Олег Скрипка: “Мистецтво не мусить бути босим, голозадим і з вибитими зубами”

Ірина Стельмах, Радіо Свобода

AA15C793-0F7A-40E4-9986-492463AA5C93_w640_r1_sГурт «Воплі Відоплясова» сповістив про вихід десятого альбому під назвою «Чудовий світ» після семи «безальбомних» років. Із дванадцяти пісень альбому – шість прем’єр та шість вже відомих композицій. Наприкінці жовтня гурт вирушає у концертний тур. За півтора місяця музиканти мають намір відіграти концерти у 20-и українських містах. Разом із «ВВ» на сцені виступатимуть 7 музикантів оркестру Збройних сил України. Фронтмен «ВВ» Олег Скрипка назвав альбом м’яким і оксамитовим.

– Чому для альбому Ви обрали назву «Чудовий світ»?

– Ми, як завжди, заглиблювалися у хай-фай звучання, аранжування, нам навіть спав на думку такий стиль як бароко-панк. Я думаю, така назва «Чудовий світ» дуже актуальна на сьогоднішній день, тому, що світ сьогодні погрузає в «депресусі». І я думаю, що це – несправедливо. Ми стільки років не заходили в студію, що накопичилось стільки пісень, що ми сіли і їх на дві купки розділили стилістично. Цей альбом стилістично м’який, оксамитовий,  симфонічний.

Досить цинізму, я думаю, треба навчитися бачити у світі прекрасне, не бути жертвою обставин, а самому генерувати те, що ми хочемо бачити і врешті-решт побачимо в світі. В альбомі є пісня «Чіо-Чіо Сан», а це – давня японська традиція спостерігати красу природи.

– Стилістика кліпу на однойменну з альбомом  пісню «Чудовий світ» це хіпі, філософія, що ґрунтується на мирі і любові. Чи вважаєте Ви часи хіпі втіленням того чудового світу, про який співаєте?

– На сьогоднішній день, це напівзабута філософська течія, і просто захотілося погратися в цю тему й зняти за цією тематикою кліп. Такі ідеї, по-перше, вічні, по-друге, вони піднімалися всіма релігійними вченнями. Я вважаю, найвідоміший хіпі – це Ісус Христос. Це завжди буде виникати, поки суспільство буде в суперечності з цією ідеологією. Тому, що це закладено у нашій підсвідомості, це кохання, «краса врятує світ» і так далі. Поки ми це не реалізуємо, такі воїни світла в особі рокерів, громадських діячів, будуть завжди існувати. Ми потрошки рухаємось до реалізації цієї утопії.

– До альбому «Чудовий світ» увійшли вже відомі пісні: «Щедрик», «Відпустка», «Чіо Чіо Сан».  Розкажіть які нові пісні почують слухачі нового альбому?

– Це наша ще стара ідея: альбом як компіляція. Я сам вважаю, що збірка цікавіше слухається, ніж цілий альбом. З нових, пісня «Диво» – це такий симфо-лаунж-панк з академічним співом, з феєричним текстом про снігуроньку. Таке кохання, де від першої особи співається, і чоловік просто розтоплює свою кохану, як снігуроньку. Пісня «Мана» у якій людина настільки закохалася, що не впевнена чи закохалася і врешті-решт перетворюється у дрозда і летить з країни подалі від цих всіх питань. Пісня «Понеділок». Для мене це рок-н-ролл.

Понеділок – це день натхнення, це день нових ідей, щось почати і щось зав’язати (сміється – ред.) і про це пісня. Але вона така філософсько-езотерична тому, що людина врешті-решт теж трошечки дахом їде і летить за Гімалаї владнати свій дах.

Пісня «Дібрівонька» подарована мені гуртом «Божичі». Вони їздили в Карпати і показали мені цю пісню з етнографічної експедиції. Сусанна з «Божичів» заспівала жіночий вокал. Потім коли пісня була готова, а в неї така довга розлога кінцівка, виникла ідея мені дописати вірш в стилі Шевченка про кохання. І нарешті пісня «Примари». Це такий лаунж у стилі повільного бразильського джазу. Я дуже люблю таку музику і нарешті мені вдалося це запровадити у «ВВ». А текст у ній глибоко містичний. У ній про все, що відбувається з людиною в ці 15 секунд, коли вона переходить зі стану свідомості в стан сну.

– Чи важко балансувати між бізнесом і творчістю, адже чи не кожного разу вам доводиться шукати спонсорів?
– Це співпраця і технологія існування мистецтва. Культура – це така штука, що якщо у неї не інвестувати, не займатися меценатством чи спонсорством, вона перетвориться у завод, хімію і шоу-бізнес. Я вважаю «Воплі Відоплясова» дуже добре балансують вже дуже багато років і нам не треба виживати і грати музику на потребу дня. Я думаю, що це ще пострадянський рудимент, що мистецтво мусить бути босим, голозадим, голодним, з вибитими зубами, не митим волоссям і тому подібне. Є специфіка українська.

Чому наша культура пасе задніх в порівнянні навіть з російською культурою, не кажучи вже з заходом? Все базується на середньому класі. Основний інвестор в масову культуру саме він. А середній клас в Україні ніяк не сформується.

За концерти не можна поставити такі ціни на квитки, щоб все окупилося. Ціни у нас вище європейських, а спроможність населення купити квиток недостатня. От саме цей дисбаланс і компенсують спонсори, і слава Богу, що так відбувається. Коли українці почнуть інвестувати в свою культуру, а це означає, що вони почнуть поважати самих себе, стануть більш егоцентричними, ситуація зміниться. Всі ці проблеми, якщо говорити про песимізм і «депресуху», то вони звідси. Коли ми почнемо звертати увагу на свої цінності, все повернеться.

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут