Останні новини

Ірина Лашкевич: Батьківська хата

Померла бабуся, мати, дід чи батько… Продам хату – рясніють об’явами сторінки в інтернеті.

Не можу довго дивитись на такі хатки. Серце стискається від туги і болю. Вони, як сироти стоять по всій Україні. Такі теплі, намолені, душевні. Кричать пусті вікна хати. Залишають діти фото, ікони, килимки. Продається все, беріть люди добрі!

Стогне покинута земля. Виривають діти своє коріння і тікають в місто. Україна – це село. Нема села, нема України. Чому ми стали такі байдужі до всього? Чому прощаємо владі бездіяльність?

Подивіться на ці світлини, я знайшла їх для вас, на різних сайтах. Впевнена, Україна – це не тільки вишиванка та мова, без цих хатинок, без живої землі… які ми українці? Не спішіть, не продавайте. Буде і на нашій вулиці свято.

Тримайтеся. Всім зичу добра та щастя.

Ірина Лашкевич

1383890_520959611323184_1927657804_n 1382077_520959161323229_142437677_n 1378143_520958324656646_569373907_n 1380445_520958281323317_1566361518_n

Більше фото в профілі автора тут

2 Comments on "Ірина Лашкевич: Батьківська хата"

  1. Олекса | 19-10-2013 10:57 at 10:57 |

    До тяму колись дійде. Але пізно буде, нічого не повернеш. Зруйнують хати, відберуть, чи вже відібрали землю. І лети, чоловіче, по свту, бо в тебе клепки не було й досі немає. Прикро, але українці у більшості своїй не мають ні пам”яті, ні національної гордості. Підступний “брат” її приспав і зруйнував. Все спить, бо благодєнствує…
    Раби Божії. Сами ними назвалися і вдовольнилися. Маємо те, що за бісівським планом мали мати…

  2. ОЛЕСЯ | 21-10-2013 14:19 at 14:19 |

    Дорога Пані Ірино!

    Низенько кланяюся Вам за цей короткий, але такий глибокий зміст СОКРОВЕННОГО. Так, деякі наші люди чомусь не можуть думати наперед, а мудрі … потім, i як слушно коментують панове Васильєв та Олекса ця “мудрість” вже нікому не буде потрібна.

    У 90х роках землю “роздавали”, бо згідно Конституції України кожному громадянину належиться шматочок. Але , мабуть, через те, що це було “дармове” , то багато й вусом не повело. Зате різні азарови , які до України приїхали ранковим потягом з Росії, а вже по обіді були “місцевими” таки добре обпірилися..До слова – скільки у нього “батьківських” ( і не його тата, а когось ) клаптиків найкращої українськоє землі раптом набралося.
    Так, землю треба обробляти, a хату пильнувати. Іншими словами працювати.
    Не за горами той день, коли тепер усе змарноване з батьківської спадщини буде вважатися маєтком. Тоді кинуться. Та буде запізно. Oт так чомусь і сходить тим бідакам життям – нічого не набули, а ще й змарнували чиюсь працю.
    Те, що за продаж виручать копійчину, але втратять більш, ніж поважний гріш – над цим навіть сьогодні не думають.

Comments are closed.

More in Національна безпека, Суспільство, Економіка, Статті
logo-INTERNET-02
Генерація UA запрошує на Всеукраїнський молодіжний форум

Генерація UA – це спільнота молодих людей зі схожими прагненнями та цінностями, платформа для можливостей та розвитку, генерації змін, територія...

Close