейські можливості для самореалізації людини.

Альона Соколинська: Очевидно, що Митний Союз означає для нас Радянський Союз. Ми там вже були, назад не хочемо. Зараз ми йдемо вперед, розвиток йде нормально. В Європі ми ще не були, але хочетьсся подивитися, що там. Я сподіваюся ми матимемо цю можливість.

Підготувала Наталя Ляшенко

Повний запис дискусії

Дискусії Майдан Reload відбуваються за люб’язної підтримки Міжнародного Фонду Відродження.

More in Вибір редактора, Новини, Події, Суспільство, Статті
ава ґонґадзе 4
На допомогу міліції прибув представник благоустрою

...

Close